Справа №  2-595/11    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді  -  Алтухової О.С.,

при секретарі -Шнирьовій О.П.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Орловського Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»в особі Донецької регіональної дирекції, 3-я особа Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк», про стягнення суми страхового відшкодування, –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2, діюча за довіреністю, звернулася до суду від імені ОСОБА_1 з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»в особі Донецької регіональної дирекції, 3-я особа Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк», про стягнення суми страхового відшкодування, посилаючись на наступні обставини.

Між ОСОБА_1 та ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»в особі Донецької регіональної дирекції 10 вересня 2009 року був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3014/250/000418, згідно умов якого, Страховик здійснює страхування наземного транспортного засобу та додаткового обладнання та зобов'язався провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку Страхувальнику або Вигодонабувачу, а страхувальник зобов'язався сплатити страховий платіж на умовах Договору страхування.

За Договором страхування застрахований транспортний засіб марки (моделі) Renault Megane, номер кузова НОМЕР_1, за реєстраційним номером НОМЕР_3, 2006 року випуску, є предметом договору застави транспортного засобу № 06/430 від 17.10.2006 р., укладеним між Позивачем та Закритим акціонерним товариством «Донгорбанк», ідентифікаційний номер: 20365318 в забезпечення виконання зобов'язань Позивача за кредитним договором N106/430 від 17.10.2006 р.

25 лютого 2010 року із транспортним засобом стався страховий випадок на підставі п.1.2. Договору страхування, а саме відбулася конструктивна загибель застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП в м. Макіївка на дорозі п. Ханжонкове - п. Крінічне.

ДТП сталось з вини позивача, що підтверджується Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 07.04.2010р. по справі № 3-952/10.

Позивачем, відповідно до розділу 7 Договору страхування, було вчасно повідомлено Відповідача про настання страхового випадку, а також в передбачений строк Відповідачу були наданні необхідні документи, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків.

Оскільки страхова сума у відповідності до п. 1.4. Договору страхування складає 90 000,00 грн., а франшиза у відповідності до п.1.8. Договору страхування по конструктивної загибелі ТЗ складає 4 500,00 грн., то Позивач має право на страхове відшкодування у розмірі 85 500,00 грн.

Відповідно до п. 9.4. Договору страхування: «Страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 12 (дванадцяти) календарних днів з дня отримання останнього необхідного документа, що підтверджує настання страхового випадку та розмір збитків, та складає страховий акт».

Відповідно до п. 9.5. Договору страхування: «Страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 12 (дванадцяти) календарних днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування».

Таким чином, страховий акт мав бути складений страховиком не пізніше «13»березня 2010 року, після чого в строк до «26»березня 2010 року Відповідач повинен був здійснити виплату страхового відшкодування або прийняти обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Лише 23 червня 2010 року за вих. № 108 Позивачу надійшов лист від ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»про прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за випадком, який стався 25 лютого 2010 року із Застрахованим автомобілем Позивача.

У своїй відмові Відповідач посилається на п. 7.1.12. Договору страхування, відповідно до якого Позивач, у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, зобов'язаний у разі зіткнення з іншим ТЗ, якщо це можливо за умови даної події, записати дані такого ТЗ (марку, державний номер тощо), особи, що керує цим транспортним засобом, а також з'ясувати наявність договору страхування цивільно-правової відповідальності та записати номер полісу, назву і адресу, номер телефону Страховика іншої сторони. З цього приводу Позивач надав Відповідачу усні пояснення, а саме: 25.02.2010 року внаслідок наїзду на трактор, застрахований автомобіль зазнав пошкодження. Під час зіткнення Позивач зазнав удар у голову, від чого Позивач на декілька секунд втратив свідомість. Від цієї аварії Позивач отримав струс мозку, що підтверджується довідкою та витягом із медичної карти амбулаторного хворого міської лікарні № 6 м. Донецька. Після того, як Позивач прийшов до тями, він підійшов до водія трактора, але погане самопочуття не дозволило Позивачу записати дані водія трактора. Медична карта амбулаторного хворого додається в якості доказу поганого самопочуття Позивача.

Той факт, що Позивач не записав дані про водія трактора та про сам трактор не є поданням Страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку. Оскільки факт настання 25.02.2010 року страхового випадку був зафіксованим та підтверджується довідкою Державтоінспекції МВС, то той факт, що письмові показання Позивача від 01.03.2010 року та 14.06.2010 року різняться (на думку Відповідача) не є свідомо неправдивими показаннями, так як факт настання ДТП однаково є у обох показаннях та підтверджується компетентними органами. А відомості про особу, яка є водієм трактора, та про сам трактор не мають суттєвого значення для рішення виплати страхового відшкодування. Тому відмова Відповідача від виплати страхового відшкодування є необґрунтованою, а відтак, незаконною та має бути скасована.

Таким чином, Відповідач, незаконно не повертаючи суму Страхового відшкодування, умисно перешкоджає Позивачу розпоряджатись своєю власністю, чим прямо порушує вимоги статті 41 Конституції України та вимоги статей 316, 317, 319 й 321 ЦКУ, відповідно до яких, кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зважаючи на вищевикладені обставини, вважає, що дії Страховика, а саме, затягування термінів виплати страхового відшкодування, є ухиленням ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»від виконання зобов'язань, прийнятих на себе згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 3014/250/000418 від 10 вересня 2009 року, чим Відповідач порушує норми діючого в Україні законодавства.

Згідно з пунктом 6.1.3. Договору страхування, страховик за несвоєчасну сплату страхового відшкодування сплачує пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі 0.05% від належної до виплати суми, але не більше 10% від розміру страхового відшкодування. Таким чином, станом на 05.10.2010 року сума пені становить 8 293,50 грн. Три процента річних від суми заборгованості з виплати страхового відшкодування складають 1363,30 грн.

Тому позивач  просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»в особі Донецької регіональної дирекції на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 3014/250/000418 від 10.09.2009р. в розмірі 85 500,00 грн.; стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»в особі Донецької регіональної дирекції на користь ОСОБА_1 пеню за договором у розмірі 8 293,50 грн.; стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»в особі Донецької регіональної дирекції на користь ОСОБА_1 3% річних у розмірі 1363,30 грн.

Позивач та його представник ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності, підтримали вимоги позову, дали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Орловський Д.О., діюча на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, зазначивши, що відмова у виплаті страхового відшкодування є законною та ґрунтується на положенні договору страхування.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, повідомлявся судом належним чином про час та місце розгляду справи.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

В ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»зазначено, що страховий випадок-подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем 10 вересня 2009 року був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3014/250/000418, згідно умов якого, Страховик здійснює страхування наземного транспортного засобу, а саме Renault Megane, номер кузова НОМЕР_1, за реєстраційним номером НОМЕР_3, 2006 року випуску, та додаткового обладнання та зобов'язався провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку Страхувальнику або Вигодонабувачу, а страхувальник зобов'язався сплатити страховий платіж на умовах Договору страхування.

Відповідно договору страхування №3014/250/000418 від 10.09.2009р., страхування здійснюється згідно с Законом України «Про страхування»та на підставі Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) ВАТ «СК «Універсальна.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996 р. добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування ( ст.  17 Закону України «Про страхування»).

Правила добровільного страхування наземного транспорту, на які йде посилання у договорі зареєстровані в Уповноваженому органі - Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 29.03.2007 р., реєстраційний номер 0671297.

25 лютого 2010 року за участю транспортного засобу Renault Megane, номер кузова НОМЕР_1, за реєстраційним номером НОМЕР_3, 2006 року випуску, під керуванням ОСОБА_1 сталося ДТП.

Відповідно до постанови Кіровського районного суду м.Донецька від 07.04.2010 року, 25 лютого 2010 року о 09:00 годині водій ОСОБА_1 на ТЗ Renault Megane, д/н НОМЕР_3, рухаючись по а/д п.Ханженкове-п.Крінічна, в порушення вимог п.п 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з трактором, внаслідок чого транспортний засіб «Рено»отримав механічні пошкодження. ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України.

Позивачем, відповідно до розділу 7 Договору страхування, було повідомлено Відповідача про настання страхового випадку, а також в передбачений строк Відповідачу були наданні документи, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків.

23 червня 2010 року за вих. № 108 ОСОБА_1 отримав повідомлення від 23.06.2010р. № 108 від ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»про прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за випадком, який стався 25 лютого 2010 року із Застрахованим автомобілем Позивача.

