Справа № 2-2953/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська  у складі:     

головуючого         -   судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі        -             Ханберовій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди,  -

                                                          В С Т А Н О В И В:

            Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в прес-центрі інформаційного агентства «Новий міст»за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40б, відбувся круглий стіл «Старт передвиборчої кампанії місцевих  виборів 2010», в якому прийняли участь –він, ОСОБА_2 та інші особи. Під час круглого столу в залі прес-конференцій були присутні запрошені журналісти друкованих і електронних (телебачення) засобів масової інформації, в тому числі ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро». Захід мав офіційний характер, а представництво ЗМІ передбачало широке поширення інформації про круглий стіл для мешканців м. Дніпропетровська і Дніпропетровської області. Під час виступу ОСОБА_2 була поширена наступна інформація: «Так вот. Уважаемая пресса, я готов  вам привести свидетельства и доказательства того, что пан ОСОБА_1 на президентской кампании по выборам президента очень рьяно предлагал свои усилия по сотрудничеству с нами. У меня есть там списки…». ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», коментуючи у випуску новин круглий стіл, не тільки поширило цю недостовірну інформацію, а й припустилося образливих фраз, які мають на меті підтвердити  інформацію ОСОБА_2 і створити негативний образ позивача. Ведучим 9 телеканалу, власником якого є ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», було сказане наступне: «…відомий унікальною непостійністю поглядів і пошукам свого місця у різноманітних політичних силах… черговий кандидат на посаду міського голови має дуже суперечливу репутацію…». Оскільки зазначена інформація не відповідає дійсності та за своїм змістом є такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, він вимагав у ОСОБА_2 під час круглого столу навести докази поширеної ним публічно недостовірної інформації, що вказаний відповідач відмовився зробити. Враховуючи відмову ОСОБА_2 надати докази або спростувати недостовірну інформацію під час круглого столу, він надав  йому десятиденний термін  для пред»явлення доказів на підтвердження поширеної ним інформації в тому ж самому місці - в інформаційному агентстві «Новий міст»журналістам ЗМІ, що ним зроблено не було.

            Позивач в позові стверджує, що поширена відповідачами інформація є недостовірною, негативною, а її поширення ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію. Він вважає, що поширення зазначеної інформації відповідачами невизначеному колу осіб мало на меті опорочення його честі і гідності та ділової репутації. Застосовуючи обман, відповідачі намагаються переконати значну кількість громадян в корисливих, меркантильних мотивах його  діяльності, зокрема в тому, що він начебто в чомусь «винуватий», «намагався продатись»за певні умови та зрадити своїх прихильників і виборців. Поряд з цим відповідачі намагаються створити враження для невизначеного кола осіб про начебто його відношення до політичної махінації, метою якої є маніпулювання виборцями. Така негативна інформація є маніпулювання громадською думкою відповідачами та має на меті зміну морального ставлення суспільства до нього: з позитивного або нейтрального –на негативне. Це завдає шкоди його діловій репутації, оскільки справляє враження на суспільство, переконуючи його в тому, що він чинить аморально. Негативні наслідки, спричинені йому вказаними діями відповідачів, усвідомлені і сплановані ними і збільшуються через наступні фактори. По-перше, особливістю його ділової репутації  є те, що він є публічним відомим політиком і громадським діячем з усталеною політичною репутацією провідника національно-патріотичної ідеї, відомим не тільки на Дніпропетровщині, а й серед широкого кола політичних і державних діячів України своєю багаторічною самовідданою безкомпромісною принциповою боротьбою з негативними проявами у органах державної влади і місцевого самоврядування, як то корупція, в тому числі політична, казнокрадство, зрада національних інтересів тощо. По-друге, його заявою  про згоду балотуватися на посаду міського голови м. Дніпропетровська. По-третє, усі представницькі вищі і місцеві органи влади і місцевого самоврядування в Україні зараз переживають період протистояння і політичної кризи, який висуває особливі вимоги до ділової репутації політиків, державних і громадських діячів та її суспільної оцінки –неухильного додержання приписів чинного законодавства та норм суспільної моралі. Гідність і ділова репутація політика, державного і громадського діяча мають дуже велике значення як для ефективного здійснення ним обов»язків по керівництву громадською організацією і громадським рухом, так і для обрання на виборну посаду чи призначення на посаду в органах влади чи місцевого самоврядування. Тому відомості, наведені та поширені відповідачами щодо його моральних, професійних якостей є негативними, образливими та такими, що не відповідають дійсності, що в цілому завдає непоправної шкоди його діловій репутації.  

