Справа № 22-ц-2913/11 Головуючий у І інстанції Слободян Н.П.
Категорія 56 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.
УХВАЛА
Іменем України
15 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Таргоній Д.О., Верланова С.М.,
за участю секретаря: Вішик О.Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 24 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 15 790,40 грн., трьох відсотків річних в розмірі 2 842,27 грн., а також 5000,00 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що у 2003 році відповідачка працювала у нього постачальником. За час її роботи у неї виникла заборгованість у розмірі 2000,00 доларів США. 11.12.2003 року вона написала розписку, в якій зобов’язалась протягом трьох місяців повернути 1000 доларів США, а решту відпрацювати на протязі року.
В березні 2004 року відповідачка зникла, не повернувши коштів.
Проти відповідачки була порушена кримінальна справа за скоєння недостачі у ПП ОСОБА_4 та вона була оголошена в розшук. В середині літа 2009 року стало відомо, що ОСОБА_2 знайдено, вона була засуджена за ст. 191 КК України, але кошти йому не повернула до даного часу.
Просив стягнути з відповідачки 2000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України гривні за курсом НБУ станом на день звернення з позовом становить 15 790,40 грн., 3% річних –2842,27 грн., а також завдану йому моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., яка полягає у нервовому стресі через неповернення коштів, втраті спокою, відсутності можливості налагодити повсякденне життя.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 24 січня 2011 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 18 632,67 грн. 5000 грн. моральної шкоди, 437 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього: 24 189,67 грн.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з’ясування обставин справи. Зокрема, вважає, що судом не враховано заявлену нею вимогу про застосування строку позовної давності.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції вважав встановленим те, щро 11.12.2003 року відповідачка ОСОБА_2 зобов’язалсь повернути позивачу суму боргу в розмірі 2000 доларів США, однак зобов’язання свого не виконала.
В той же час, вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, суд не розглянув та не надав відповідної оцінки заяві ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності, яка міститься в письмових запереченнях, доданих до матеріалів справи. (а.с. 12).
Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до положень ч. 2 та ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущеної позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Позивач не надав суду належних та обгрунтованих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду із вказаним позовом, звернувшись до суду в липні 2010 року, тоді як боргові правовідносини між сторонами виникли у 2004 році.
За таких обставин судове рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, оскільки воно постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення повинно бути скасовано, а по справі необхідно ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –задовольнити.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 24 січня 2011 року - скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди –відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: