РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м.Рівне, вул.Петра Могили 24, тел: (0362) 22-10-74, 26-28-94

Справа № 2-299/11

Номер рядка звіту 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

06 травня 2011 року                                                                                                    

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

           судді                             Красовського О.О.   

          при  секретарі         Беднарчук Г.П.

          з участю: прокурра Сільвай Н.

          представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Рівненського транспортного прокурора в інтересах ОСОБА_3 до Служби автомобільних доріг в Рівненській області про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування позовних вимог повивач зазначає, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок, що в с. Грушвиця Друга Рівненського району Рівненської області. В результаті проведених відповідачем будівельних робіт майно власника зазнало пошкоджень. Зокрема, саме житловий будинок і господарські споруди (сарай, гараж, погріб, колодязь) розташовані в 16 метрах від проїжджої частини дороги Київ-Чоп і з 2006 року зазнали та продовжують зазнавати значних пошкоджень в результаті проведення капітального ремонту, експлуатації та утримання автодороги Київ - Чоп, що пролягає через с. Грушвиця Друга Рівненського району. Відповідно до висновку про технічний стан індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, вказаний будинок та господарські споруди зазнали значних пошкоджень, що призвело до їх аварійності, і проживання в будинку є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_3, і тим самим перешкоджає використанню власного нерухомого майна, а також порушено право ОСОБА_3 на безпечне навколишнє природне середовище. Так, відповідно до зазначеного висновку, причиною виникнення пошкоджень та переходу у аварійний стан житлового будинку і господарських споруд ОСОБА_3 є понаднормативне вібраційне навантаження та техногенні динамічні впливи на ґрунтову основу будівель на ділянці забудови внаслідок недотримання мінімальної 50-ти метрової відстані від транспортної магістралі Київ-Чоп. Факторами, які вплинули на порушення прав ОСОБА_3 на безпечне навколишнє середовище та її здоров'я є понаднормативний рівень акустичного та хімічного забруднення води і ґрунту, недотримання санітарних норм та правил, показників медичної безпеки на ділянці забудови, внаслідок знаходження ділянки забудови в зоні відчуження транспортної магістралі Київ - Чоп. Відповідно до акту технічного обстеження житлового будинку ОСОБА_3, вказаний будинок розташований на відстані 16 метрів від проїзної частини автодороги Київ-Чоп, і вказане розташування не відповідає вимогам Державних санітарних правил планування і забудови населених пунктів, якими передбачено відстань від проїзної частини автодороги 50-100 метрів. Так, відповідно до п. 5.4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.96 р. промислові, сільськогосподарські та інші об'єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами. Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови. Пунктом 5.25 правил передбачено, що автомобільні дороги загальної мережі І, II і III категорій слід проектувати в обхід населених пунктів згідно з вимогами СНиП 2.05.02-85 "Автомобильньїе дороги". Відстань від бровки земляного полотна зазначених доріг необхідно приймати не менше 100 м. до житлової забудови і садівницьких товариств, для доріг IV категорії - 50 м, при забезпеченні на відповідній території гігієнічних нормативів якості атмосферного повітря та рівнів   шуму.   Для   захисту  від   шуму  і   загазованості   вздовж  доріг  слід передбачати смуги зелених насаджень шириною не менше 10 м. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», підприємства установи і організації зобов'язані відшкодувати громадянам шкоду, завдану їх здоров'ю внаслідок порушення санітарного законодавства. Відповідно до Положення «Про службу автомобільних доріг у Рівненській області»затверджене наказом голови Державної служби автомобільних доріг України № 370 від 10.06.2004 року, Служба автомобільних доріг в Рівненській області здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування. На службу автомобільних доріг також покладено організацію будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, а також забезпечення дотримання норм і вимог щодо охорони навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки. В результаті збільшення інтенсивності руху на автодорозі, експлуатації, утримання та будівництва вказаної дороги з 2006 року майну ОСОБА_3 завдано значної шкоди, а також порушено її право на безпечне навколишнє природне середовище. Тобто в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки. ОСОБА_3 позбавлена можливості проживати в будинку через його аварійний стан і тим самим порушено її права, закріплені в ст. 41, 50, 47 Конституції України. Зважаючи на це прокурор звернувся до суду з позовом та просить його задоволити.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовну заяву та пояснив суду про обставини, описані вище.

