Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-3653/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Колесник С. І.
Доповідач Франко В. А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді - Белінської І.М.
Суддів - Франко В.А., Савченко С.О.
розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області на постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2009 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
09 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Зазначив, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не нараховувалося та не виплачувалося, просив поновити строк звернення з позовом до суду, визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 01 січня 2006 по 01січня 2009 року.
Постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2009 року позов задоволено частково. Суд, розглянувши справу в порядку письмового провадження, поновив позивачу пропущений строк звернення в суд, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову , з підстав , передбачених ст. 201 КАС України. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус "Дитини війни", що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Згідно ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп та від 22.05.2008 року №10-рп, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Проте, з висновком суду першої інстанції погодитися повністю неможливо виходячи з наступного. Згідно ч.2 ст. 99 КАС України ( в редакції на час ухвалення постанови) для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України ( в редакції на час ухвалення постанови) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. У запереченні на позов відповідач наполягав на застосуванні судом ч.1 ст. 100 КАС України .( ас.10).
При прийнятті оскаржуваної постанови, суд першої інстанції не виконав вимоги процесуального законодавства та дійшов помилкового висновку про право суду за таких обставин поновити процесуальний строк .
Враховуючи вищезазначене , постанова суду першої інстанції підлягає зміні , з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 08 листопада 2008 року включно. Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів яке базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу , але із помилковим застосуванням норм процесуального права , що є підставою для зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 195, 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Петрівському Кіровоградської області - задовольнити частково.
Постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2009 року - змінити.
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 соціальної допомоги у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з
09 листопада 2008 року по 01 січня 2009 року - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 соціальної допомоги у розмірі підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 листопада 2008 року по 01 січня 2009 року відповідно до положень ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
В решті позовних вимог - відмовити.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, з дня отримання її копії .
Головуючий суддя :
Судді :