Справа № 22-ц-3103/11 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.
Категорія 40 Доповідач у 2 інстанції Савченко
УХВАЛА
Іменем України
18 квітня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Даценко Л.М.,
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
при секретарі Мироненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл житлового будинку в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування обов'язкової частки у спадщині, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що він є власником 1/12 частини будинку по АДРЕСА_1, яку успадкував у 2008 році після смерті матері. Власником іншої частини цього ж будинку є його сестра –відповідач у справі. Земельна ділянка будинку не приватизована. Посилаючись на наявність спору між сторонами щодо порядку користування і володіння будинком, просив розділити в натурі між співвласниками будинок по АДРЕСА_1 відповідно до часток у праві власності.
Відповідачка у квітні 2010 року подала до суду зустрічний позов, де просила усунути ОСОБА_2 від права на спадкування обов’язкової частки після смерті матері, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.08.2008 р. на ім’я ОСОБА_2, визнати за нею право власності на 1/12 частину будинку по АДРЕСА_1 та грошові внески в Ощадбанку в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 Вимоги мотивувала тим, що її мати на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. мала вік 83 роки, хворіла і потребувала допомоги, однак брат ОСОБА_2 ухилявся від виконання обов’язку по наданню їй допомоги, а тому на підставі ст.1224 ЦК України не має права на спадкування.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.12.2010 року у задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовлено.
Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову і ухвалити нове, яким її вимоги за зустрічним позовом задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
- 2 -
Рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_2 у задовленні первісного позову не оскаржується.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування обов’язкової частки після смерті матері, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позивачка не надала переконливих доказів на підтвердження своїх вимог.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Спірні правовідносини регулюються ч.5 ст.1224 ЦК України, згідно якої за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати сторін у справі ОСОБА_3, яка все своє майно заповідала своїй дочці ОСОБА_1 - відповідачці у справі. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/2 частину будинку по АДРЕСА_1 та грошові вклади в Ощадбанку. Спадщину у встановлений законом шестимісячний термін прийняли сторони у справі : дочка померлої ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом і непрацездатний син померлої ОСОБА_2 як спадкоємець обов’язкової частки за законом, подавши заяви до держнотконтори та отримавши відповідні свідоцтва про право на спадщину.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Також судом встановлено, що всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 не надала суду переконливих доказів, що померла ОСОБА_3 знаходилася у безпорадному стані, а позивач ОСОБА_2 ухилявся від надання їй допомоги у зв»язку з цим.
За таких обставин суд обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог відповідача за зустрічним позовм про усунення позивача від права на спадкування після смерті матері, а відтак і у решті вимог, які є похідними від вказаної вимоги.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, зокрема неправильну оцінку судом показів свідків, колегія суддів не приймає до уваги як необгрунтовані.
Ухвалюючи рішення, суд дав об’єктивну і чітку оцінку показам свідків, вказавши, що допитані за клопотанням відповідача свідки не надали свідчень, які б підтверджували, що позивач ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві.
Посилання апелянта в скарзі на те, що суд некоректно ставив запитання свідкам, в результаті чого вони не змогли відповісти на запитання чи ухилявся позивач від надання допомоги спадкодавцеві, колегія суддів не приймає до уваги, поскільки відповідач в судовому засіданні мав можливість самостійно задати свідкам ті запитання, які він вважав за потрібне для з’ясування всіх обставин, його в цьому праві ніхто не обмежував.
З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає
- 3 -
безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про відмову у задоволенні зустрічного позову не спростовують.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.12.2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________