Позивачка, згідно поданої заяви, позов підтримує та просить справу розглядати у її відсутність.

Представник позивачки позов підтримав. Додав, що розмір завданої шкоди в сумі 245 545,00 грн. обґрунтовується нормативно-правовими документами. Вважає, що наявна вина відповідача у пошкодженні майна позивачки.

Представник відповідача позов не визнав та подав суду письмові заперечення. Зазначає, що підприємство не може відповідати за шкоду, що була нанесена позивачці.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов 'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Всупереч вимогам цивільного процесуального законодавства України, позовні вимоги не підтверджені належними і допустимими засобами доказування.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка є власницею будинковолодіння АДРЕСА_1

ОСОБА_3 стверджує, що їй завдано матеріальної шкоди внаслідок проведення капітального ремонту та експлуатаційного утримання автомобільної дороги державного значення М-06 Київ-Чоп, що позивач відносить до джерела підвищеної небезпеки.

Однак Служба автомобільних доріг у Рівненській області не виступає замовником капітального ремонту автомобільної дороги державного значення М-06 Київ-Чоп та не здійснює експлуатаційне утримання дороги з 2008 року, що підтверджується доданими до справи документами.

Зокрема, згідно ордеру (дозволу) на право виконання робіт від 12.01.2008 р. № 224, Служба автомобільних доріг у Рівненській області, як балансоутримувач автомобільних доріг загального користування в межах області, передала підряднику «Тоdini Соnstruzioni Generali S.р.А.»ділянку автодороги М-06 Київ-Чоп 348+000 км - 375+000 км, до якої входить ділянка цієї дороги в межах с. Грушвиця Друга Рівненського району. До моменту повернення автомобільної дороги балансоутримувачу її експлуатаційне утримання здійснюється підрядником.

В даний час вказана ділянка дороги не здана в експлуатацію і не передана Службі автомобільних доріг у Рівненській області.

Між Службою автомобільних доріг у Рівненській області та підрядником «Тоdini Соnstruzioni Generali S.р.А.»відсутні правовідносини щодо проведення капітального ремонту автомобільної дороги державного значення М-06 Київ-Чоп.

Таким чином, Служба автомобільних доріг у Рівненській області з 2008 року не має ніякого відношення до проведення капітального ремонту автомобільної дороги державного значення М-06 Київ-Чоп та здійснення експлуатаційного утримання цієї дороги.

Також слід відмітити, що проведення капітального ремонту та експлуатаційного утримання автомобільної дороги державного значення М-06 Київ-Чоп не може бути віднесено до діяльності, яка підпадає під характеристику джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Зважаючи на вказане визначення джерела підвищеної небезпеки, а також роз'яснення Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справи за позовами про відшкодування шкоди»№6 від 27.03.1992р., проведення капітального ремонту та експлуатаційне утримання автомобільної дороги державного значення М-06 Київ-Чоп не може вважатися діяльністю, яка відноситься до джерела підвищеної небезпеки.

Відсутність джерела підвищеної небезпеки, яким громадянці ОСОБА_3 нібито завдано матеріальної шкоди, свідчить про необґрунтоване посилання на положення ст. 1187 ЦК України. А враховуючи, що позивач підставою поданого позову вказав саме ст. 1187 ЦК України, то заявлений позов є безпідставним.

Крім того, при розгляді справ про відшкодування шкоди на підставі ст. 1187 ЦК України обов'язковому доведенню підлягають протиправність діяння, настання шкоди, причинний зв'язок між діянням і шкодою. Вказані складові цивільного правопорушення Позивач також не підтвердив належними і допустимими доказами, а тому позовні вимоги необґрунтовані.

Враховуючи вищевказане суд не вбачає підстав для задоволення заявленого позову.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          По цивільній справі за позовом Рівненського транспортного прокурора в інтересах ОСОБА_3 до Служби автомобільних доріг в Рівненській області про відшкодування шкоди -  в позові відмовлено.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                                                                                             Красовський О.О.            

Примітка: повне рішення суду виготовлене 07.05.2011 р.