Судове рішення #14929144

Справа № 22-ц-2287/11                                                                  Головуючий у І інстанції  Волчко А.Я.

Категорія  36                                                                          Доповідач у 2 інстанції  Таргоній Д.О.

УХВАЛА

                                           Іменем України


         22 квітня 2011 року  колегія судової палати  в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :   

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Верланова С.М., Таргоній Д.О.,   

при секретарі: Вішик О.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 –правонаступника ОСОБА_3, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Вишнівської міської ради Києво-Святошинського району, ОСОБА_3 про встановлення факту материнства та визнання права власності на спадкове майно.

             Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи  апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на наступні обставини.

Він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Яцьки Васильківського району Київської області. Його батьки - ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Батька –ОСОБА_5 було вбито на початку 1944 року, коли мати була ще вагітною.

У 1948 році мати одружилась з гр-ном ОСОБА_7 та після шлюбу взяла прізвище –ОСОБА_6. В подальшому цей шлюб був розірваний.

16.10.1955 року мати знову одружилась з гр-ном ОСОБА_3 –відповідачем по справі. Відповідно до свідоцтва про одруження їй було присвоєно прізвище –ОСОБА_6, однак на протязі всього свого життя вона прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_6 не змінила і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 під прізвищем ОСОБА_6.

Після смерті матері відкрилась спадщина на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Позивач просив суд постановити рішення, яким встановити факт, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, є його матір’ю, а також визнати за ним право власності на Ѕ частину зазначеної вище квартири.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.11.2007 року позов ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі.   

31.12.2010 року до Апеляційного суду Київської області звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення правонаступник відповідача по даній справі –ОСОБА_3 –ОСОБА_2. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального та матеріального права. Зокрема, вважає, що суд не мав права розглядати в одному провадженні вимоги щодо встановлення факту та визнання права власності на майно. Ввважає позов безпідставним з тих причин, що право власності на спірну квартиру було оформлене відповідачем ОСОБА_3 в 1993 році –через три роки після смерті ОСОБА_6, а також з оляду на те, що позивачем не надано суду належних доказів, підтверджуючих його родинний зв’язок з ОСОБА_6 Крім того, посилається на пропуск позивачем строку давності для звернення до суду з вказаним позовом.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.   

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6. Після її смерті відкрилась спадщина –Ѕ частина квартири АДРЕСА_1.

Позивач по справі –ОСОБА_4 просив встановити факт родинних відносин з померлою ОСОБА_6, а саме те, що вона являється його матір’ю. В обгрунтування своїх вимог надав суду документальні докази, які підтверджують наявність такого родинного зв’язку.

Крім того, просив визнати за ним право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_6

Так, з матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_3. При цьому, паєнакопичення за вказану квартиру було виплачене в ЖБК «Граніт», членом якого являвся ОСОБА_3, в 1990 році, коли останній перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 (шлюб зареєстрований 16.10.1955 року).

Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, майно, нажите  подружжям  за  час  шлюбу,  є  його   спільною сумісною  власністю.  Кожен  з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини спірної квартири.

Судом також встановлено, що 06.02.1991 року ОСОБА_4 звернувся до Києво-Святошинської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_6 (а.с. 21)

06.02.1991 року Києво-Святошинською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6

Позивач ОСОБА_4, як син спадкодавця, відноситься до першої черги спадкоємців.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач, як законний спадкоємець, прийняв спадщину після своєї матері шляхом подання заяви в нотаріальну контору в установленй законом термін.

Апелянтом не надано суду доказів щодо того, що відповідач ОСОБА_3 після смерті своєї дружини ОСОБА_6  прийняв спадщину.

Таким чином, рішення суду щодо визнання за ОСОБА_4 права власності на Ѕ частину спірної квартири є обгрунтованим, а права відповідача ОСОБА_9 щодо права на спадкове майно не порушено.

Доводи апелянта щодо незаконності розгляду в одному провадженні позовних вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно не можуть бути прийянті колегією суддів, оскільки є безпідставними.

Необгрунтованими є також доводи апеляційної скарги стосовно пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом, оскільки позивач фактично прийняв спадщину після своєї матері шляхом подання заяви в нотаріальну контору в установленй законом термін.

Ініші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.  

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів -

           

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 –правонаступника ОСОБА_3 –відмовити.  

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Вишнівської міської ради Києво-Святошинського району, ОСОБА_3 про встановлення факту материнства та визнання права власності на спадкове майно залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.   

      

Головуючий :  

Судді :

                       











                       






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація