Справа № 22-ц-2327/11 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.
Категорія 29 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.
УХВАЛА
Іменем України
18 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Таргоній Д.О., Верланова С.М.,
за участю секретаря: Вішик О.Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація «Автосервісний філіал «Універсал-Авто»на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація «Автосервісний філіал «Універсал-Авто»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА :
В липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди в розмірі 100 000 гривень, заподіяної внаслідок ушкодження здоров’я на виробництві.
В обґрунтування позову послався на те, що з 2004 року він працював автослюсарем в Автосервісному філіалі «Універсал-Авто»АТ «Українська автомобільна корпорація». 19 липня 2007 року з ним трапився нещасний випадок –падіння на нього секцій підвісної стелі, що підтверджується актом про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом. Так, в цей день після виконання робіт на виробничій дільниці він попрямував у душову кімнату, де в процесі прийняття душу йому на голову впали секції підвісної стелі, виготовлені з алюмінію, завдавши травми: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійні рани та зсадини м’яких тканин голови, тулубу, кінцівок, забійна рана потиличної ділянки. Внаслідок заподіяних травм він пройшов курс лікування в Київській обласній клінічній лікарні. Згідно витягу з історії хвороби, йому було рекомендовано ліжковий режим протягом двох тижнів та подальше лікування у невролога. У довідці ЛКК від 13 серпня 2007 року зазначається, що стан його здоров’я потребував переведення на роботу, не пов’язану з підняттям важкостей, перебуванням на висоті.
Заподіяна шкода випливає з трудових правовідносин і має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.
Моральна шкода, що йому заподіяна, полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час травмування, так і тіх, які він переносить і по даний час. Його життя після травми зазнало суттєвих змін, що полягає у систематичному болю у спині та голові, запамороченнях, через що він періодично звертається за допомогою до лікарів та проходить лікування. На його утриманні знаходяться дружина (студентка) та двоє неповнолітніх дітей, а тому він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. В добровільному порядку відповідач відмовився відшкодувати завдану йому моральну шкоду.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що наказом № 139-к від 22 липня 2004 року АТ «Українська автомобільна корпорація»АФ «Універсал-Авто»ОСОБА_2 був прийнятий на роботу на посаду слюсаря з ремонту автомобілів 3 розряду на дільницю «Мерседес».
19 липня 2007 року о 18 год. 15 хв. в автосервісному філіалі «Універсал-Авто»з позивачем стався нещасний випадок, про що складений відповідний Акт розслідування. Згідно даного акту, після закінчення роботи на виробничій дільниці автослюсар з ремонту автомобілів ОСОБА_2 19 липня 2007 року після 18 год. зайшов побутову кімнату, роздягнувся і попрямував у душову кімнату, розташовану поряд. В процесі прийняття душу йому на голову впали секції підвісної стелі розміром 60х60х0,5 см, виготовлені орієнтовно з алюмінію, що нанесло йому травми. Причинами нещасного випадку є недостатня жорсткість конструкції підвісної стелі. Розглянувши обставини та документи, які були представлені і долучені до проведеного розслідування нещасного випадку, комісія визначила, що нещасний випадок, що стався з автослюсарем ОСОБА_2, вважається пов’язаним з виробництвом, необхідно скласти акт за формою Н-1 та взяти на облік.
25 липня 2007 року складено Акт № 01 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.
Внаслідок нещасного випадку позивач отримав значні травми, а саме: закриту черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійні рани та зсадини м’яких тканин голови, тулубу, кінцівок, забійну рану потиличної ділянки, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 153 ЗКпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що моральна шкода, завдана позивачу внаслідок ушкодження здоров’я, заподіяна йому саме з вини відповідача. Доводи, апелянта про те, що відповідачем не були порушені норми трудового законодавства та норми з охорони праці є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ч. 1 ст. 233 КЗпП України, щодо пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даними позовними вимогами, виходячи з наступного.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Оскільки заявлені ОСОБА_2 вимоги стосуються відшкодування моральної шкоди, завданої йому ушкодженням здоров’я, ним не пропущено строк для звернення до суду, а вимоги ч. 1 ст. 233 КЗпП до даних правовідносин не відносяться.
Посилання в апеляційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права не заслуговують на увагу, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.
Решта доводів апеляційної скарги не ґрунтується на доказах та законі і не спростовують висновків суду.
Таким чином, суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування рішення суду при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація «Автосервісний філіал «Універсал-Авто»–відхилити, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: