Справа № 2-2008/11 Головуючий у 1 інстанції:Кухтей Р.В.

Провадження № 22-ц/0390/632/11

Категорія:57 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Здрилюк О І

суддів -  Веремчук Л.М., Бовчалюк З.А.,

при секретарі   Гнепі П.М.,

          з участю позивача – ОСОБА_1,

          пр-ка відповідача – ОСОБА_2,

          пр-ка апелянта – Савчук Ю.Н.,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи – Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Луцького міськрайонного суду від 03 березня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 03 березня 2011 року позов ОСОБА_1 в даній справі задоволено.

Зобов’язано приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження об’єкта нерухомого майна у вигляді трикімнатної квартири № 2 загальною площею 110,5 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, з Єдиного реєстру заборон, яке є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 14.11.2007 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Волинської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 4438.

Зобов’язано приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 вилучити обтяження з Державного реєстру іпотек щодо нерухомого майна у вигляді трикімнатної квартири № 2 загальною площею 110,5 кв.м, житловою площею 35,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, яке є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 14.11.2007 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Волинської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» і ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 4438.

В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у розгляді справи – Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» просить скасувати це рішення та ухвалити нове – про відмову в позові.

Вважає, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 14.10.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 06.12.2010 року, розірвано договір про надання відновлювальної кредитної лінії та іпотечний договір від 14.11.2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Волинської обласної філії та ОСОБА_1, предметом якого є належна останньому трикімнатна квартира № 2 по АДРЕСА_1. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 4438. При вирішенні заяви позивача про зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна відповідачем порушено вимоги ст.74 Закону України «Про нотаріат».

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 14.11.2007 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 було посвідчено іпотечний договір, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі заступника керуючого Волинської обласної філії банку та ОСОБА_1, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку банку в якості забезпечення виконання зобов’язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 070-22-87/07 від 13.11.2007 року нерухоме майно – належну йому трикімнатну квартиру № 2 по АДРЕСА_1. Нотаріусом в цей же день накладено заборону відчуження квартири до припинення цього договору (а.с.5-8).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 14.10.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 06.12.2010 року, розірвано договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 070-22-87/07 від 13.11.2007 року та іпотечний договір від 14.11.2007 року, укладені між банком та ОСОБА_1. Вказане рішення набрало законної сили (а.с.9-14).

Згідно ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

У випадку припинення забезпеченого іпотекою зобов’язання, у відповідності зі ст.17 Закону України «Про іпотеку» право іпотеки припиняється. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення про припинення іпотечного договору, нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна.

Згідно п.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою, в тому числі, іпотекодавця про припинення договору іпотеки.

20.01.2011 року ОСОБА_1 подав відповідачу заяву про зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна – належної йому квартири, приєднавши до заяви судові рішення (а.с.15). Однак, відповідач вказану заяву не задовольнила, про що свідчить відповідне письмове повідомлення (а.с.16).

Покликання апелянта на ту обставину, що розірванням іпотечного договору зобов’язання за цим договором не припинились суперечить вимогам ч.2 ст.653 ЦК України і є суб’єктивним тлумаченням норм права.

Покликання апелянта на ту обставину, що зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна неможливе до закінчення касаційного перегляду судового рішення не ґрунтуються на вимогах закону. Позивач із заявою про зняття заборони звернувся після набрання судовим рішенням законної сили.

         Не заслуговують на увагу покликання апелянта на ту обставину, що судовим рішенням від 14.10.2010 року такі ж позовні вимоги уже вирішувались і в їх задоволенні було відмовлено. Як вбачається із рішення Луцького міськрайонного суду від 14.10.2010 року до нотаріуса, як до відповідача позовні вимоги не пред’являлись, нотаріус залучалась як третя особа, а відповідно і не можуть вирішуватись позовні вимоги, якщо особа не зазначена стороною (ст.30 ЦПК України).

         Також безпідставними є покликання апелянта на ту обставину, що виключення предмета іпотеки з відповідних реєстрів призведе до порушення прав банку, як іпотекодержателя. Розірвання договору іпотеки припинило зобов’язання банку, як іпотекодержателя. Банк вправі захистити свої права іншим шляхом, чим і скористався, подавши позов про стягнення заборгованості та заяву про забезпечення цього позову, про що повідомила представник банку в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи – Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 03 березня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили. 

Головуючий          

Судді