Справа № 22-ц-2367/11                                                                                           Головуючий у І інстанції  Степаненко В.В.

Категорія  36                                                                                                 Доповідач у 2 інстанції  Яворський

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем України  

27 квітня 2011 року                                                                                                          м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді:              Яворського М.А..

суддів                                  Корзаченко І.Ф.,  Коцюрби О.П.  

при секретарі                          Джафаровій Т.Г.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на майно подружжя та визнання права на спадкування  

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на майно подружжя та визнання права на спадкування.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 з яким вона з 22 травня 1984 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах. За час спільного проживання вони вели спільне господарство та побували будинок, тому просила суд визнати за нею право власності на АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 92,6 кв.м. літньої кухні з верандою, гаражу, сараю, вбиральні, душа, погреба, криниці, огорожі та замощення, на грошовий вклад, розміщений на рахунку НОМЕР_3 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України», на суму 3070.61 гри., грошовий вклад, розміщений на рахунку НОМЕР_2 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України», на суму 6231.76 грн. та визнати право на спадкування другої черги разом із спадкоємцями другої черги - братами спадкодавця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та спадкоємцями за правом представлення ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2007 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 92.6 кв.м. літньої кухні з верандою, гаража, сараю, вбиральні, душа, погреба, криниці, огорожі та замощення.

Визнано право власності на грошовий вклад, розміщений на рахунку НОМЕР_3 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 3070,61 грн., грошовий вклад, розміщений на рахунку НОМЕР_2 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 6231,76 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3. ОСОБА_8, ОСОБА_5. ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору в розмірі 528, 43 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.. витрат на надання правової допомоги в сумі 6000 грн.. а всього 6558, 43 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

У листопаді 2010 року відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2007 року.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

При  апеляційному розгляді представник апелянта ОСОБА_6 –ОСОБА_9 уточнив вимоги апеляційної скарги та просив змінити заочне рішення Васильківського міськрайонного суду від 01 березня 2007 року  та відмовити позивачці у задоволенні  позовних вимог в частині її права на спадкування.

Представник позивачки, ОСОБА_10 при апеляційному розгляді заперечив проти доводів  апеляційної скарги та вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.   

Вирішуючи вказаний спір, та задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_2 з 22 травня 1984 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказаний факт підтверджується рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2006 року. Згідно з вказаним рішенням суду позивачка з ОСОБА_7 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, разом збудували АДРЕСА_1 загальною площею 92.6 кв.м. та інвентаризаційною вартістю 42941.00 грн. Оскільки шлюб з спадкодавцем був незареєстрованим, всі правовстановлюючі документи на будинок були оформлені на ім'я покійного, а позивачка в даному домоволодінні зареєстрованою не була. Враховуючи вказані обставини суд першої інстанції  прийшов до висновку, що майно яке було зареєстровано на ОСОБА_7, та яке залишилося після  його смерті відповідно до ст. 74 СК України є спільним сумісним майно померлого та позивачки. При цьому суд першої інстанції, виходячи із встановлено судом першої інстанції факту перебування у фактичних шлюбних відносинах померлого та позивачки визнав за останньою як дружиною право на все спадкове майно як спадкоємцем першої черги.

Повністю погодитися із вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів не може, та вважає його таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.

Так, судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2006 року встановлено факт проживання однією сім’єю та перебування у фактичних шлюбних відносинах  ОСОБА_2 та ОСОБА_7, померлого  ІНФОРМАЦІЯ_1  в період з 22 травня 1984 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили та відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України встановлені вказаним рішення суду обставини, щодо перебування позивачки та померлого спадкодавця у фактичних шлюбних відносинах не підлягають  доказуванню при розгляді вказаної справи.

В зв’язку з тим, що судом встановлено факт перебування позивачки та спадкодавця у фактичних шлюбних відносинах в період коли був побудований ( 1987р.)  житловий АДРЕСА_1, загальною площею 92.6 кв.м., та господарські споруди : літня кухня з верандою, гараж, сарай, вбиральня, душ, погреб, криниця, огорожа та замощення, що підтверджується наявним в матеріалах справи технічним паспортом (а.с. 13- 17), а також в цей же період (1992р.) був накопичений грошовий вклад, що розміщений на рахунку НОМЕР_3 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 3070,61 грн., та грошовий вклад розміщений на рахунку НОМЕР_2 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 6231,76 грн., що підтверджується копіями ощадкнижок (а.с.8), тому вказане майно відповідно до вимог ст. 74 СК України є спільним сумісним майном померлого ОСОБА_7 та позивачки у справі. Їх  частки відповідно до вимог ст. 70 ч. 1 СК України  є рівними.

 Враховуючи вказані обставини колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на все майно ( домоволодіння та грошові вклади) є незаконними та безпідставними.

Виходячи з того, що між померлим та позивачкою не укладався письмовий договір про визначення часток у спільному майні в іншому розмірі ніж по ? частині, тому  позивачка відповідно до вимог ст. 70 ч.1, 74 СК України має право на ? частину  АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 92.6 кв.м., господарських споруд : літньої кухні з верандою, гаража, сараю, вбиральні, душа, погреба, криниці, огорожі та замощення та  право власності на ? грошового вкладу, розміщений на рахунку НОМЕР_3 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 3070,61 грн., та ? частину грошового вкладу, розміщеного на рахунку НОМЕР_2 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 6231,76 грн. як особа, яка тривалий час проживала однією сім’єю з ОСОБА_7 але не перебувала у зареєстрованому шлюбі тому позовні вимоги в цій частині є законним та підлягають задоволенню.

Визнання судом першої інстанції  за позивачкою права на спадкування в порядку першої черги спадкування за законом  після смерті ОСОБА_7 колегія суддів вважає помилковим, виходячи з наступного.   

Згідно до ч.1  ст. 1226 ЦК України  частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Статтею 1228 ЦК України передбачено, що вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 1226 ч.1, ст. 1228 ЦК України відкрилася спадщина на ? частину АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 92.6 кв.м., господарських споруд : літньої кухні з верандою, гаража, сараю, вбиральні, душа, погреба, криниці, огорожі та замощення та  право власності на ? грошового вкладу, розміщений на рахунку НОМЕР_3 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 3070,61 грн., та ? частину грошового вкладу, розміщеного на рахунку НОМЕР_2 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 6231,76 грн.

Відповідно до витягу із спадкової справи №39916831 по Спадковому реєстру заведеної 06 червня 2006 року Васильківської міською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_7 не має.

Спадкоємцями другої черги є брати померлого ОСОБА_1, ОСОБА_3, та в порядку представлення згідно ст. 1266 ч.3 ЦК України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , як діти померлого ІНФОРМАЦІЯ_2  брата спадкодавця ОСОБА_6.

Спадкодавцем четвертої черги є позивачка у справі ОСОБА_2 як особа  яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як  п’ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1268 ч.1, та 1269 ч.1 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Як вбачається із матеріалів спадкової справи заяву про прийняття спадщини у визначений законом 6-ти місячний строк подала позивачка ОСОБА_2 як спадкоємець четвертої черги, подавши заяву 01.07.2006 року, та відповідачі у справі ОСОБА_1 (06.06.2006р.) , ОСОБА_3 (18.08.2006р.), та спадкоємці за правом представлення ОСОБА_5.(09.08.2006р.) ОСОБА_4 (09.08.2006).

ОСОБА_6 як спадкоємець за правом представлення заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав, доказів на підтвердження постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини ( 1268 ч.3 ЦК України ) не подавав, а тому вважається таким, що не прийняв спадщину.

Статтею 1278 ЦК України визначено, що частки кожного спадкодавця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець  у заповіті  сам не розподілив спадщину між ними.

  Виходячи з положення ст.ст. 1262 ч.1, 1278 ч.1 ЦК України колегія суддів вважає, що відповідачі у вказаній справі ОСОБА_1, та ОСОБА_3 мають право на спадкування по 1/3 частині спадкового майна ( ? частини будинку  та ? частини грошових вкладів), що становитиме відповідно по 1/6 частині АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 92.6 кв.м. літньої кухні з верандою, гаража, сараю, вбиральні, душа, погреба, криниці, огорожі та замощення, та по 1/6 частині грошового вкладу, розміщений на рахунку НОМЕР_3 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 3070,61 грн., та по 1/6 частині грошового вкладу, розміщеного на рахунку НОМЕР_2 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 6231,76 грн. за кожним .

Відповідачі у справі ОСОБА_5, та ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 1266 ч.3, 1278 ч.1 ЦК України мають право на спадкування по 1/12 частині АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 92.6 кв.м. літньої кухні з верандою, гаража, сараю, вбиральні, душа, погреба, криниці, огорожі та замощення та по  1/12 частині грошового вкладу, розміщений на рахунку НОМЕР_3 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 3070,61 грн., та по 1/12 частині грошового вкладу, розміщеного на рахунку НОМЕР_2 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 6231,76 грн. за кожним .

Щодо вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права на спадкування після смерті ОСОБА_7, то вказані вимоги не можуть бути задоволенні виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

 Відповідно до статті 1264 ЦК України  у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як  п ’ять років до часу відкриття спадщини.

  Згідно зі статтею 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

  За таких обставин до спадкоємців четвертої черги належать жінка і чоловік, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою.  

Як роз’яснив Пленум Верховного суду України в п. 21 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування»№7 від  30.05.2008 року при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.  Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.

Тобто виходячи з вказаних норм матеріального права та роз’яснень Пленуму ВСУ  позивачка не може претендувати на спадкування в першу чергу, а повинна спадкувати в 4 чергу, але оскільки відповідачі по справі мають право на спадкування в  2 чергу, тому вимоги позивачки є безпідставними.

