Справа №  1-280/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06.05.2011 р.м.  Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В.

                 при секретарі -                    Титенко Ю.А.,

                 з участю прокурора –        Ткачук Ю.Б.,

                 захисника –                         ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

У вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого ТОВ «Пейс Болл Клаб» - оператор, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий: 19.11.1999 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки зі сплатою штрафу 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

29.12.2000 року Печерським районним судом м. Києва  за ч. 1 ст. 229-6, ст. 43 КК України (в редакції 1960 року) на  3 роки позбавлення волі;

23.10.2001 року Московським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України –на 6 років 6 місяців позбавлення волі. 29.03.2006 року умовно-достроково звільнився з місць позбавлення волі на 1 рік 4 місяці 14 днів;

у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 185  КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, офіційно непрацюючого, має двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше  судимий: 23.02.2010 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України,-         

встановив:

17.07.2010 року  приблизно о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_3, знаходячись біля магазину «Велика Кишеня», розташованого по вул. Лятошинського, 2 в                 м. Києві, з метою повторного викрадення чужого майна, вступив у змову з ОСОБА_2 Цього ж дня, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2 приблизно о 16 годині 00 хвилин зайшли в 1-й під’їзд будинку АДРЕСА_4 в м.Києві та, піднявшись на 9 поверх вище вказаного будинку, підійшли до ліфтового відділення, яке було зачинено на замок. Впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 шляхом віджимання щеколди замка відчинив замок на дверях ліфтового відділення та проник в вище вказане приміщення з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, яке належить КП «Голосіївжитлосервіс», а саме: гальмівної котушки з ліфта. ОСОБА_3 в цей час згідно відведеної йому ролі знаходився на східцях, які ведуть на технічний поверх, спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки попередити про це ОСОБА_2 Таємно викравши чуже майно, яке належить КП «Голосіївжитлосервіс», а саме гальмівну котушку з ліфта, вартістю 1000 грн., ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2 сховали викрадене майно в рюкзак, який взяли з собою та з місця вчинення злочину зникли, завдавши КП «Голосіївжитлосервіс», збитки на загальну суму 1000 грн.

17.07.2010 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_4, достовірно знаючи, що цього ж дня приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 таємно викрали гальмівну котушку з ліфту, яка належить КП «Голосіївжитлосервіс»з під`їзду будинку АДРЕСА_4 в м. Києві, знаходячись в с. Жуляни по вул. Леніна, заздалегідь не обіцяючи ОСОБА_3 та ОСОБА_2., ОСОБА_4 допоміг останнім незаконно збути вище вказану котушку, яка належить  КП «Голосіївжитлосмервіс», завідомо здобуту злочинним шляхом, невстановленій досудовим слідство особою.

Допитаний в ході судового слідства підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав та показав, 17.07. 2010 року приблизно о 15 год. 40 хв., знаходячись біля магазину «Велика Кишеня», розташованого по вул. Лятошинського в м. Києві, зустрів свого знайомого ОСОБА_3 Під час розмови вони домовились, що ОСОБА_3 піде з ним до знайомого ОСОБА_4., щоб допомогти йому зняти скло на старих вікнах. Після чого вони вдвох попрямували до наглядно знайомого ОСОБА_4., яки проживає в будинку АДРЕСА_4 Піднявшись на 9 поверх вищевказаного будинку в під’їзд, де проживає ОСОБА_4, вони зайшли в квартиру АДРЕСА_4, де проживає останній. Знаходячись в квартирі він попросив ОСОБА_4. дати йому інструменти, для того, щоб зняти скло із старих вікон, які належали ОСОБА_4 та знаходились на технічному поверсі. Інструменти він взяв особисто. Після чого він вийшов з квартири та підійшов до сусідньої квартири, де як йому було відомо ще раніше знаходиться відеокамера, він намагався її замазати. Потім вони з ОСОБА_3 пішли разом на технічний поверх, побачивши, що скло йому не підходить, він вирішив подивитися щось у ліфтовому приміщенні. З цією метою, він шляхом віджимання щеколди, відчинив засув, яким були закриті двері та зайшов до ліфтового відділення. Перед тим як іти до ліфтового приміщення він попросив ОСОБА_3 повідомити його у разі, якщо на поверсі з’являться сторонні люди. Коли він зайшов до ліфтового приміщення, то побачив гальмівну котушку і вирішив її викрасти. За допомогою наявних у нього інструментів він відкрутив котушку. Після чого він позвав до себе ОСОБА_3 останній піднявся до приміщення та на його прохання надав йому рюкзак, у який він поклав викрадену котушку. При цьому ОСОБА_3 бачив, що саме він бере і розумів, що він вкрав вказану річ. Після цього вони спустилися знову в квартиру ОСОБА_4., де він, взявши та підстеливши газети, розібрав котушку з ізоляцією, а саме: здер ізоляцію з проводів та відокремив металеві дроти. Після чого він поклав все це в пакет. При тому як він розбирав котушку все це спостерігали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Потім вони з ОСОБА_3 вийшли на вулицю, через деякий час до них підійшов ОСОБА_4, який, вже знаючи, що вказана котушка була вкрадена, погодився поїхати разом з ними в с. Жуляни, щоб допомогти продати зняті з котушки дроти. Після того як в с. Жуляни в приватному секторі він продав вказані дроти, вони всі разом пішли за отримані гроші пити пиво.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому злочині та пояснив, що він 17.07.2010 року приблизно о 15 годині 40 хвилин, знаходячись біля магазину «Велика Кишеня», що розташований по вул. Лятошинського в м. Києві, випадково зустрів свого знайомого ОСОБА_2. В ході розмови, останній запропонував допогти йому зняти скло із старих вікон. Після чого, вони зайшли в будинок АДРЕСА_4 та, піднявшись на 9 поверх вище вказаного будинку, зайшли в квартиру до ОСОБА_4. Знаходячись в квартирі, а саме на кухні, він чув, що ОСОБА_2 попрохав ОСОБА_4. дати йому покористуватися інструментами, для того, щоб зняти скло з вікон на технічному поверсі, з яких саме вікон він не зрозумів. ОСОБА_4 сказав, що інструменти знаходяться в шафі, і ОСОБА_2 може їх взяти. Після чого, ОСОБА_2 виходив на поверх, після того як він повернувся, то попрохав його, щоб вони вийшли з квартири. Вийшовши з квартири, ОСОБА_2 сказав, щоб він постояв на східцевій клітці, а сам піднявся на технічний поверх. Він стояв та дивився вниз, щоб ніхто не йшов. Через деякий час ОСОБА_2 його позвав і, піднявшись на технічний поверх, ОСОБА_2 попрохав його надати йому рюкзак. Він підійшов до нього, передав йому рюкзак, та побачив, що останній поклав туди, гальмівну котушку з ліфта. Після чого, вони спустилися знову в квартиру до ОСОБА_4. ОСОБА_2, взявши газети, почав розбирати предмет, який витягнув з рюкзака, а саме котушку з ізоляцією, та почав здирати ізоляцію з проводів і відокремлювати металеві дроти. ОСОБА_2 все це зробив самостійно, при цьому пояснивши, що він викрав котушку, щоб здати провід та отримати кошти. Подаючи рюкзак, він зрозумів, що ОСОБА_2 вчиняє крадіжку. Після того, як останній відокремив всю ізоляцію, поклав її в пакет, вони спустились вниз на вулицю, де через деякий час до них підійшов ОСОБА_4, який погодився допомогти їм продати здерті дроти. Потім всі в трьох, використовуючи громадський транспорт, вони приїхали в селище Жуляни, де ОСОБА_2 зайшовши в один з приватних будинків, збув там викрадений провід. Після чого, повернувшись на вул. Лятошинського в м. Києві, ОСОБА_2 пригостив його з ОСОБА_4 пивом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому злочині та пояснив, що він 17.07.2010 року приблизно о 16 годині 00 хвилин знаходився за місцем свого проживання у кв. АДРЕСА_4 до нього в гості прийшли знайомий ОСОБА_2, з яким він підтримує дружні стосунки, та наглядно знайомий ОСОБА_3. ОСОБА_2 попередньо зателефонував на мобільний телефон та запитав чи буде він вдома. Зайшовши до нього в квартиру, ОСОБА_2 попрохав інструмент, для того, щоб витягнути скло з рам, які належали йому та стояли на технічному поверсі. Він сказав йому, що інструмент знаходиться в шафі, після чого останній дістав його звідти. Потім ОСОБА_2 вийшов з квартири, через декілька хвилин повернувся та позвав ОСОБА_3 і вони вийшли з квартири, приблизно через 5 хвилин обоє повернулися в квартиру. Після чого ОСОБА_2 попрохав у нього газети, та отримавши їх, останній, витягши з рюкзака котушку, поклав на газети і зняв ізоляцію, а металеві дроти, які залишились сховав у пакет. На його запитання, що це та звідки, ОСОБА_2 пояснив, що це гальмівні котушки з ліфта, які останній викрав. Після цього, ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з розібраною котушкою вийшли з квартири. Через деякий час він також вийшов з свого помешкання на вулицю і зустрів там ОСОБА_2, який стояв з пакетом, в який він раніше поклав отримані дроти з викраденої гальмівної котушки та запропонував йому поїхати в с. Жуляни допогти їм продати дроти з котушки, після чого попити пиво. На вказану пропозицію він погодився та вони всі втрьох, використовуючи громадський транспорт, приїхали в с. Жуляни, де ОСОБА_2 зайшовши в один з приватних будинків, збув там викрадений провід. Повернувшись на вул.Лятошинського в м. Києві, ОСОБА_2 на отримані кошти, пригостив їх з ОСОБА_3 пивом.         

Не дивлячи на те, що підсудні в повному обсязі визнали свою вину, їх вина також підтверджується зібраними та дослідженими судом по справі доказами.

Так, згідно оголошених за згодою всіх учасників процесу в порядку, передбаченому ст. 306 КПК України, показів свідка ОСОБА_6, останній вказував про те, що він працює на посаді бригадира ремонтної дільниці з 2008 року. Його посадові обов’язки входить нагляд за технічним станом житлового фонду та приладів, як розташовані на його ремонтній дільниці. 17.07.2010 року приблизно о 17 год., коли він знаходився на своєму робочому місці, в приміщення ЖЕКу, розташованому по вул. Касіяна, 8 в м. Києві, черговий диспетчер повідомив, що в будинку АДРЕСА_4 не працює ліфт. Через деякий час черговий ліфтер повідомив, що з технічного приміщення ліфтової викрадено гальмівну котушку. Він викликав співробітників міліції і разом з ними піднявся до ліфтового відділення під’їзду № АДРЕСА_4. Підійшовши до дверей, які ведуть до ліфтової, він виявив, що двері були відчинені. Під час подальшого огляду він встановив, що замок в справному стані, пошкоджень не мав. Крім того, свідок зазначив, що зранку замок вказаної ліфтової був зачинений.

Допитана в ході судового слідства як свідок слідча ОСОБА_7 показала, що в ході проведення нею слідства підсудні добровільно давали свої покази, всі протоколи вона писала з їх слів, вони читали протоколи їх допитів та протоколи інших слідчих дій, підписували їх без жодних застережень. Всі троє обвинувачених визнавали свою вину та щиро каялись, жодного тиску на них ні вона, ні, наскільки їй відомо, інші працівники міліції не чинили.

Крім вказаного вище вина підсудних підтверджується і дослідженими судом письмовими доказами, а саме:

даними протоколу огляду місця події від 19.07.2010 року, згідно яких в ліфтовому приміщенні, яке знаходиться на технічному поверсі 9 поверху будинку АДРЕСА_4, двері були відчинені та в приміщенні відсутня котушка ліфта (т. 2 а.с. 16-18);

даними протоколу виїмки від 13.11.2010 року, згідно яких у ОСОБА_8 було вилучено диск формату СD-R 80, який був знятий відеокамерою, розташованою в коридорі кв. АДРЕСА_5 17.07.2010 року (т. 2 а.с. 40);

даними протоколу перегляду відеозапису від 27.12.2010 року, згідно яких на електронному носії –диску формату СD-R 80, який був знятий відеокамерою, розташованою в коридорі кв. АДРЕСА_5 17.07.2010 року (т. 2 а.с. 50). Вказаний диск був переглянути і в ході судового слідства за участю всіх учасників процесу;

даними протоколу відтворення обстановки та обставин подій з фото таблицею до нього від 15.02.2011 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2, в ході якого ОСОБА_2 підтвердив свої покази (т. 1 а.с. 53-56).

Крім того, вина підсудних підтверджується і даними, викладеними в протоколах їх допитів як підозрюваних, обвинувачених та очних ставках один з одним (т. 1 а.с. 51, 57-58, 59, т. 2 а.с. 58-59, 66, 73, 80).

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудних, свідка ОСОБА_7 та дослідивши матеріали кримінальної справи, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю. Крім того, суд вважає в повному обсязі доведеною вину і ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, враховуючи те, що допомога у заздалегідь не обіцяному збуті майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, також кваліфікується як заздалегідь не обіцяний збут вказаного вище майна.

Дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням в приміщення, кваліфіковані вірно.

Дії ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням в приміщення, кваліфіковані вірно.

Дії ОСОБА_4 за ст. 198 КК України як заздалегідь не обіцяний збут, майна, завідомо здобутому злочинним шляхом, кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2. суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, роль підсудного у вчиненні злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше до не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, працює не офіційно, має на утриманні батька пенсіонера, учасника бойових дій, матір пенсіонерку, яка має незадовільний стан здоров’я, обставини, що пом’якшують його покарання, - визнання вини, щире каяття у вчиненому та добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, та вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_2. покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Разом з тим, враховуючи обставини вчинення злочину, дані про його особу, зокрема, те, що він має постійне місце проживання і реєстрації, за яким характеризується позитивно, працює не офіційно, має на утриманні батьків пенсіонерів, обставини, що пом’якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість звільнити ОСОБА_2 від призначеного йому покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку в межах, передбачених ст. 75 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше до адміністративної  відповідальності не притягувався, раніше судимий, працює, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується з позитивної сторони, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, під наглядом лікаря психіатра не перебуває, поганий стан його здоров’я, обставини, що пом’якшують покарання - визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених вказаною санкцією.

Разом з тим, враховуючи обставини вчинення злочину, дані про його особу, зокрема, те, що має постійне місце проживання і реєстрації, за яким характеризується з позитивної сторони, працює, обставини, що пом’якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість до ОСОБА_3 застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Ступінь тяжкості вчиненого злочину та те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, враховуючи дані про його особу та обставини, що пом’якшують його покарання, не є перешкодою для застосування до ОСОБА_3 вимог ст. 75 КК України.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше до адміністративної  відповідальності не притягувався, раніше судимий, не офіційно працює, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується з позитивної сторони, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, під наглядом лікаря психіатра не перебуває, одружений, обставини, що пом’якшують покарання - визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, зокрема, дані про особу підсудного, наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання,  які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання за ст. 198 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України, призначивши йому більш м’який вид основного покарання, не зазначений в санкції ст. 198 КК України, а саме: штраф в межах, встановлених для такого виду покарання в Загальній частині Кримінального кодексу України.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 вчинив новий злочин в період іспитового строку, визначеного йому вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 23.02.2010 року, яким він був засуджений за ч. 1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, а за новий злочин суд вирішив призначити йому покарання у виді штрафу, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд керуючись вимогами ст.ст.71, ч. 3 ст. 72 КК України приходить до висновку, що вироки судів слід виконувати самостійно.

Враховуючи те, що завдані вчиненим злочином збитки були в повному обсязі відшкодовані підсудними, суд приходить до висновку, що цивільний позов КП «Голосіївжитлосервіс» слід залишити без розгляду.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами                      ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком             2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком             3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень в дохід держави.

На підставі вимог ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2010 року, яким ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, виконувати самостійно.

Цивільний позов КП «Голосіївжитлосервіс»залишити без розгляду.

Речовий доказа по справі:

-          відеозапис камери спостереження, розташованої в                                              КП «Голосіївжитлосервіс»на СD-R 80, який зберігається при матеріалах справи, - зберігати при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженими –в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя   Г. В. Бондаренко