Справа № 22-ц-2049/11 Головуючий у І інстанції Потабенко Л.В.
Категорія 26 Доповідач у 2 інстанції Савченко
УХВАЛА
Іменем України
14 лютого 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Даценко Л.М.
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.
при секретарі Калиновському Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 01.12.2010 року у справі :
- за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором ;
- за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»про внесення змін до кредитного договору та зобов»язання виконати перерахунок внесених в іноземній валюті коштів, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2010 р. ПАТ «Універсал Банк»звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що відповідно до кредитного договору, укладеного 31.03.2008 р. між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем, останній отримав в банку кредит в розмірі 7000 доларів США терміном на 7 років із розрахунку 24 % річних. За умовами договору позивач мав повертати кредит щомісяця платежами в сумі 173,67 доларів США, однак не виконує цих обов’язків. Вимога-повідомлення банку про погашення суми боргу, вручена відповідачу 17.03.2009 р., залишена без реагування. Посилаючись на п.6.6 кредитного договору та ст.1054 ЦК України просив стягнути з відповідача на користь банку достроково заборгованість за кредитом станом на 21.09.2009 р. в розмірі 8440,80 доларів США, що за курсом НБУ становить 67357,58 грн., та судові витрати.
Відповідач подав до суду зустрічний позов, де просив зобов’язати сторони внести зміни до кредитного договору, зобов»язавши банк вказати суму кредиту в гривні за курсом на момент укладення договору станом на 31.03.2008 р. Вимоги мотивував тим, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом в Україні, а тому кредит має бути перерахований в гривні. Крім того, умови кредитного договору про видачу кредиту в іноземній валюті є несправедливими, бо покладають на позичальника ризики, пов’язані із знеціненням гривні, що відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»є підставою для зміни умов договору. Також просив визнати недійсним підняття банком 15.07.2008 р. відсоткової ставки в односторонньому порядку, що заборонено ст.10561 ЦК України.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01.12.2010 року позов ПАТ «Універсал Банк»до ОСОБА_1 задоволено. Постановлено стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк»борг за кредитним договором в сумі 8440,80 доларів США, що становить 67357,58 грн., та судові витрати в сумі 793,57 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
- 2 -
Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову ПАТ «Універсал Банк»про стягнення боргу за кредитним договором, а її зустрічний позов про внесення змін до кредитного договору та зобов»язання виконати перерахунок внесених в іноземній валюті коштів задоволити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи первісний позов ВАТ «Універсал Банк»суд обгрунтовував свої висновки тим, що відповідач не виконує передбачені кредитним договором обов»язки по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів і станом на 21.09.2009 р. має прострочену заборгованість, що у свою чергу відповідно до закону (ст.1050 ЦК України) та умов кредитного договору (п.6.6) є підставою для дострокового стягнення з відповідача на користь позивача суми кредиту в повному обсязі.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини : 31.03.2008 р. між ПАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав в банку кредит на поточні потреби готівкою в розмірі 7000 доларів США терміном на 7 років із розрахунку 24 %. Повернення кредиту згідно кредитного договору та графіку повернення передбачено шляхом внесення позичальником щомісячних платежів в сумі 173,67 доларів США. Згідно п.6.6 кредитного договору у випадку прострочення платежів, в тому числі несплати за один місяць, банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі.
Також судом першої інстанції встановлено, що відповідач не виконує обов”язків по поверненню кредиту, покладених на нього кредитним договором, фактично з березня 2009 року припинив погашення кредиту, в результаті чого станом на 21.09.2009 р. він має прострочену заборгованість по поверненню кредиту : за кредитом –309,58 доларів США та відсоткам –1635,42 долари США.
За таких обставин суд обгрунтовано задоволив первісний позов і достроково стягнув з відповідача на користь позивача кредит в повному обсязі.
Доводи апелянта, що суд при обрахунку боргу за кредитним договором мав застосувати курс долара США до гривні, встановлений НБУ станом на 31.03.2008 р., тобто на момент укладання договору, а не станом на день ухвалення рішення суперечать вимогам ч.2 ст.533 ЦК України, згідно якої, якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день
- 3 -
платежу. Відповідно до вимог даної норми у разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суд у мотивувальній частині рішення наводить розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Посилання апелянта на незаконність збільшення банком у 2008 р. в односторонньому порядку відсоткової ставки за кредитом з 24 % до 30 %, що потягло збільшеня боргу, спростовуються наявним в матеріалах справи розрахунком боргу (а.с.11), з якого вбачається, що банк при обрахунку відсотків застосував передбачену договором відсоткову ставку 24 %, яку не збільшував.
На думку колегії суддів суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні зустрічного позову з огляду на відсутність передбачених законом підстав для внесення змін до кредитного договору і зазначення суми кредиту в гривні.
Посилання апелянта на те, що що у зв»язку із фінансовою кризою істотно змінилися обставини, якими керувалися сторони при укладанні кредитного договору, а тому згідно ст.652 ЦК України є підстави для внесення змін до кредитного договору і визначення суми кредиту замість іноземної валюти в гривні за курсом долара США до гривні, встановленим на момент укладання договору, бо гривня є єдиним законним засобом платежу на всій території України не грунтуються на законі, поскільки судом незаперечно встановлено, що відповідач отримав кредит саме в іноземній валюті –доларах США і згідно вимог закону ст.1054, 1046 ЦК України та умов договору повинен повернути саме ті кошти і в тому розмірі, які він отримав за кредитом.
В данному випадку іноземна валюта, в якій надано кредит позичальнику виступає не у якості засобу платежу, а у якості позичених кредитних коштів, а відтак обмеження на видачу кредитів у валюті в даному випадку її не стосуються.
З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про задоволення первісного позову та відмову у задовленнні зустрічного позову не спростовують.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 01.12.2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________