Відповідно  до ст. 6 Цивільного Кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та  справедливості.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.  

Позивач, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що по-перше, йому не були відомі правила страхування та з умовами договору він не був ознайомлений; по-друге, відмова у виплаті з тих підстав, що він не з’ясував дані про трактор, є незаконною, оскільки після ДТП він втратив свідомість на декілька хвилин, а потів, прийшовши до тями, не мав змоги з’ясувати дані у водія трактору.

Суд критично ставиться до підстав, які наведені позивачем в обґрунтування позову, та зазначає наступне.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 3014/250/000418 від 10.09.2009 р., позивач був ознайомлений з Правилами та зі всіма умовами страхування згідний, про що свідчить його підпис.

Згідно п. 7.1.12. Договору, у разі настання події, що має ознаки страхового випадку Страхувальник зобов’язаний в разі зіткнення з іншим ТЗ, якщо це можливо за умов даної події, записати дані такого ТЗ (марку, державний номер тощо), особи, що керує цим транспортним засобом, а також з'ясувати наявність договору страхування цивільно-правової відповідальності та записати номер полісу, назву і адресу, номер телефону Страховика іншої сторони.

Як вбачається з пояснення ОСОБА_1 на ім'я Начальника відділу ДАІ, позивач вказує на те, що  після зіткнення він одразу вийшов з автомобіля та почав розмовляти з  водієм трактору. Державний номер на тракторі був відсутній, але він сфотографував трактор на мобільний телефон. Після чого трактор поїхав. Суд приймає до уваги посилання позивача на те, що він втратив тяму внаслідок отриманого струсу мозку, однак при цьому вважає, що у позивача була можливість під час розмови, з’ясувати дані, про які було необхідно дізнатися на виконання п.7.1.12 договору добровільного страхування наземного транспорту № 3014/250/000418 від 10.09.2009 р.

Відповідно до п.п. 3.1.4. п. 3.1. розділу 3 Договору «Виключення із страхових випадків», не визнаються страховими випадками і не підлягають страховому відшкодуванню збитки по подіях, які відбулися внаслідок вчинення Страхувальником, його представником або водієм наступних дій: використання ТЗ не за цільовим призначенням, в технічному стані, що не відповідає вимогам Правил дорожнього руху та/або з порушенням правил технічної експлуатації ТЗ визначених відповідно до нормативної документації заводу-виробника.

Згідно п.п. 5.1.1.6. п. 5. Правил страховими випадками не є події, які вказані в пунктах 4.1. -4.2. цих Правил, які відбулися внаслідок природного зносу Наземного транспортного засобу або Додаткового обладнання в цілому, а також окремих складових частин Наземного транспортного засобу або Додаткового обладнання, в т.ч. використання покришок (шин) зі зносом протектора понад допустиму норму або використання покришок (шин) що не відповідають сезону експлуатації

При огляді та фотографуванні пошкодженого автомобіля «Renault Megane»реєстраційний номер НОМЕР_3, відповідачем було встановлено, що останній укомплектовано літніми шинами «Goodyear Eagle».

28.05.2010 року відповідачем був зроблений запит №210 до офіційного дилеру України «Goodyear Dunlop Tires Ukraine»для встановлення періоду експлуатації шин протягом року.

11.06.2010 року за вих.№04-36/10 відповідачу надійшла відповідь з компанії «Goodyear Dunlop Tires Ukraine», де було вказано, що рекомендованим періодом експлуатації шин «Goodyear», моделі  Eagle NCT5 протягом року, є весна-літо.

Дана обставина не заперечувалась позивачем в судовому засіданні.

Таким чином, позивач порушив взяті на себе обов'язки, передбачені Договором страхування №3014/250/000418 від 10.09.2009р.та Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) ВАТ «СК «Універсальна.

Ч.1 ст. 26 Закону України «Про страхування»передбачений перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 цього ж Закону умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Викладене свідчить про те, що рішення Страховика про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування щодо заявленого випадку відповідає вимогам Договором страхування №3014/250/000418 від 10.09.2009 р., Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) ВАТ «СК «Універсальна та чинному законодавству, а тому позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, та керуючись  ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»в особі Донецької регіональної дирекції. 3-я особа Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк», про стягнення суми страхового відшкодування -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька                                                                                           О.С.Алтухова