Справа  №  2-556/11

                                                       Р І Ш Е Н Н Я

                                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

28 лютого 2011  року        

Калінінський   районний  суд міста  Донецька Донецької області у складі:

головуючої судді                                 - Гладкої І.А.

при секретарі                                                 - Калініній Ю.М.

за участі сторін:

позивача:                                                        - ОСОБА_1,

відповідача:                                                  - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання  неповнолітньої дитини, -

   В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 .

         Поданий позов обгрунтований наступними обставинами. Позивач  перебувала у шлюбу  з ОСОБА_2, який було розірвано 25.09.2009 року. Від шлюбу подружжя  мають спільну дитину  - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В позовній заяві також зазначено, що  відповідач має постійний  заробіток (дохід) в розмірі три тисячі гривень. Добровільної згоди між ними на сплату аліментів на утримання дитини не досягнуто, у зв’язку з чим  позивач змушена звернутися до суду за стягненням з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі  ј від усіх видів заробітку.

Позивач в судовому засіданні підтримала заявлені  позовні вимоги,  надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

            Відповідач у судовому засіданні, позовні вимоги визнав,  проти  стягнення з нього  аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини доходу (заробітку) до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, не заперечував.

        Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 1 Цивільно-процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 1 статті 11 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає, що  суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

        Статтею 84 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка –батька дитини, до досягнення дитиною повноліття.

        Згідно до ч.4  статті 84 Сімейного кодексу України,  право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умов, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

       Стаття 182 Сімейного кодексу України передбачає обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме: стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші  обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

          Судом встановлено, що позивач та відповідач являються батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва  про народження  дитини  долучена до матеріалів справи (а.с. 5).

      У  судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, відповідач в свою чергу не заперечував проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1

      Враховуючи, що відповідач  має стабільний дохід, задовільний стан здоров’я, також  суд приймає до уваги вік дитини, та  інші істотні обставини судом не встановлено, суд вважає, що позивач має право на стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з  відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, який  в свою чергу, має можливість надати матеріальну допомогу у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів (заробітку) до досягнення дитиною повноліття.

       На підставі  ч.3 ст.88 Цивільно - процесуального кодексу України стягнути з відповідача судові витрати по справі, а саме, судовий збір у розмірі 51 грн.00 коп. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.00 коп.

       Керуючись ст.ст. 84, 182, 191 Сімейного  Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 210, 212, 213,214, 215 Цивільно - процесуального кодексу України,  суд –

              В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 від заробітку (доходу) –задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на  утримання  дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів (заробітку), щомісячно, починаючи з 13.01.2011 року до досягнення дитиною –ОСОБА_3 –повноліття.

Стягнути з   ОСОБА_2, на користь держави судовий збір у сумі 51     гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.    

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через   Калінінський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.  

                                                  СУДДЯ                                                 І.А. Гладка