Справа № 2-а-2417/11

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 квітня 2011 року

         Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Спаї В.В., розглянувши  одноособово справу в порядку скороченого провадження за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до  Пенсійного фонду України в  Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська  ради  про визнання неправомірними дій,  про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,     

ВСТАНОВИВ:

         Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесений до 1 категорії, йому встановлену ІІІ групу інвалідності у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, та має у зв’язку з цим  право на отримання державної та додаткової пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», утім, на переконання позивача,  відповідач не проводив нарахування та виплату пенсії у встановленому законом розмірі, зокрема, виходячи з того, що розмір державної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлений  зв'язок з Чорнобильською катастрофою, зокрема, для ІІІ  групи інвалідності, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю  віднесеним до 1 категорії інвалідам ІІІ групи призначається в розмірі  50% мінімальної пенсії за віком,  навіть не зважаючи на письмове звернення до нього (відмова від 24.12.2010 р.), що й стало приводом для цього звернення до суду та заявлення у позові вимоги про визнання неправомірними дій Управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська  щодо відмови у здійсненні перерахунку державної та додаткової  пенсії, про зобов’язання   Управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська  здійснити перерахунок та призначити державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року. Разом з тим, позивач просив суд зобов’язати Управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок  та  виплатити недоплачену пенсію за період з 01 січня 2008 року, зобов’язати відповідача з підвищенням розміру мінімальної пенсії здійснювати перерахунки пенсії відповідно до вимог ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».      

        Ухвалою від 14.02.2011 р. було відкрито скорочене провадження у даній справі; вимоги позову, що стосуються періоду з 01.01.2008 р. по 31.07.2010 р. було залишено без розгляду у зв’язку з пропуском з боку позивача строку звернення до адміністративного суду та відсутністю, на переконання суду, підстав для його поновлення.      

        Відповідач позов не визнав та надав письмові заперечення проти позову, зазначив про правомірність своїх дій.   

        Дослідивши  докази, вбачаються підстави для  його задоволення  повністю з огляду на такі встановлені обставини.  

        Судом було встановлено, що позивач є  постраждалим  внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесений до 1 категорії, йому встановлену ІІІ групу інвалідності у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, та перебуває на обліку  в Управлінні ПФУ в Амур-Нижньодніпровському  районі м. Дніпропетровська.

         Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

        Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

       Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3 та 4 категорій встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

       Ч.ч. 3 та 4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було встановлено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

       В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по І групі інвалідності –10 мінімальних пенсій за віком; по ІІ групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком; по ІІІ групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам –3 мінімальних пенсій за віком.

       Таким чином, з огляду на вищенаведене, та беручи до уваги те, що позивач  віднесений до 1 (першої категорії)  та є інвалідом ІІІ групи у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, є слушними доводи позивача та є безспірною наявність у нього права на призначення пенсії у розмірі, не нижчому від  6 мінімальних пенсій за віком.

       Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008 року №10-рп/2008 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»був визнаний неконституційним.  

      Згідно ч. 2 ст. 152  Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

      Відповідно до ст.ст. 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання.

      Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»був визнаний неконституційним, він втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

      Як було встановлено судом, відповідачем УПФУ призначалась та виплачувалась пенсія згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» з розрахунку 19,91 грн. (втратила чинність з 01.09.2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»)  та  постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 01.01.2006 року.

      Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи". Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

     Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає пенсія за віком.

     Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

      Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого. крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.      

      Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, на переконання суду, є правомірним при вирішенні цього спору виходити з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 59 і 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого й визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

      Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.2006 р.,  у  разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 зазначеного вище Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії  1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

      Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

      Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач не діяв у спосіб, передбачений законодавством на певний період часу, рішення Конституційного Суду не виконував, та, не зважаючи на письмове звернення позивача з прохання здійснення перерахунку пенсії та приведення розміру останньої у відповідність до вимог закону, відмовив у здійсненні цього перерахунку  (відмова від 24.12.2010 р.),  що й  стало приводом для звернення позивача до суду.  А  відтак, для суду з урахуванням предмета та підстави позову вбачаються правові підстави задля поновлення порушених прав особи, яка звернулася із позовом до суду, для ухвалення рішення про  визнання неправомірними дій Управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови у здійсненні перерахунку державної та додаткової  пенсії, та задля поновлення порушених прав позивача про зобов’язання Управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська  здійснити перерахунок та призначити позивачеві за цим позовом державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком,  з урахуванням різниці, яка фактично була виплачена за цей період,  та в подальшому до внесення змін до законодавства, що регулює дані правовідносини,   з подальшим проведенням перерахунків пенсії з дня встановлення нового прожиткового мінімуму (ст. 11 КАС України), про зобов’язання відповідача з підвищенням розміру мінімальної пенсії здійснювати перерахунки пенсії відповідно до вимог ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».      

       Керуючись  ст.ст. 86, 159-162, 183?, п. 1 ч. 1 ст. 256  КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

       Адміністративний позов  задовольнити  повністю.     

       Визнати неправомірними дій Управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська  у частині відмови ОСОБА_1  у здійсненні перерахунку державної та додаткової  пенсії.

       Зобов’язати  Управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська  здійснити перерахунок та призначити ОСОБА_1   державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком,  починаючи з 01.08.2010 р., з урахуванням різниці, яка фактично була виплачена за цей період,  та в подальшому до внесення змін до законодавства, що регулює дані правовідносини,   з подальшим проведенням перерахунків пенсії з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

      Зобов’язати  Управління ПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська  з підвищенням розміру мінімальної пенсії здійснювати ОСОБА_1  перерахунок  державної та додаткової  пенсій відповідно до вимог ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».      

       Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку; строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

        Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

       Постанова набирає законної сили набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,  якщо її не було поданою. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя