Справа № 2-1266 / 2007 рік
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі: головуючого - судді Чигриної Л. Г.
при секретарі Бондаренко В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом Державного Підприємства « Ровенькиантрацит» до ОСОБА_1 « Про стягнення боргу » ,
ВСТАНОВИВ:
ДП « Ровенькиантрацит» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, який складається з вартості побутового вугілля, отриманого останнім в період з 2004 року по 2006 рік у кількості 17 700 кг. на загальну суму 3797 гр. 42 коп.
В обґрунтування позовних вимог ДП « Ровенькиантрацит» послалось на те, що з 13.07.1979 року по 29.07.1990 року відповідач ОСОБА_1 працював на шахті « імені В.В. Вахрушева», яка в теперішній час, внаслідок реорганізації, стала відокремленим підрозділом ДП « Ровенькиантрацит».
Щорічно відповідачу ОСОБА_1 , як пенсіонеру, який пропрацював на шахті на підземних роботах не менше, ніж 10 років і проживає у будівлі з пічним опаленням, підприємством безкоштовно надавалось вугілля на побутові потреби по 5900 кг. у рік, згідно колективного договору.
На підставі наданих відповідачем документів, підтверджуючих проживання його сім»ї в будинку з пічним опаленням, ОСОБА_1 також було забезпечено побутовим паливом у 2004-2006 роках.
На виконання плану роботи Головного контрольно- ревізійного управління на !V квартал 2006 року, в листопаді 2006 року контрольно- ревізійним відділом у м. Ровеньки провадилась ревізія фінансово- господарської діяльності ВП «Шахта « імені В.В. Вахрушева» за період з 1.04.2004 року по 1.07.2006 року.
У зв»язку з перевіркою з Антрацитівського міжрайонного Управління по експлуатації газового господарства була витребувана інформація щодо газифікації житлових будинків станом на 1.12.2006 року, відповідно до якої житлове помешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було зазначене як газифіковане з 24.10.2003 року, з встановленням газових приладів ПГта УГОП.
Вважає, що з моменту газифікації будинку, відповідач ОСОБА_1 втратив право на отримання пільгового побутового палива, а тому незаконно отримав вугілля на побутові потреби у період з 2004 року по 2006 рік у кількості 17 700 кг. на загальну суму 3797 гр. 42 коп.
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 вартість побутового вугілля за 2004-2006 роки в сумі 3797 гр.42 коп.
Крім того, просит стягнути з відповідача ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 51 гр. та суми витрат на інформаційно- технічне
забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр.
В судовому засіданні представник позивача Ровнякова М. В. свої позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов ДП « Ровенькиантрацит» повністю не визнав, заперечував проти стягнення з нього на користь підприємства вартості побутового вугілля за 2004-2006 роки в сумі 3797 гр.42 коп., оскільки не втрачав право на забезпечення вугіллям для побутових потреб.
Відповідач пояснив, що він з 13.07.1979 року працював на шахті « імені В.В. Вахрушева», яка в даний час є відокремленим підрозділом ДП « Ровенькиантрацит».
29.07.1990 року був звільнений з підприємства в зв»язку з переходом на пенсію за віком.
Він постійно мешкає у приватному будинку з пічним опаленням за адресою: АДРЕСА_1 і потребує вугілля на побутові потреби.
На території його будинковолодіння, крім житлового будинку, знаходиться літня кухня.Саме літня кухня була газифікована 24.10.2003 року. Приміщення літньої кухні опалюється газовим приладом УГОП-16 та в ній також встановлена газова плита ПГ-4 для приготування їжі.
За таких обставинах у нього існують потреби в опаленні належного йому житлового будинку, оскільки його житловий будинок обігрівається тільки пічним опаленням, а газифікована літня кухня - є підсобним приміщенням.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 звернув увагу на те, що згідно з Гірничим Законом України розмір гарантованих виплат встановлюється працівникам в колективному договорі з дотриманням умов, розмірів і норм, передбачених генеральною та Галузевою угодою.
Відповідач зазначив, що відповідно до п. 12.10 Галузевої угоди, укладеною між керівництвом Держвуглепрому, Мінпаливенерго та профспілками, норма безкоштовного забезпечення побутовим паливом підприємством, з якого працівник пішов на пенсію, складає 5, 9 т. на будинок або квартиру, при цьому підсобні приміщення до уваги не беруться. Гірничий Закон України також не встановлює будь- яких обмежень норми забезпечення вугіллям.
Суд, вислухавши представника позивача ДП « Ровенькиантрацит» - Ровнякову MB., відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст. ст. 212, 213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов ДП « Ровенькиантрацит» таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідач дійсно тривалий час, а саме, з 13.07.1979 року по 29.07.1990 року працював на шахті « імені В.В. Вахрушева», яка в даний час, внаслідок реорганізації, стала відокремленим підрозділом ДП « Ровенькиантрацит».(а.с. 12-13)
Відповідач у вказаний період працював на підземних роботах, а тому має право на пільгове забезпечення побутовим вугіллям на підставі ст. 43 Гірничого Закону України.
Позивач щорічно здійснював відповідачеві виписку побутового вугілля по нормі 5, 9 т. на рік, оскільки він є пенсіонером, який пропрацював на шахті на підземних роботах не менше, ніж 10 років і проживає у будинку з пічним опаленням.
Відповідач отримав побутове паливо за 2004 рік - 20.03.2004 року у кількості 5900 кг., за 2005 рік - 15.09.2005 року у кількості 5900 кг., за 2006 рік - 8.04.2006 року у кількості 5900 кг..(а.с. 11)
В листопаді 2006 року контрольно- ревізійним відділом у м. Ровеньки провадилась ревізія фінансово- господарської діяльності ВП «Шахта « імені В.В. Вахрушева» за період з 1.04.2004 року по 1.07.2006 року.( а.с. 16)
У зв»язку з перевіркою Антрацитівським міжрайонним Управлінням по експлуатації газового господарства була надана інформація щодо газифікації житлових будинків станом на 1.12.2006 року.(а.с. 17-18)
Згідно вказаної інформації будинок відповідача за адресою: АДРЕСА_1 був зазначений як газифікований з 24.10.2003 року. ( а.с. 18)
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 мешкає з дружиною за адресою: АДРЕСА_1. ( а.с. 7-9 )
Будинок за вищевказаною адресою належить відповідачу на праві власності.
Відповідно до п.2.2 розділу 2 Інструкції « Про порядок проведення технічної інвентаризації» № 127 від 24.05.2001 року, затвердженої Міністерством Юстиції України від 10.07.2001 року за № 582/5773 основною будівлею на земельній ділянці є житловий будинок, а господарські споруди : літні кухні, сараї, гаражі, тощо - є господарськими підсобними спорудами.
Згідно листа Антрацитівського міжрайонного Управління по експлуатації газового господарства від 22.05.2007 року у будинковолодінні відповідача за адресою: АДРЕСА_1 газифікована тільки літня кухня, в якій знаходиться газова плита ГГГ-4 і опалювальна піч- УГОП-16. Газифікація була здійснена 24.10.2003 року.( а.с. ЗО) Будинок за вказаною адресою не газифікований.
Згідно з заявами відповідача від 24.02.2004 року, від 9.02.2005 року та від 9.02.2006 року, його будинок опалюється тільки вугільним паливом. ( а.с. 7-9)
Суд вважає, що підприємство позивача повинно було забезпечувати відповідача ОСОБА_1 вугіллям на побутові потреби і на протязі 2004 -2006 років.
Згідно з п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України з доповненнями та змінами від 3.07.2001 року, від 15.02.2002 року, від 20.09.2002 року, від 10.12.2002 року від 1.07.2003 року та від 29.12.2003 року порядок забезпечення паливом на побутові потреби пенсіонерам підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого Закону України, даної Угоди, а також ( до приведення нормативно- правових актів у відповідність до Гірничого Закону), чинною Інструкцією « Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби» № 77 від 11.05.1976 року. Безоплатне забезпечення вугіллям робітників та пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5, 9 тони на рік на будинок або квартиру.
Згідно з п. 5.1 Інструкції « Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби» № 77 від 11.05.1976 року встановлено, що особам, які мешкають у державному житловому фонді, або які мають будинки на праві власності, на яких розповсюджується дія цієї Інструкції, паливо видається: 50 % норми, встановленої колективним договором, особам, що мешкають в будинках з центральним опаленням і кухоними вогнищами на твердому паливі; в будинках з пічним опаленням, якщо піч опалюється твердим паливом, і обладнених електричними плитами або газовими кухоними плитами і водогрійними колонками незалежно від того, який газ вони споживать.
Будинок відповідача не відноситься до зазначених в Інструкції категорій житла, а тому він має право на забезпечення вугіллям за нормою, встановленою Гірничим Законом України, який, виходячи з пріоритетності Законів України, має перевагу над будь- якими нормативними актами.
При таких обставинах, суд вважає на необхідне у задоволенні позовних вимог ДП « Ровенькиантрацит» відмовити за необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України; ст. ст. 43 Гірничого Закону України; п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України з доповненнями та змінами від 3.07.2001 року, від 15.02.2002 року, від 20.09.2002 року, від 10.12.2002 року від 1.07.2003 року та від 29.12.2003 року; п. 5.1 Інструкції «Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби» № 77 від 11.05.1976 року, суд
ВИРІШИВ :
ДП « Ровенькиантрацит» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 « Про стягнення боргу » - відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.