У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      25 вересня 2006 року                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши  в судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_1 до акціонерного товариства відкритого типу „Укрліфт” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У травні 2003 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в січні 2001 року відповідачем проводилася заміна ліфта в будинку АДРЕСА_1, в якому проживала позивачка. Після демонтажу старого ліфта, відповідач не забезпечив достатніх заходів техніки безпеки проведення робіт, внаслідок чого          ІНФОРМАЦІЯ_1 її син, ОСОБА_2, впав у шахту ліфта і від отриманих травм помер. Оскільки діяльність відповідача пов'язана з експлуатацією, ремонтом та заміною ліфтів, які є джерелом підвищеної небезпеки для оточення, просила стягнути з відповідача витрати, пов'язані з похованням сина та встановлення надгробного пам'ятника. У зв'язку з загибеллю сина, вона перенесла моральні страждання, просила відшкодувати завдану їй моральну шкоду в сумі  200 000 грн..

 Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня        2004 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 3050 грн., моральну шкоду в розмірі 60 000 грн.. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 2 квітня 2004 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 січня 2004 року змінено в частині стягнення з акціонерного товариства відкритого типу „Укрліфт” моральної шкоди та визначено її в розмірі 30 000 грн.. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалу апеляційного суду винесено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 2 квітня 2004 року залишити без змін.

 Ухвала оскарженню не підлягає.