Справа № 22-ц-2658/11                                                                  Головуючий у І інстанції  Примаченко В.О.

Категорія  44                                                                          Доповідач у 2 інстанції  Савченко

УХВАЛА

                                           Іменем України

11 квітня 2011 року                                                                                м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

          головуючого                              Даценко Л.М.,

          суддів                                        Іванової І.В., Савченка С.І.,

при секретарі                              Мироненко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання дотримуватися правил добросусідства, -

в с т а н о в и л а :

В червні 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,2497 га, на якій будинок розташований. Вказував, що з травня 2009 р. власниця сусіднього будинку по АДРЕСА_2 відповідачка ОСОБА_2 та її мати відповідачка ОСОБА_3 почали вчиняли сварки щодо суміжного землекористування, а 16.08.2009 р. вони поставили дерев’яний паркан, захопивши частину його земельної ділянки і позбавивши доступу до стіни будинку. Комісія в складі голови та секретаря сільради 28.08.2009 р. встановила межові знаки, які відповідачі знесли. Посилався, що відповідачі під самим вікном його спальні поставили собачу буду і прив’язали собаку, чим порушується спокій і сон. Вказував, що 06.11.2009 р. відповідачі знову самовільно захопили частину його земельної ділянки, встановивши паркан. Посилаючись на порушення відповідачами його прав як власника земельної ділянки, просив усунути перешкоди у користуванні ділянкою, зобов’язавши відповідачів відновити паркан по межі, встановленій державним актом, і не чинити йому перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов’язати відповідачів усунути шумове забруднення, яке виникає внаслідок розташування собаки під вікнами його будинку.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідачів дотримуватися правил добросусідства і усунути шумове забруднення, шляхом перенесення місця розташування дворового собаки з-під будинку позивача на більш віддалену відстань від будинку позивача.

В решті позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні його вимог і ухвалити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні ділянкою, зобов’язавши відповідачів відновити паркан по межі, вказаній у його державному акті, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

-  2  -

В іншій частині рішення сторонами не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, суд обгрунтовував свої висновки тим, що з наданих суду позивачем доказів неможливо об’єктивно встановити чи має місце факт захоплення відповідачами частини ділянки позивача.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов»язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч.1). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав (ч.3).

Згідно ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації (ч.1). У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки (ч.2).

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,2497 га, на якій будинок розташований. Відповідачі є суміжними землекористувачами позивача і мешкають по АДРЕСА_2, яка межує з ділянкою позивача.

Також судом першої інстанції встановлено, що між сторонами існує спір щодо суміжного землекористування, проте  в матеріалах справи відсутні дані земельно-кадастрової документації чи висновок судової будівельно-технічної експертизи, які б підтверджували факт захоплення відповідачами частини ділянки позивача, в тому числі, з яких можна б було об’єктивно встановити в яких розмірах та межах захоплена ділянка, якої площі і на яку відстань.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

За таких обставин суд обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача в частину усунення перешкод у користування земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах наявні докази, які підтверджують захоплення відповідачами частини його ділянки, не грунтуються на матеріалах справи, з яких вбачається, що на підтвердження своїх вимог позивачем були надані суду лише його численні заяви та скарги до сільської ради та міліції, договори дарування та державний акт, які не містять даних про порушення меж ділянки, належної позивачу.

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про відмову в позові в цій частині не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

                                                  -  4  -

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

          Головуючий :                    ___________________

Судді :                                    ___________________     ________________