           В результаті цілеспрямових дій відповідачів щодо поширення вказаної недостовірної інформації  про нього  йому  було спричинено значну моральну шкоду –втрати немайнового характеру в наслідок приниження його честі, гідності і ділової репутації як публічного політика і громадського діяча, ускладнення стосунків з виборцями, що негативно сприймають нібито вчинені ним дії і поширену інформацію, про яку йдеться у виступі ОСОБА_2 та теленовинах ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро». Поширена відповідачами вищезазначена інформація про позивача становить  наклеп.

           Позивач просить визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують права, свободи, ганьблять його честь, гідність, ділову репутацію відомості, поширені ОСОБА_2 відносно нього під час круглого столу «Старт передвиборчої кампанії місцевих виборів 2010»в інформаційному агентстві «Новий міст»ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: що «… пан ОСОБА_1 на президентской кампании по выборам президента очень рьяно предлагал свои усилия по сотрудничеству с нами. У меня есть там списки…» та  поширені ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро»в інформаційних новинах 9 телевізійного каналу, а саме: що позивач «…відомий унікальною непостійністю поглядів і пошукам свого місця у різноманітних політичних силах… черговий кандидат на посаду міського голови має дуже суперечливу репутацію…»; зобов»язати ОСОБА_2 спростувати недостовірні відомості, поширені ним ІНФОРМАЦІЯ_1 під час круглого столу «Старт передвиборчої кампанії місцевих виборів 2010»в інформаційному агентстві «Новий міст»у такий же спосіб: або проведенням круглого столу в інформаційному агентстві «Новий міст»із залученням тих же учасників, що були ІНФОРМАЦІЯ_1, або проведенням там же прес-конференції, шляхом офіційного вибачення перед позивачем про те, що ним поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію керівника Громадської організації «ГРАД –Громадський актив Дніпропетровщини»ОСОБА_1, яка була розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_1 на круглому столі «Старт передвиборчої кампанії місцевих виборів 2010»в інформаційному агентстві «Новий міст», не пізніше  п’ятнадцяти  днів з дня набрання рішенням суду законної сили; зобов»язати ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро»спростувати недостовірні відомості, поширені ним в телеефірі під час інформаційних новин 9 телеканалу про круглий стіл в інформаційному агентстві «Новий міст»ІНФОРМАЦІЯ_1 у такий же спосіб: у випусках інформаційних новин у кількості і часи показів, за якими була поширена недостовірна, образлива, негативна інформація, шляхом офіційного вибачення  перед позивачем про те, що ним поширена недостовірна, образлива, негативна інформація, така, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію керівника Громадської організації «ГРАД –Громадський актив Дніпропетровщини»ОСОБА_1, яка була розповсюджена ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро»при висвітлені круглого столу «Старт передвиборчої кампанії місцевих виборів 2010»в інформаційному агентстві «Новий міст», що відбулося ІНФОРМАЦІЯ_1, не пізніше  п’ятнадцяти  днів з дня набрання рішення суду законної сили; та солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1 гривні.

          В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені в позові, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

          В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

          Представник відповідача ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на безпідставних позовних вимог.

          Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.  

          Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 є головою Координаційної Ради Дніпропетровської обласної організації «ГРАД-громадський актив Дніпропетровщини».

          ІНФОРМАЦІЯ_1 в прес-центрі інформаційного агентства «Новий міст»відбувся круглий стіл «Старт передвиборчої кампанії місцевих  виборів 2010», в якому, зокрема,  прийняли участь позивач та ОСОБА_2, який є депутатом Дніпропетровської обласної ради від Партії Регіонів. Під час круглого столу в залі прес-конференцій були присутні серед інших журналістів журналісти товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», одним із видів діяльності якого є виробництво та розповсюдження телерадіопередач та програм. Встановлено, що на час проведення зазначеного круглого столу позивач балотувався на посаду міського голови м.Дніпропетровська.

