Справа № 2-1231/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

29 квітня 2011 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

       головуючого судді      Новак А.В.,

                  при секретарі              Харенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Грант-Система»до ОСОБА_1, треті особи –Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш», Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»про відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку зворотнньої вимоги (регресу),-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку зворотнньої вимоги (регресу). Мотивує свої вимоги тим, що 21 лютого 2009 року о 11 год. 30 хв. в с. Піски Бобровицького району Чернігівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Міцубіші»д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та  автомобіля «Тойота »д.н.з. НОМЕР_2, що належить КТ «Регістр судноплавства України» під керуванням водія ОСОБА_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «Тойота »д.н.з. НОМЕР_2 було пошкоджено. Відповідно до договору страхування наземного транспорту від 23.05.2008 року за № 05-16/000289, вказаний автомобіль був застахований у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Грант-Система». Для визначення розміру матеріальної шкоди позивачем було проведено автотоварознавче дослідження.

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження № 262-1 від 25.02.2009 року, розмір збитків, заподіяних власнику автомобіля «Тойота»д.н.з. НОМЕР_2, складає 48034 гривні 36 копійок.

Відповідно до платіжних доручень № 670 від 05.05.2009 року, № 681 від 15.05.2009 року, № 819 від 29.05.2009 року та № 376 від 02.03.2009 року страхувальнику було відшкодовано страхове відшкодування у розмірі 49841 гривню 60 копійок та 640 гривень витрат за проведення автотоварознавчого дослідження.

Зважаючи на те, що автомобіль «Міцубіші»д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано у АСК «ІНГО-Україна», остання відшкодувала позивачу відповідно до полісу ВС/0535400 від 12.02.2010 року в порядку регресу 24990 гривень.

Позивач вважає, що з відповідача необхідно стягнути 23684 гривні 36 копійок майнової шкоди в порядку регресу, оскільки останній відмовляється в добровільному порядку відшкодувати зазначену суму.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та уточнивши їх просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь ПАТ «Страхова компанія «Гарант-Система»23684 гривні 36 копійок майнової шкоди, 1476 гривень 98 копійок інфляційних втрат за період прострочення виконання зобов'язання, 377 гривень 65 копійок трьох процентів річних від простроченої суми та вирішити питання про судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Мотивував свої заперечення тим, що його довіритель на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував у  трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш», а тому відповідно до ст. 1172 ЦК України суму завданої шкоди необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш».

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш»в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що дійсно відповідач по справі станом на 21 лютого 2009 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш», однак в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував за кермом автомобіля «Міцубіші»д.н.з. НОМЕР_1 не в зв'язку з виконанням службових обовязків, а використовував вказаний автомобіль у власних потребах.

Третя особа - Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»надіслала до суду лист з клопотанням слухати справу у відсутність їх представника.

Заслухавши представників, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 лютого 2009 року о 11 год. 30 хв. в с. Піски Бобровицького району Чернігівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Міцубіші»д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та  автомобіля «Тойота »д.н.з. НОМЕР_2, що належить КТ «Регістр судноплавства України»під керуванням водія ОСОБА_2.

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2009 року ОСОБА_1 було визнано винним в порушенні п.п. 12.1 Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України, а провадження по справі закрито в звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини і постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Згідно звіту автотоварознавчого дослідження № 262-1 від 25.02.2009 року, розмір збитків, заподіяних власнику автомобіля «Тойота»д.н.з. НОМЕР_2, складає 48034 гривні 36 копійок.

Згідно договору № 05-16/000289 страхування наземного транспорту страхувальник КТ «Регістр судноплавства України»застрахувало у ЗАТ «Страхова компанія «Гарант-Система»автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 на випадок пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді.

Згідно полісу № ВС/0535400 обовязкового стахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальник Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш»застрахував цивільно-правову відповідальність перед третіми особами транспортний засіб «Міцубіші»д.н.з. НОМЕР_1.

Згідно страхового акту № 5539 від 05.12.2007 року та розрахунку суми страхового відшкодування, сума страхового відшкодування становить 8610 гривень 89 копійок (а.с. 31-32).

Згідно платіжних доручень № 670 від 05.05.2009 року, № 681 від 15.05.2009 року, № 819 від 29.05.2009 року та № 376 від 02.03.2009 року ПАТ «Страхова компанія «Гарант-Система»відшкодувало КТ «Регістр судноплавства України»49871 гивню 60 копійок.

З письмових пояснень АСК «ІНГО Україна»надісланих на адресу суду вбачається, що останнє виконало у повному обсязі свої зобовязання за договором страхування № ВС/0535400, сплативши страхове відшкодування у розмірі 24990 гривень. Дана обставина не заперечується сторонами спору і є визнаною.   

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз’яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки  відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд не бере до уваги твердження відповідача з приводу тієї обставини, що в момент доржньо-транспортної пригоди 21 лютого 2009 року він перебував за кермом автомобіля «Міцубіші»д.н.з. НОМЕР_1 в зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, оскільки останнім не надано доказів(подорожній лист, путівка, відрядження, тощо) на підтвердження такої обставини.

Будь-яких доказів на підтвердження такої обставини в ході судового розгляду здобуто не було.

Сам факт того, що відповідач станом на 21 лютого 2009 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш»на посаді інженера-механіка не береться судом до уваги, як доказ того, що ОСОБА_1 керував автомобілем в зв'язку з виконанням ним саме трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги(регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Натомість суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 1476 гривень 98 копійок інфляційних втрат за період прострочення виконання зобов'язання та 377 гривень 65 копійок - трьох процентів річних від простроченої суми не підлягають задоволенню, оскільки не грунтуються на вимогах закону і розцінюються судом як такі, що пред'явлені безпідставно.

На основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності,  встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково.

Також, на підставі ст.ст. 84, 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,суд,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Грант-Система»23684 (двадцять три тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 36 копійок майнової шкоди, 236(двісті тридцять шість) гривень 85 копійок судового збору, 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 24041 (двадцять чотири тисячі сорок одна) гривню 21 копійку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя                                                                                     А.Новак