Щодо права позивачки на спадкування на рівні із відповідачами, як спадкоємцями другої черги, то колегія суддів вважає що і ці вимоги не можуть бути задоволенні виходячи з наступного.    

Частиною 2 ст. 1259 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи з положення ч.2 ст. 1259 ЦК України, обов’язковою умовою для визнання за позивачкою такого права повинно бути те, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Однак доказів того, що спадкодавець ОСОБА_7 через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані позивачка суду не надавала, тому її доводи про визнання за нею права на спадкування на рівні спадкодавців другої черги також задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання за нею права на спадкове майно.

Вирішуючи  спір в частині стягнення з відповідачів на користь позивачки понесених нею судових витрат, то колегія суддів вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи що позивачка звертаючись до суду із вказаним позовом сплатила судовий сбір в розмірі 582.42 грн. та 30 грн. витрат на ІТЗ.

Разом з матеріалів справи вбачається, що загальна вартість спірного майна становить 52243,37 грн., із яких вартість домоволодіння  становить 42941 грн.,  грошові вклади в сумі 9302,37 коп., та виходячи  що позов ОСОБА_2 визнаний обґрунтованим лише в частині визнання за нею права на ? частину предмету спору тому з відповідачів підлягає стягненню не користь позивачки лише 261 грн. 22 коп. ( 522,43  :2 ) , при чому з відповідачів ОСОБА_1, та ОСОБА_3 по 87,07 грн. судового збору та по 10 грн. витрат на ІТЗ , з кожного на користь ОСОБА_2, а з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 по 43,54 грн. судового збору та по 5 грн. витрат на ІТЗ.

Крім того колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування за рахунок відповідачів  витрат на правову допомогу не врахував вимоги  викладені в  постанові Кабінету  Міністрів України  від 27 квітня 2006 року №  590,  якою визначено  граничний  розмір витрат, пов'язаних з правовою  допомогою  стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, згідно до якої,  якщо компенсація сплачується  іншою  стороною,  не перевищує  суму, що  обчислюється  виходячи  з  того, що  зазначеній  особі  виплачується  40  відсотків  розміру  мінімальної  заробітної плати  за  годину  роботи.

Оскільки  відповідно  до протоколів  судових  засідань  час  роботи  адвоката позивачів   в сукупності всіх судових засідань становить  4 год.  тому сума компенсації повинна становити 640 грн. ( 4 х (400 : 100 х 40)., а не 6000 грн. яку суд першої інстанції помилково стягнув .

При цьому колегія суддів вважає, що вказані витрати повинні бути відшкодовані пропорційно до задоволених вимог, а саме з відповідачів ОСОБА_1, та ОСОБА_3 по 213 грн. 33 коп. , а з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 по 106,67 грн.

Таким чином колегія суддів вважає що відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_3  підлягає стягненню на користь позивачки ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору, витрат на ІТз та на правову допомогу по 310,40 грн. з кожного, та з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору, витрат на ІТЗ та на правову допомогу по 155,21 грн. з кожного .

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 88,  303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, ст.ст. 1226, 1228, 1258, 1262 ч.1, 1264,  1278 ч.1  ЦК України, ст.ст. 70 ч.1, 74 СК України , колегія суддів ,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2007 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 92.6 кв.м. літньої кухні з верандою, гаража, сараю, вбиральні, душа, погреба, криниці, огорожі та замощення.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? грошового вкладу, розміщений на рахунку НОМЕР_3 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 3070,61 грн., та ? частину грошового вкладу, розміщеного на рахунку НОМЕР_2 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 6231,76 грн.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за кожним по 1/6 частині АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 92.6 кв.м. літньої кухні з верандою, гаража, сараю, вбиральні, душа, погреба, криниці, огорожі та замощення

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право по 1/6 частині грошового вкладу, розміщений на рахунку НОМЕР_3 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 3070,61 грн., та по 1/6 частині грошового вкладу, розміщеного на рахунку НОМЕР_2 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 6231,76 грн. за кожним .

Визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по 1/12 частині АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 92.6 кв.м. літньої кухні з верандою, гаража, сараю, вбиральні, душа, погреба, криниці, огорожі та замощення за кожною.

Визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 право по 1/12 частині грошового вкладу, розміщений на рахунку НОМЕР_3 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 3070,61 грн., та по 1/12 частині грошового вкладу, розміщеного на рахунку НОМЕР_2 у Васильківському відділенні № НОМЕР_1 «Державний ощадний банк України»на суму 6231,76 грн. за кожною .

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору, витрат на ІТЗ та на правову допомогу по 310,40 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_2  витрати по сплаті судового збору, витрат на ІТЗ та на правову допомогу по 155,21 грн. з кожної .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий  суддя                                                                       М.А.Яворський

          Судді :                                                                       І.Ф.Корзаченко

                                                                                          О.П. Коцюрба