Справа № 22-ц-2751/11 Головуючий у І інстанції Свінціцька О.П.
Категорія 36 Доповідач у 2 інстанції Савченко
УХВАЛА
Іменем України
21 березня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Сержанюка А.С.,
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
при секретарі Мироненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа Плесецька сільська рада Васильківського району Київської області про визнання заповітів недійсними, -
в с т а н о в и л а :
В травні 2007 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат його баби по материнській лінії ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на будинок по АДРЕСА_1. Спадкоємцем померлого за законом є його дружина - відповідач у справі ОСОБА_1 Вказував, що у грудні 2006 року йому стало відомо від баби по батьківській лінії ОСОБА_4 про те, що померлий ще у 2001 році склав заповіт на його ім’я, який остання і передала йому. Не знаючи про наявність заповіту померлого діда, він не мав змоги своєчасно подати до держнотконтори заяву про прийняття спадщини. Посилаючись на поважність причин пропуску строку подання заяви, просив визначити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_3 Також просив встановити факт належності йому заповіту, складеного ОСОБА_3, посилаючись на те, що в одному примірнику заповіту його ім»я вказане правильно як «ОСОБА_2», а в примірнику заповіту, який мається сільській раді його ім’я вказано як «ОСОБА_2».
Відповідач у червні 2007 року подала до суду зустрічний позов, де просила визнати недійсними заповіти, складені її чоловіком ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_2 і ОСОБА_2 у Плесецькій сільській раді 17.10.2001 року. Вимоги мотивувала тим, що після смерті чоловіка вона як єдиний спадкоємець за законом оформила спадщину на себе, однак після пред’явлення до неї ОСОБА_2 позову про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини вона дізналася про наявність двох заповітів її чоловіка на ім’я ОСОБА_2 і ОСОБА_2, які складені в селищній раді в один день 17.10.2001 р. Вважає, що обидва заповіти відповідно до ст.234 ЦК України є фіктивними правочинами, бо спадкодавець в один і той же час виразив свою волю щодо одного і того ж майна у відношенні двох різних осіб.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2011 року
- 2 -
позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт, що заповіт ОСОБА_3, посвідчений головою Плесецької сільради 17.10.2001 р. на ім'я ОСОБА_2 належить ОСОБА_2 та визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 протягом 2-х місяців з дня набрання рішенням законної сили. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову і задоволити її зустрічний позов, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи первісний позов і визначаючи позивачу додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, бо дізнався про наявність заповіту померлого лише в грудні 2006 року, тобто після спливу встановленого законом строку прийняття спадщини. Також суд обгрунтував встановлення юридичного факту належності заповіту тим, що у одному з двох складених примірників заповіту, один з яких був виданий заповідачу, а інший залишений у справах виконкому, має місце описка у написанні імені спадкоємця.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно ст.256 ЦПК України судам підвідомчі справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на нерухоме майно та грошові вклади в Ощадбанку. Спадкоємцем померлого за законом є його дружина - відповідач у справі ОСОБА_1
Померлий ОСОБА_3 при житті 17.10.2001 року склав заповіт, яким все своє майно заповідав позивачу ОСОБА_2 Даний заповіт був складений і посвідчений головою Плесецької сільської ради у двох примірниках, один з яких був виданий заповідачу, а інший залишений у справах виконкому. При цьому в одному з примірників заповіту допущена помилка у написанні імені спадкоємця, зокрема вказано «ОСОБА_2»замість «ОСОБА_2», в іншому примірнику заповіту ім’я спадкоємця вказане вірно.
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 не будучи спадкоємцем померлого за законом, дізнався про наявність заповіту від своєї баби ОСОБА_4 лише у грудні 2006 року, тобто після спливу встановленого законом 6-ти місячного строку прийняття спадщини, що є поважною причиною пропуску цього строку.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
За таких обставин суд обгрунтовано задоволив вимоги позивача та встановив юридичний факт належності заповіту і визначив позивачу додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
- 3 -
Посилання апелянта на те, що фактично в Плесецькій сільській раді в один день 17.10.2001 р. було складено та посвідчено два заповіти на різних осіб, а саме на позивача та його батька, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що 17.10.2001 року спадкодавцем в сільській раді був складений один заповіт, під одним реєстровим номером на одну особу, однак має місце помилка у написанні імені спадкоємця. Такі доводи в тому числі спростовуються поданими до суду і належним чином посвідченими письмовими поясненнями колишнього сільського голови ОСОБА_6, яка виклала обставини складання та посвідчення нею заповіту померлого ОСОБА_3 на ім'я позивача, вказавши, що у примірнику заповіту, який залишився в матеріалах виконкому допущена автоматична помилка у написанні імені ОСОБА_2 (а.с.91).
Крім того, такі посилання відповідача про склалання заповіту в тому числі на ім»я батька позивача спростовуються наявним в матеріалах справи свідоцтвом про народженння позивача ОСОБА_2, з якого вбачається, що його батька зовуть ОСОБА_7, а не ОСОБА_2, як стверджує апелянт. Особи на ім»я ОСОБА_2 в родині позивача не існує.
З викладених вище підстав суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні зустрічного позову з огляду на відсутність передбачених законом підстав для визнання заповітів недійсним як фіктивних правочинів та недоведенням відповідачем факту складання двох різних заповітів.
З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про задоволення первісного позову і відмову у зустрічному позові не спростовують.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________