Судове рішення #14929148

Справа № 22-ц-3149/11                                                                                 Головуючий у І інстанції  Верещак А.М.

Категорія  33                                                                                           Доповідач у 2 інстанції  Таргоній Д.О.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем України

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                        

22 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

          головуючого судді: Приходька К.П.,

          суддів: Таргоній Д.О., Верланова С.М.,

          за участю секретаря: Вішик О.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Комунального підприємства  Білоцерківської міської ради «Житлово-експлуатаційна контора №2», треті особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного перепланування нежитлового приміщення,-

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб –учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  колегія суддів -

ВСТАНОВИЛА :

 У березні 2010 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 являється співвласником квартири  АДРЕСА_1, що розташована над нежитловим приміщенням  за № 18 у даному будинку, власником якого є відповідачка по справі ОСОБА_3 Відповідачка без погодження та затвердження в установленому законом порядку проектної документації та без будь-яких дозволів на виконання робіт провела перепланування належного їй нежитлового приміщення, знесла несучу та проміжні стіні. В результаті таких дій підлога в квартирі позивачки просіла, на стінах та стелі з’явились тріщини, склалась загроза обвалу квартири, що вимагає проведення відновлювального ремонту, вартість якого становить 44 890,00 грн. Позивачка просила також стягнути з відповідачки заподіяну моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн., яка полягає у порушенні нормального укладу життя, постійному нервовому стресі, негативних емоціях, відчутті страху, різкому погіршення здоров’я, що пов’язані з проживанням у пошкодженому помешканні.

Ухвалою суду від 11.05.2010 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Комунальне підприємтсво Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора             № 2.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2010 року Комунальне підприємтсво Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора № 2 залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2010 року позов задоволено частково, з Комунального підприємтсва Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 2 на користь ОСОБА_2 стягнуто 44 890,00 грн. на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження конструктивних елементів будинку в належній їй АДРЕСА_1. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 3000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з КП БМР ЖЕК № 2 448,90 грн. та з ОСОБА_3 51,00 грн. судового збору на користь держави.

В своїй апеляційній скарзі відповідач –КП БМР ЖЕК № 2 просить рішення суду скасувати в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_2 44 890,00 грн. на відшкодування матеріальних збитків та на користь державти 448,90 грн. судового збору, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 213  ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.  Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.  Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 являються співвласниками АДРЕСА_1, що розташована над нежитловим приміщенням за № 18 даного будинку, власником якого являється відповідачка ОСОБА_3

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що на початку 2008 року ОСОБА_3 розпочала будівельні роботи по переплануванню належного їй нежитлового приміщення без належної погодженої і затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації та без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, за що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю була притягнута до адміністративної відповідальності.

Актом від 20.03.2008 року, складеним комісією ЖЕК № 2, на балансі якого знаходився житловий АДРЕСА_1, при обстеженні квартири № 21 даного будинку виявлено слідуючі пошкодження: просідання підлоги в дверних пройомах на 5-7 мм., мікротріщини в спальні довжиною 70 см., тріщина перегородки між кімнатами по-вертикалі – 20 см., пошатування підлоги.

Актом ЖЕК № 2 від 16.01.2009 року встановлено, що причиною пошкоджень в квартирі № 21 є роботи по переплануванню в квартирі № 18, а саме: демонтаж несучої стіни, в результаті чого відбулося просідання підлоги по периметру квартири 5-10 мм, тріщини на перекритті та несучій стіні, деформація дверних пройомів.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи завдану позивачу матеріальну шкоду зі співвідповіддача КП БМР ЖЕК № 2, суд першої інстанції виходив з того, що ЖЕК № 2, як балансоутримувач будинку, відповідно до вимог, зазначених у п. 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Держжитломунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року, зобов’язаний відшкодувати витрати по відновлювальному ремонту квартири № 21.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.


Згідно  ст.  1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода,  завдана майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Таким чином, матеріальна шкода, завдана позивачці в результаті самовільного перепланування відповідачкою належного їй нежитлового приміщення, повинна бути відшкодована саме ОСОБА_3

Щодо визначення розміру, заподіяної ОСОБА_2 шкоди, то суд правильно виходив з того,  що відповідно до вимог  ст.  ст. 10,  60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_2 надала дефектну відомість,  зведений кошторис розрахунку вартості будівництва по відновленню попереднього стану АДРЕСА_1 від 17.02.2010 року, складений ТОВ «Фірма СММП-9», згідно якого вартість завданих позивачу матеріальних збитків становить 44 890,00 грн.

Оспорюючи правильність такого висновку, відповідач КП БМР ЖЕК № 2 не надав суду доказів, які б могли спростувати розмір матеріальних збитків, зазначений у кошторисі, та не ставив перед судом питання про призначення судової будівельної експертизи для проведення відповідної оцінки. Відповідачка ОСОБА_3, згідно матеріалів справи, не заперечувала розмір матеріальних збитків, завданий позивачу, про призначення експертизи також клопотань не заявляла.

Таким чином, враховуючи, що судове рішення в частині стягнення на користь позивача матеріального збитку не можна визнати законними й обґрунтованими, оскільки воно постановлене з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення в цій частині повинно бути скасовано та винесено нове, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 44 890,00 грн. на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження конструктивних елементів будинку в належній їй квартирі АДРЕСА_2.

Одночасно, підлягає скасуванню рішення в частині стягнення з КП БМР ЖЕК № 2  на користь держави судових витрат.

В іншій частині, зокрема щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, рішення не оскаржувалось, тому в цій частині його слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія  суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №2 - задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2011 року –скасувати в частині стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №2 на користь ОСОБА_2 44 890,00 грн. на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження конструктивних елементів будинку в належній їй квартирі АДРЕСА_2, а також в частині стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори №2 на користь держави 448 грн.90 коп. судового збору.

Постановити в цих частинах нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 44 890,00 (сорок чотири тисячі вісімсот дев’яносто) грн. на відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження конструктивних елементів будинку в належній їй квартирі АДРЕСА_2.

Стягнути ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 448 грн. 90 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.



Головуючий:                                   

Судді:










Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація