У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   25 вересня 2006 року                                            м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши  в судовому засіданні справу за позовом  Слав'яносербської селищної ради Луганської області до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,

в с т а н о в и л а:

У липні 2003 року Слав'яносербська селищна рада Луганської області звернулась із зазначеним позовом до ОСОБА_1, посилаючись на те, що при при передачі відповідачу у власність земельної ділянки не було враховано, що на ній знаходиться будівля колишньої початкової школи с. Пришиб, а також те, що йому було передано частину земельної ділянки з будівлею, яка належить ОСОБА_2.

Рішенням Слав'яносербського районного суду Луганської області від 16 жовтня 2003 року позов задоволено. Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі записів держактів на право приватної власності на землю під номером НОМЕР_2, яка знаходиться на території Слав'яносербської селищної ради АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 8 квітня          2004 року рішення районного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційні скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Луганської області від 8 квітня 2004 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

          Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

          За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалу апеляційного суду винесено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 8 квітня 2004 року залишити без змін.

 Ухвала оскарженню не підлягає.