Справа № 2а-532\11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року Київський  районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

          Головуючого                     - судді Епель О.В.,

          при секретарі               - Батуркіній С.І.,

    за участю позива      - ОСОБА_1,

    відповідача           - Моторкіна В.В.,

    представника відповідача –Стьопіна С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  Інспектора батальйону ДПС ДАІ м.Донецька Моторкіна Володимира Вікторовича та Головного Управління  МВС України в Донецької області Управління державної автомобільної інспекції про визнання протиправними протоколу  про адміністративне правопорушення за від 30.07.2010 р. , постанови про адміністративне правопорушення № АН655770 від  30.07.2010 р. та їх скасування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до Інспектора батальйону ДПС ДАІ м.Донецька Моторкіна В.В. та ГУ  МВС України в Донецької області Управління державної автомобільної інспекції про визнання протиправними протоколу  про адміністративне правопорушення за від 30.07.2010 р. та постанови про адміністративне правопорушення № АН655770 від  30.07.2010 р. та їх скасування, мотивуючи тим, такі документи складені без його участі з порушенням норм права, обставини правопорушення не доведені доказами, тому такі документи є незаконними і підлягають скасуванню.  Просив поновити строк звернення до суду, позов задовольнити і скасувати протокол про адміністративне правопорушення за від 30.07.2010 р. та постанову про адміністративне правопорушення № АН655770 від  30.07.2010 р.

В судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним вимоги, в обґрунтування яких пояснив, що 30.07.2010 р. він керував автомобілем «ВАЗ»дн НОМЕР_1 на підставі довіреності. Коли він  рухався на цьому автомобілі у м.Донецьку по бул.Шевченка, то був зупинений Інспектором  батальйону ДПС ДАІ м.Донецька Моторкіним В.В., оскільки ніби то порушив Правила дорожнього руху і відносно нього інспектором був складений адміністративний протокол за ст.122.ч.4 КУпАП.   Копію цього протоколу він отримав.  Під час складання протоколу та перевірки його документів було виявлено,що в нього при собі відсутнє посвідчення водія, отже він керував автомобілем без нього. Він не зрозумів що факт  відсутності посвідчення містить склад окремого правопорушення і тому інспектор склав відносно нього ще один протокол за ст.126 КУпАП та виніс оскаржувану постанову про накладення штрафу, оскільки інспектор про таке нічого не сказав і копію цих документів не надав. При цьому, Інспектор Моторкін В.В.  дуже поспішав, протоколу та постанови не оформив, а  замість цього лише дав йому підписати якісь чисті документи, в тому числі і бланк протоколу, а він їх підписав, думаючи що всі ці документи відносяться до складеного протоколу за ст.122 ч.4 КУпАп.  Копії протоколу за ст.126 КупАП та постанови про притягнення його до відповідальності він не отримував.  Отже, про їх існування він дізнався лише коли отримав повідомлення з виконавчої служби про сплату штрафу у подвійному розмірі. Він не може точно вказати чому він керував автомобілем 30.07.10 р. без посвідчення. Всі документи він завжди носив у сумці і не перевіряв кожного разу, сідаючи за кермо. Інспектор Моторкін В.В. порадив йому звернутися з відповідною заявою до органів ДАІ , що він і зробив. Пізніше, він дізнався, що  посвідчення  водія  у нього було вилучено робітниками ДАІ ще у 2009 році під час складання іншого адміністративного протоколу за ст.124 КУпАП. Робітники ДАІ мовчки вилучили в нього права, не повідомивши його про таке, а він  весь цей час керував автомобілем ( з 31.01.2009 р. по 30.07.2010 р.)і навіть не здогадувався що в нього відсутнє посвідчення водія. 15.02.2011 р. він отримав своє посвідчення у ДАІ. Вважав, що робітники ДАІ спровокували його керувати автомобілем без посвідчення, а Моторкін В.В.цього не врахував і взагалі  неправомірно прийняв постанову про притягнення його до відповідальності за ст.126 КУпАП. Просив адміністративний протокол та постанову за ст.126 КупАП скасувати.   

      В судовому засіданні відповідач Моторкін В.В. позов не визнав і пояснив, що  30.07.2010 р. ним був зупинений автомобілем «ВАЗ»дн НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який , рухаючись по бул.Шевченка створив небезпечну аварійну обстановку. Під час перевірки документів на право керування цим транспортним засобом, було виявлено, що ОСОБА_1 керує автомобілем без посвідчення водія. На таке ОСОБА_1  пояснив, що він загубив своє посвідчення у приміщенні ДАІ. Тоді, у відношенні ОСОБА_2. ним було складено два адміністративних протоколи за різні правопорушення : за ст. 122 ч.4 КУпАП за сворення аварійної ситуації , який було спрямовано на розгляд до суду і інший протокол за ст.126 ч.1 КУпАП за керування без посвідчення,який він розглянув сам у межах своїх повноважень і прийняв постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 425 грн. Копію належних документів, в тому числі і оскаржуваної постанови позивач отримав  30.07.10 р., про що особисто підписався. Також, йому були роз»яснені всі права і він   власноруч виклав свої пояснення щодо визнання факту відсутності в нього посвідчення водія. При цьому,  ОСОБА_1 підписав обидва оформлені у встановленому законом порядку протоколи і ніяких пустих бланків він йому підписувати не давав. Вважав, що спірна постанова і протокол  складені з дотриманням чинного законодавства, є законними, тому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Крім того, він вважав, що позивач взагалі пропустив строк звернення до суду без будь-яких поважних причин, тому просив застосувати строки, передбачені ст.99 КАС до даних правовідносин.

Представник співвідповідча - Управління  МВС України в Донецької області Управління державної автомобільної інспекції  Стьопін С.В., який діяв а підставі перевірених судом повноважень (довіреності) , позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні позову, вважав що  постанова та протокол  про адміністративне правопорушення були складені Моторкіним правильно та законно, позивач  навіть не оспорює того факту, що він керував автомобілем без посвідчення водія. Отже, своїми діями (бездіяльністю) він порушив п.2.1 «а»ПДД України ПДД, у відповідності до яких кожен водій, крім іншого, повинен мати при собі посвідчення водія. З цього випливає, що сідаючи за кермо, кожен водій має пересвідчитися у наявності при ньому вказаного документу. Той факт, що  позивач нібито підписав  чистий бланк протоколу є голослівним, зворотнє підтверджується наявним підписом позивача на даному протоколі. Тому він вважав вимоги ОСОБА_1  не обґрунтованими і просив відмовити у задоволені позову повністю. Також просив застосувати процесуальні строки, передбачені ст.99 КАС України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані суду докази суд дістається висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2  Кодексу адміністративного судочинства України,  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від  порушень з боку   органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на  відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи,  справи  30.07.2010 р. ОСОБА_1 керував  автомобілем «ВАЗ»дн НОМЕР_1, коло 12-20 год. він рухався на ньому  на перехрещені вул.Лазаренко та б. Шевченка у м.Донецьку не маючи при собі посвідчення водія. Він був зупинений інспектором ДАІ Моторікіним В.В. за порушення Правил дорожнього руху України. Під час складання адміністративного протоколу за ст.124 КУпАП та перевірки документів інспектор Моторкін В.В.  виявив факт відсутності посвідчення водія у ОСОБА_1 Тому, відповідно до ОСОБА_1 інспектором було складено два окремі адміністративні протоколи, один я яких за ст.122 ч.4 КУпАП був направлений на розгляд до Київського районного суду м.Донецька, а на підставі іншого  протоколу, складеного за ст.126 ч.1 КУпАП у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 був притягнутий інспектором Моторкіним В.В. до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Копію постанови Таку постанову було направлено на примусове виконання до органу Державної виконавчої служби України, внаслідок чого у листопаді 2010 ОСОБА_1 отримав  повідомлення з державної виконавчої служби про стягнення з нього суми штрафу у подвійному розмірі 850 грн., а 18.01.2011 р. звернувся до суду з цим позовом.

Ці обставини визнані сторонами у справі.

Разом з тим, в судовому засіданні позивач стверджував, що  підписав чистий протокол про адміністративне правопорушення, взагалі не зрозумів за якою статтею і за яке правопорушення він притягується інспектором до відповідальності, про існування постанови про притягнення його до відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП взагалі не знав, копій оскаржуваних  протоколу та постанови не отримав і довідався про існування спірної постанови  лише в листопаді 2010 р.

Перевіривши такі доводи позивача, суд не може прийняти їх до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 30.07.2010 р. позивач пояснював по суті правопорушення, що  посвідчення водія у нього вкрали у міському ДАІ біля каси. На такому протоколі міститься особистий підпис позивача, який він оглянув у залі судового засідання і визнав. Крім того, під підпис йому було роз»яснино процесуальні права і те, що  розгляд справи відбудеться 30.07.2010 р. о 12-50 на місці правопорушення.

Отже, такі обставини переконують суд в тому, що ОСОБА_1 повинен був усвідомлювати суть правопорушення, за яким спірний  протокол складався, порядок його розгляду і строки оскарження прийнятої інспектором постанови, які складають 10 днів з дати прийняття.    

Відповідно до ст.251 КУпАп доказами у справі про адміністративне правопорушення  є любі фактичні дані, на підставі  яких  у встановленому законом порядку  орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи  у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

В матеріалах справи міститься достатньо  доказів, які  спростовують твердження позивача про порушення його прав з боку відповідачів, незаконності оскаржуваних документів.

Так, відповідно до копії протоколу від 31.01.2009 р. посвідчення водія було на законних підставах вилучено у позивача робітниками ДАІ під час складання такого протоколу.   Сам позивач в суді не спростовував того, що він дійсно тривалий час, до 30.07.10 р. керував автомобілем без посвідчення, не перевіряючи  наявності при ньому такого посвідчення,  чим порушив правила  2.1 «а» ПДД України. Тільки  після 30.07.10 р. з поради Моторкіна В.В. він звернувся до органів ДАІ і  15.02.2011 р. отримав там своє посвідчення, що підтверджується його ж розпискою.  

    Таким чином, суд вважає, що оскаржувана  постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята у відповідності до норм  закону, обставини, викладені у ній є достовірними, в діях позивача міститься склад правопорушення, передбачений ст.126 ч.1 КУпАП. Оскаржувана постанова є мотивованою,  ґрунтується на законі і тому  вимоги про її скасування є необгрунтованими і не можуть бути задоволені судом.

   Щодо вимог позивача про скасування самого адміністративного протоколу, складеного аст.126 ч.1КУпАП, суд вважає ці вимоги необґрунтованими і такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки сам по собі цей документ не є рішенням суб»єкту владних повноважень, а лише є документом, який фіксує факт виявленого правопорушення. Отже, він є лише одним з доказів у справі і є документом, на підставі якого  порушено адміністративне переслідування. Разом з тим, відповідно до ст.2 ч.2 КАС України  до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень. Отже, позивач безпідставно звернувся до суду з вимогами щодо скасування адміністративного протоколу. Він також не ставив питання про оскарження ним дій відповідача щодо  складання адміністративного протоколу. З огляду на вказане,  вимоги  про скасування протоколу  не можуть бути задоволені судом.

      Крім того,  до вимог позивача слід застосувати положення ст.99 КАС України.

 Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

 В даному випадку, строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення обумовлений нормами КУпАП і складає 10 днів з дня прийняття постанови.

 Позивач звернувся до суду  з цим позовом в 18.01.11 р., тобто більш ніж через  10 днів після прийняття постанови. При цьому, він надав суду заяву  про поновлення пропущеного ним строку, але не навів суду жодної поважної причини такого пропуску  і не надав суду жодного переконливого доказу про причини пропуску. Разом з тим, судом встановлено, що позивач отримав копію оскаржуваної постанови ще 30.07.10 р. і без будь-яких поважних причин до суду у встановлений законом строк не звернувся. Отже, суд не вбачає законних підстав для поновлення позивачеві строків звернення до суду.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до суду  є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін, а відповідач, в даному випадку, на цьому наполягає. Отже,  суд вважає що  позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Дослідивши надані суду докази і встановлені обставини у їх сукупності суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача і відмовляє у задоволенні його позову у повному обсязі.           

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158, 159, 160, 161,162,163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора батальону ДПС ДАІ м.Донецька Моторкіна Володимира Вікторовича та Головного Управління  МВС України в Донецької області Управління державної автомобільної інспекції про визнання протиправними протоколу  про адміністративне правопорушення за від 30.07.2010 р. , постанови про адміністративне правопорушення № АН655770 від  30.07.2010 р. та їх скасування - відмовити у повному обсязі.

    Постанова оскарженню не підлягає.

   СУДДЯ