УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-20566/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія –10.3.2 (1) суддя: Соловйова Л.Я.
Суддя-доповідач –Зубакова В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
23 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.,
суддів: Неклеси В.І., Остапенко В.О.,
при секретарі: Бондаренко І.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_2 та відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення і щорічної разової допомоги до дня 5 –го травня.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
позивач ОСОБА_2, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу (надалі - УПСЗН) про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення і щорічної разової допомоги до дня 5 –го травня, посилаючись на те, що відповідач, в порушення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачував йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії та інваліду другої групи, щорічну допомогу на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки та щорічну одноразову допомогу до дня 5 травня за 2006, 2007, 2008, 2009 роки не в повному обсязі.
Просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу, як інваліду війни та інваліду 2 групи 1 категорії, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи у перерахунку за 2007, 2008, 2009 роки щорічної одноразової допомоги на оздоровлення та щорічної одноразової допомоги до 5 травня 2007, 2008, 2009 роки та стягнути з нього на його користь розмір недоплаченої щорічної одноразової допомоги до дня 5 травня за 2007, 2008, 2009 роки в сумі 10296,48 грн. та щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у сумі 7390,00 грн. В судовому засідання доповнив свої позовні вимоги, просив визнати поважною причину пропуску строку та поновити пропущений строк звернення до суду з поважних причин по вимогам за 2007,2008 роки, так як із статті в газеті «Чорнобилець Придніпров»я»за травень –червень 2009 року та на зборах Інгулецької громадської організації «Союз Чорнобиль України», які відбулися 04.06.2019 року, стало відомо, що щорічну допомогу на оздоровлення та щорічну одноразову допомогу до дня 5 травня він отримує не в повному обсязі.
Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2009 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення і щорічної разової допомоги до дня 5 –го травня.
Визнано поважною причину пропуску строку звернення до суду ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу стосовно відмови у виплаті одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та поновлено позивачу пропущений строк з 10.06.2008 року.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу стосовно відмови ОСОБА_2 у виплаті щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 і 2009 роки, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2008р. згідно ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, що станом на день її виплати –10.06.2008р. складала 525 грн., з урахуванням виплати, проведеної позивачу, а також за 2009 рік у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, що станом на день її виплати –21.01.2009р. складала 605 грн., з урахуванням виплати, проведеної позивачу, що становить загальний розмір 5410,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, а саме поновити пропущений строк звернення до суду з поважних причин по вимогам за 2007,2008 роки, визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу, як інваліду війни та інваліду 2 групи 1 категорії, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи у перерахунку за 2007, 2008, 2009 роки щорічної одноразової допомоги на оздоровлення та щорічної одноразової допомоги до 5 травня 2007, 2008, 2009 роки та стягнути з нього на його користь розмір недоплаченої щорічної одноразової допомоги до дня 5 травня за 2007, 2008, 2009 роки в сумі 10296,48 грн. та щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у сумі 7390,00 грн., так як з вини відповідача позивач щорічну допомогу на оздоровлення та щорічну одноразову допомогу до дня 5 травня отримує не в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що належним відповідачем у справі є Міністерство праці та соціальної політики України, яке й є головним розпорядником коштів державного бюджету, за місцем знаходження якого й повинен розглядатися спір. Також, відповідач вважає, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки виплачено позивачу правомірно у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12.07.2005 року, якою й визначено порядок застосування ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України №2748-VI «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, яким зокрема встановлюється, що апеляційні скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України від 02.12.2010р. №2748 «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами»в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 18.02.2010р. №1691—VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача ОСОБА_2 та відповідача УПСЗН підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом другої групи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, посвідченням інваліда 2-ї групи та довідкою МСЕК (а.с. 12,13).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної бездіяльності відповідача відносно виконання у 2008, 2009р.р. ним приписів ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення прав позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, на своєчасне нарахування та отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити перерахунок у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідні суми допомоги на його користь.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування на 2008 та 2009 роки норм законодавства, які регулюють порядок та розміри виплат щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.3 ст. 48 Закону встановлює, що розмір мінімальної зарплати визначається на момент її виплати.
У 2008 році згідно п.п. 11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»була викладена в наступній редакції, а саме: «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 п.п. 11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»був визнаний неконституційним.
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а також Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими визначено що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою –ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12.07.2005 року установлено, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії складає 120 гривень.
Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Оскільки Кабінетом Міністрів України у 2009 році на виконання ст. 71 цього Закону рішення не приймались, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, встановивши, що позивач отримав допомогу на оздоровлення за 2008 рік 29.02.2008 року частково в сумі 59,30 грн. та 10.06.2008 року доплата в сумі 60,60 грн. та за 2009 рік - 21.01.2009 року в розмірі 120 грн. (а.с. 41), тобто у розмірі меншому, ніж визначено ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», норма якої підлягала застосуванню до спірних правовідносин, суд першої інстанції вірно визнав протиправність дій відповідача при виплаті вказаної допомоги за 2008, 2009 роки.
Враховуючи те, що розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги на оздоровлення в 2008р. у відповідності до ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»- 605 грн., в 2009р. у відповідності до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» - 630 грн., то сума недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008, 2009 роки, з урахуванням проведених виплат, становить: (525 х 5 –120 грн.) + (605 грн. х 5 –100 грн.) = 5410 грн.
У зв’язку з чим, доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії в розмірі 120 грн., який визначений п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12.07.2005 року є необґрунтованими, оскільки вказаний нормативний акт суперечить положенням ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка має пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
Безпідставними вважає колегія суддів й доводи УПСЗН виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу стосовно того, що останнє є неналежним відповідачем у справі, оскільки п.4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005р. визначено, що виплата таких компенсацій та допомоги провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яким в даному випадку є Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу, на обліку в якого перебуває позивач.
Доводи позивача в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду, матеріалами справи та зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –залишенню без змін відповідно до ст. 200 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 197 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_2 та відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу залишити без задоволення.
Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: