Справа №  2-а-1764/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року  Дебальцевського міського суду. Донецької області Попович Т.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про  визнання неправомірною відмови у проведені перерахунку пенсії та зобов’язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Дебальцеве Донецької області про визнання неправомірною відмову у перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, у відповідності із ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом, та про зобов’язання  провести перерахунок призначеної державної пенсії по інвалідності у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком,  виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленого законом, починаючи з 22 лютого 2011 року, та зобов’язання провести перерахунок призначеної щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом, починаючи з 22 лютого 2011 року.

В обґрунтування своїх вимог, позивач послався на те, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЄС 1-й категорії, інвалідом 3-ї групи, з 5 травня 2005 року.  З 22 лютого 2011 року йому була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  Згідно вимог ст.. ст.  54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідач повинен виплачувати йому державну пенсію у розмірі не менш як 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі не менш як 50% мінімальної пенсії за віком, однак фактично позивач отримує пенсію в значно меншому розмірі. Розглянувши заяву позивача про перерахунок пенсії, відповідач йому відмовив. Тому просить визнати відмову відповідача в перерахунку пенсії неправомірною і зобов’язати відповідача здійснити перерахунок призначеної їй державної пенсії, з 22 лютого 2011 року в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом.

Відповідач у встановлений судом строк заперечень не надав.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_2 належить (віднесений) до першої категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.6),  05.05.2003 року, позивач визнаний інвалідом 3-ї групи з 1 травня 2005 року безстроково, що підтверджується довідкою МСЄК № 001627 (а.с.7).

3 березня 2011 року позивач звернувся до УПФУ в місті Дебальцеве в Донецькій області с заявою про перерахунок призначеної державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, в розміру 50% мінімальної пенсії за віком (а.с.4), але отримав відмову, що підтверджується листом  № 428(250/1)/Б-10-01-04 від 11.03.2011  року (а.с.5).

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року за № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яке має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв’язку  втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі –спеціальний закон), оскільки відповідно до ст.. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття  49 цього розділу визначає види пенсій особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 1 групи –100 відсотків, 2 групи –75 відсотків, 3 групи –50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.

Частина   четверта статті 54 спеціального Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 1 групі інвалідності –10 мінімальних пенсій за віком, 2 групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком, 3 групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно частини 3 статті 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсій здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 р. № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5.10.2000 р. № 2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.. 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005 р., що діє з 31.03.2005 р.) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет  України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження..

Таким чином, з наведеного вбачається, що призначення та перерахунок пенсії позивачу слід здійснювати згідно до вимог ст.. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з моменту збільшення розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера (позивача) до органу Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії.

Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№  2857-У1 від 23 грудня 2010 г., встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні,  з 1 жовтня - 784  гривні,  з  1грудня-800гривень.

Таким чином, для позивача, що є інвалідом 3-ї групи, особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи з встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, який дорівнює з 1 січня 2011 р. - 750 гривень.

Поновити порушене право позивача слід, шляхом зобов’язання відповідача провести перерахунок і виплату державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 22 лютого 2011 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

Позиція Управляння, викладена в листі від 11.03.2011 р. (а.с.5) ґрунтується на нормах частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, та огляд яких не підтверджує доводи відповідача про правомірність нарахування пенсії позивачу.

Суд не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов, так із огляду на положення принципу законності та верховенства права визначених в ст..7,8 КАС України. Суд не приймає доводи відповідача про те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»забороняють застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею для визначення розміру пенсій відповідно до ст.. 50. 54 Закону України № 796, з огляду на те, що стаття 28 була доповнена частиною третьою згідно із Законом № 2505 від 25.03.2005 року, Законом же України № 3108-IV (3108-15) від 17.11.2005 року були внесені зміни в частину 3 ст. 54 Закону України № 796, відповідно до яких обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. В зв’язку з цим суд керується нормами закону який був прийнятий пізніше.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (рішення № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 р., рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р.), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян а достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.. 22 Конституції України не допускається.

Статтею 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року за № 1058 передбачено право позивача на оскарження дій або бездіяльності виконавчих органів Пенсійного фонду, та їх посадових осіб у разі порушення його прав та законних інтересів.

Постановляючи судове рішення у даній справі,  суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване чи звужено. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтями 7,8 КАС України.  

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18,  41, 69-71, 94, 99, 155, 158, 162, 163, 167, 183-2, 185,186, 254 КАС України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області про визнання неправомірною відмову у перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, у відповідності із ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом, та про зобов’язання  провести перерахунок призначеної державної пенсії по інвалідності у розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком,  виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленого законом, починаючи з 22 лютого 2011 року, та зобов’язання провести перерахунок призначеної щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом, починаючи з 22 лютого 2011 року, –задовольнити.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, у відповідності із ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом, з 22 лютого 2011 року - протиправними.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі 6-ми мінімальних пенсій за віком, перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст..ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 22 лютого 2011 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.  

        Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.  

        Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.   

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі складення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови  у письмовому провадженні  апеляційна скарга подається протягом десяти днів  з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дебальцевський міський суд.         

         Суддя Дебальцевського

         міського суду                                                                            Т.М.Попович