           Під час круглого столу ОСОБА_2, виступаючи перед присутніми, зокрема, сказав: «Так вот. Уважаемая пресса, я готов  вам привести свидетельства и доказательства того, что пан ОСОБА_1 на президентской кампании по выборам президента очень рьяно предлагал свои усилия по сотрудничеству с нами. У меня есть там списки…».

           Під час трансляції в ефірі 9 телеканалу, власником якого є ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», у програмі «Новини»відеосюжету про проведення вказаного круглого столу «Старт передвиборчої кампанії місцевих  виборів 2010», ведучий телеканалу, коментуючи відеосюжет, сказав наступне: «…відомий унікальною непостійністю поглядів і пошукам свого місця у різноманітних політичних силах… черговий кандидат на посаду міського голови має дуже суперечливу репутацію…».  Відповідно до  ефірної довідки зазначений сюжет транслювався  вказаною телевізійною компанією в програмі «Новини»9 телеканалу ІНФОРМАЦІЯ_1 о 19:00, 21:00, 00:00 годин та ІНФОРМАЦІЯ_2 о 08:00 годині.

         Позивач вважає, що зазначені висловлювання є поширеною відповідачами недостовірною, негативною інформацією,  такою, що ганьбить його честь, гідність, ділову репутацію та має на меті намагання  переконати значну кількість громадян в корисливих, меркантильних мотивах його  політичної діяльності.  Він вважає, що поширенням зазначеної інформації відповідачі намагаються створити враження для невизначеного кола осіб про начебто його відношення до політичної махінації, метою якої є маніпулювання виборцями, що має на меті зміну морального ставлення суспільства до нього: з позитивного або нейтрального –на негативне.

        Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів, яке включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

         У відповідності до ст. 34 Конституції України  кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен  має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в іншій спосіб –на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежено законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для  охорони здоров»я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.    

        В п.41 рішення  Європейського Суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" від 08.07.1986 року зазначено: «… Суд повинен нагадати, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації»чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство»неможливе».

        Європейський Суд з прав людини відзначив, що таке право в демократичному суспільстві не може бути абсолютним, через що зазначені статті надають Державі певну свободу розсуду втручання у здійснення цього права задля захисту прав інших людей, зокрема, коли таке втручання здійснюється на підставі та в порядку визначеному законом.

       Відповідно до ст. 32 Конституції України «…Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім»ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації».

       Згідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов»язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов»язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

        У відповідності до ст.ст. 269, 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, недоторканість ділової репутації, що відносяться до особистих немайнових прав, які згідно з ст. 275 ЦК України підлягають захисту способом, адекватним порушенню, з тим, що б такий спосіб правового захисту був ефективним. Серед іншого, за ст. 277 ЦК України таким способом захисту є спростування поширеної про особу недостовірної негативної інформації.

        Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

        Відповідні роз'яснення містяться також в п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»від 27.02.2009 року № 1.

         Разом з цим за визначенням ст. 471 Закону України «Про інформацію»висловлювання, які не містять фактичних даних (тверджень про факти), є оціночними судженнями (зокрема критика, оцінка дій), а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири, порівнянь, у зв’язку з чим оціночні судження не підлягають спростуванню, оскільки не може бути доведена ані їх правдивість, ані їх неправдивість, а тому ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, за винятком образи чи наклепу.

         Звідси, суд за встановлених обставин визначається у питані висловів відносно позивача з огляду на їх зміст та форму і загальний контекст подій, в якому такі вислови пролунали.

          В судовому засіданні представник позивача вважав, що в контексті свого висловлювання під час круглого столу, а зокрема про те, що позивач «…предлагал свои усилия по сотрудничеству с нами. У меня есть там списки…»відповідач ОСОБА_2  розповсюдив негативну інформацію про позивача, а саме про те, що він входить до списків Партії регіонів, співпрацює з нею і хоче змінити своїм колишнім політичним поглядам та своїм прихильникам. Суд вважає, що зазначене висловлювання відповідача ОСОБА_2, яке позивач просить визнати недостовірним та спростувати, за своїм змістом не можна вважати  інформацією, яка б якимось чином могла би принизити честь, гідність і ділову репутацію позивача, оскільки вона не містить конкретних посилань на будь-які факти та докази, які неможливо ані довести, ані спростувати. Наведені доводи представника позивача, на які він посилається в судовому засіданні, є лише припущенням, думкою позивача щодо можливого змісту висловлювання, що не заперечувалося його представником в суді.

         Відповідно до ст. 67 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, у разі: якщо ця інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів держаної влади органів місцевого самоврядування у письмовій формі; якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади і органів місцевого самоврядування, народних депутатів України на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів сільських, селищних, міських голів; якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації; якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством з посиланням на нього; якщо звільнення від відповідальності передбачено іншим законом.

         Що стосується позовних вимог до відповідача ТОВ  «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», суд вважає, що  змісту коментарю телекомпанії у випуску новин  сюжету з круглого столу притаманне емоційне коментування журналістом різноманітності політичних поглядів позивача, його перебування в період  політичної діяльності у складі певних політичних партій, особистісна критична позиція відносно можливої зміни ним при цьому своїх політичних поглядів. Відповідач  - ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро»за допомогою зазначених мовних засобів в контексті подій та участі позивача у передвиборній кампанії як кандидата на посаду міського голови таким чином виразив своє бачення та проаналізуав політичні погляди позивача, оцінюючи його ставлення до  своєї діяльності як політичного діяча.

         Як встановлено судом, з інформацією про політичні переконання та політичну діяльність позивача, яка була прокоментована при трансляції відеосюжету з круглого столу, журналіст  телеканалу ознайомився на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет, де, зокрема містилися його життєпис та дані  про його участь у політичній діяльності, а саме те, що позивач з 1995 року перебуває у громадсько-політичній сфері, обіймав керівні посади у Дніпропетровських обласних організаціях - Конгрес українських націоналістів (КУН) (1996-1998), Народний рух України (НРУ) (1998-2001), Партія «Реформи і порядок»(ПРП)  (2001-2006), в 2004 р. –був заступником керівника регіонального штабу ОСОБА_4, членом обласної політради «Нашої України», БЮТ та СПУ; у 2006 році виступив ініціатором заснування Громадянського активу Дніпра (ГРАД) як місцевого громадського руху. Розміщення позивачем зазначеної інформації  на своєму   офіційному сайті  підтвердив в судовому засіданні його представник.    

          У світлі зазначеного коментаря круглого столу,  таким чином, за внутрішнім переконанням суду, відповідач –телевізійна компанія  не спонукає до висновку, що він стверджує певні факти, а вказує на власний аналіз і оцінку певних вчинків позивача та існуючої поширеної самим позивачем інформації з метою створити для нього образ людини - політичного діяча, який шукає себе у різноманітних політичних партіях та формує свою політичну свідомість. Зазначений висновок суду підтвердив в судовому засіданні представник позивача, який пояснив, що за час участі позивача в політичній діяльності змінювалася та формувалася його політична свідомість, у нього мінялися політичні погляди, проте представник посилався на те, що політичні погляди партій, в яких  перебував позивач, майже однакові.  

          Таким чином, суд дійшов до висновку, що вищенаведені  висловлювання   відповідача ТОВ «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро», які позивач просить визнати недостовірними та спростувати, мають своїм змістом критику особистості позивача, як публічної особи, який під час своєї політичної діяльності викликав цю критику та оцінку його дій, ролі та місця в громадській діяльності регіону, а тому є оціночними судженнями, які неможливо ані довести, ані спростувати.

          Крім того, саме розміщення телекомпанією в програмі «Новини»фрагменту відеосюжету з круглого столу не може бути підставою для задоволення вимог позивача у розумінні положень  Закону України «Про телебачення і радіомовлення»та вимог ЦК України.

          Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) в рішенні від 27.02.2001 у справі «Єрузалем проти Австрії»зазначив, що навіть оціночне судження може виходити за межі прийнятного, якщо воно не має під собою ніякого фактичного підґрунтя. Безсумнівно, що громадські діячі мають право на захист своїх немайнових прав щодо своєї репутації, в тому числі і тоді, коли вони виступають і не в приватній якості, але межі здійснення такого права звужуються з огляду на більш широкі межі прийнятної критики, спрямованої проти них, оскільки громадський діяч неминуче і свідомо кожне своє слово та вчинки залишає відкритими для безпосереднього обговорення і прискіпливої уваги політичних опонентів та широкої громадськості, що покладає на такого діяча обов’язок проявляти стриманість, демонструвати більшу міру толерантності, а тому реалізація такою особою права на захист має бути врівноважена з інтересами вільної дискусії з питань, що мають значення для громадського життя, бо обмеження свободи вираження поглядів повинно мати вузьке тлумачення, на що неодноразово вказував ЄСПЛ в тлумаченні положень ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, в тому числі у рішенні від 23.05.1991 у справі «Обершлік проти Австрії»(А204), рішенні від 25.06.2002 у справі «Коломбані та інші проти Франції»(заява № 51279/99), рішенні від 10.08.2006 року у справі «Ляшко проти України»(заява № 21040/02), рішенні у справі «Українська Прес-Група»проти України» від 29.03.2005 року (заява №72713/01).

            Як зазначено в п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини 08.07.1986 року у справі Лігенса (12/1984/84/131),  «…свобода преси дає громадськості  одну з найкращих можливостей дізнатися про ідеї та позиції політичних лідерів і сформувати свій погляд на них. Відповідно, межі допустимої критики є ширшими, коли вона стосується власне політика, а не приватної особи. На відміну від останньої, перший неминуче і свідомо відкривається для прискіпливого аналізу кожного свого слова і вчинку як з боку журналістів, так і громадського загалу і, як наслідок, повинен виявляти до цього більше терпимості. Безсумнівно, пункт 2 статті 10 Конвенції  дає можливість захищати репутацію інших осіб, тобто всіх людей, і цей захист поширюється і на політиків також, навіть коли вони не виступають як приватні особи, але в цьому разі вимоги такого захисту мають розглядатися у зв»язку з інтересами відкритого обговорення політичних питань».   

           Суд знаходить, що такого роду оціночне судження відповідачів щодо особистих якостей позивача, його політичної діяльності чи поведінки мало б визнаватися образою лише за умови поєднання з непристойною і недопустимою у демократичному суспільстві формою вираження такого судження, що суперечать загальноприйнятому спілкуванню та моральним засадам суспільства. Наявність образливої форми критики у цій справі суд відкидає, як невстановлену, оскільки в сукупності з особливим статусом позивача, як публічної особи, що зобов’язує його до стриманості, така критика пролунала в контексті участі позивача у передвиборній кампанії та намаганням, зокрема відповідача ОСОБА_2, вступити з ним в полеміку під час круглого столу.

          Таким чином, не заперечуючи прав позивача за ст.ст.  297, 299 ЦК України на повагу його честі та гідності, недоторканність ділової репутації та на їх захист, належить дійти висновку, що відсутні підстави для втручання у права відповідачів на вільне вираження думок, оскільки таке втручання не відповідає вимогам співмірності та необхідності у демократичному суспільстві за ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

         Крім того, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Статтею 34 Конституції України кожному гарантується  право на свободу думки і слова, на вільне

вираження своїх поглядів і переконань.

        Як вбачається з рекомендацій п.26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» суд не вправі зобов’язувати відповідача вибачитися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб захисту честі, гідності і ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у ст.ст. 16, 277 ЦК України.

        Зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди, задоволенню не підлягають у повному обсязі.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд  -

                                                                            В И Р І Ш И В:          

         Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «Приват ТБ Дніпро» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди.

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                             (підпис)                                                               Т.О.Кудрявцева  

 З оригіналом згідно:

 Суддя                                                                                   Т.О. Кудрявцева