Справа № 2-773/11

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року

        Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до ОСОБА_1, де третя особа –ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернувся  до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 25.03.2008 р. між ЗАТ СК «Інгосстрах»та ОСОБА_2 було укладено договір страхування, за яким позивач за цим позовом зобов’язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, визначених договором. Об’єктом  страхування по вказаному договору є майнові інтереси, пов’язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом –автомобілем «Daewoo Matiz», кузов номер НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2. Згідно п. 4.2 договору страховик –ЗАТ СК «Інгосстрах»зобов’язаний у випадку настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику –ОСОБА_2 або вигодонабувачу –ЗАТ КБ «ПриватБанк»; відповідно до п. 7.1.1 вказаного договору страховим випадком є пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, 29.05.2008 р. о 17 год. 35 хвил. ОСОБА_1 (відповідач) керуючи а/м «Деу Сенс»д/н НОМЕР_3 у м. Дніпропетровську по просп.  Правди, допустила зіткнення із  а/м  НОМЕР_2. (д/н НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого а/м «Daewoo Matiz»д/н НОМЕР_2 були спричинені  механічні пошкодження, та відповідно до розрахунку спричиненої матеріальної шкоди вартість останньої складає 3 984 грн. 64 грн. На виконання умов договору страхування страхувальнику було виплачено страхове відшкодування на підставі страхового акту №И-7547 від 13.06.2008 р., зокрема, 421,32 грн. було сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитом страхувальника, 703,00 грн.  та 1915,80 грн. було виплачено  страхувальнику згідно рахунку №515 від 04.06.2008 р. та рахунку №132 від 03.06.2008 р., через що у позові із посиланням на приписи ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»й заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 3 040,12 грн., про вирішення питання про розподіл судових витрат тощо.

      У судове засідання сторони не з’явилися, водночас представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій просив суд позов задовольнити повністю.

      Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

       У судове засідання відповідач, який  був повідомлений належним чином про розгляд справи, не з’явився, причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, та не скористався  правом  надання заперечень  проти позову, у зв’язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України  вирішував справу у порядку заочного розгляду та на підставі наявних у справі доказів.

       Врахувавши заяву позивача та  дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність  підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені  обставини.  

       Як було встановлено судом, 25.03.2008 р. між ЗАТ СК «Інгосстрах»та ОСОБА_2 було укладено договір страхування, за яким страховик (позивач) зобов’язався у разі настання страхового випадку відшкодувати збитки у межах страхової суми у порядку та на умовах, визначених договором. Об’єктом  страхування по вказаному договору сторонами за ним було визначено майнові інтереси, пов’язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом – автомобілем «Daewoo Matiz», кузов номер НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2, та згідно п. 4.2 договору страховик – ЗАТ СК «Інгосстрах» зобов’язався у випадку настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику –ОСОБА_2 або вигодонабувачу –ЗАТ КБ «ПриватБанк».

       Відповідно до п. 7.1.1 вказаного договору страховим випадком є пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

       29.05.2008 р. о 17 год. 35 хвил. ОСОБА_1 (відповідач) керуючи а/м «Деу Сенс»д/н НОМЕР_3 у м. Дніпропетровську по просп.  Правди, допустила зіткнення із а/м  НОМЕР_2. (д/н НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого а/м «Daewoo Matiz»д/н НОМЕР_2 були спричинені  механічні пошкодження;  постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.06.2008 р. ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП. Відповідно до розрахунку спричиненої матеріальної шкоди вартість останньої складає 3 984 грн. 64 грн. На виконання умов договору страхування страхувальнику було виплачено страхове відшкодування на підставі страхового акту №И-7547 від 13.06.2008 р., зокрема, 421,32 грн. було сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитом страхувальника, 703,00 грн. та 1915,80 грн. було виплачено  страхувальнику згідно рахунку №515 від 04.06.2008 р. та рахунку №132 від 03.06.2008 р.

        Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

        Як було встановлено судом, страховиком було виплачено страхове відшкодування на користь вигодо набувача, про що свідчать матеріали судової справи, та що підтверджується копією відповідних платіжних доручень, через що до нього на виконання ст. 27 ЗУ «Про страхування»та ч. 1 ст. 993 ЦК України до  страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

        Згідно з ч. 3 ст. 62 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; відповідно до ч. 4 зазначеної вище статті вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

       Як було встановлено судом, постановою судді Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.06.2008 р. ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення; постанова у встановленому КУпАП порядку оскаржена не була та набрала законної сили; постановою судді було встановлено, що 29.05.2008 р. о 17.35 год. ОСОБА_1, керуючи а/м «Деу –Сенс»д/н НОМЕР_3 на просп. Правди в м. Дніпропетровську не дотрималася безпечної дистанції та  здійснила наїзд на а/м «Деу Матиз»д/н НОМЕР_2, що стояв попереду.     

        За ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК  доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Виконуючи даний обов’язок доказування, з боку позивача було доведено здійснення підстав та факту самої виплати страхового відшкодування, утім, відповідач у судове засідання не з’явилася, не скористалася правом надання заперечень проти позову, з  її  боку не було надано жодних доказів та не було заявлено клопотань про їх витребування у випадку складнощів в їх отриманні, адже на виконання ч. 2 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, та через що суд вирішував справу на підставі наявних у справі доказів.  

        Вирішуючи в обов’язковому порядку питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої  стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, та бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв’язку з чим на виконання зазначеної вище правової норм для суду вбачаються підстави для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача сплачених позивачем при подачі позову судових витрат.

       Керуючись ст. 11, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224 та ст. 226  ЦПК України, суд                                 

ВИРІШИВ:

       Позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до ОСОБА_1,  де третя особа –ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування    задовольнити повністю.    

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»  в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 3 040, 12 грн.        

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 51 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 250 грн.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

      Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

      Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя