донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.06.2006 р. справа №32/388пд
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | С.В. Мирошниченко |
суддів | Гуреєва Ю.М., Скакуна О.А., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Федорова О.О.-за довір., Прокоповіч Ю.М.-за довір.,, |
від відповідачів: | Шаров Б.Я.-за довір., Махмут Л.Г.-за довір. Боровік С.Є.-за довір., Лапотецька Г.І.-за довір., Оганян Л.А.-за довір., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Акціонерної компанії "Харківобленерго" м.Харків |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 03.04.2006 року |
по справі | №32/388пд |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут" м.Донецьк |
до | 1)Донецького регіонального управління експлуатації водогосподарських об'єктів "Донецькводоексплуатація" м.Донецьк 2)Акціонерної компанії "Харківобленерго" м.Харків |
про | Про визнання договору №5/14/01 від 14.01.2004р. недійсним та стягнення 13189,82грн. |
Акціонерна компанія "Харківобленерго" м.Харків подала апеляційну скаргу на рішення
господарського суду Донецької області від 03.04.2006р. по справі №32/388пд.
Цим рішенням господарський суд Донецької області (суддя Сковородіна О.М.) задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут" м.Донецьк до Донецького регіонального управління експлуатації водогосподарських об"єктів "Донецькводоексплуатація" м.Донецьк, Акціонерної компанії "Харківобленерго" м.Харків про визнання договору №5/14/01 від 14.01.2004р. недійсним та стягнення 13189,82грн.
Визнав недійсним договір поруки №5/14/01 від 14.01.2004р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут" м.Донецьк та Донецьким регіональним управлінням експлуатації водогосподарських об"єктів "Донецькводоексплуатація" м.Донецьк.
Стягнув з Акціонерної компанії "Харківобленерго" м.Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут" м.Донецьк грошові кошти в сумі 13189,82грн., витрати з державного мита в сумі 108,45грн. та 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнув з Донецького регіонального управління експлуатації водогосподарських об"єктів "Донецькводоексплуатація" м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут" м.Донецьк витрати з державного мита в сумі 108,45грн. та 59,00грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Другий відповідач наполягає на скасуванні рішення в зв"язку з тим, що воно суперечить вимогам закону.
Розглянувши апеляційну скаргу, апеляційний суд встановив:
Акціонерне компанія "Харківобленерго", Донецьке регіональне управління експлуатації водогосподарських об"єктів "Донецькводоексплуатація", Товариство з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут" уклали договір поруки №5/14/01 від 14.01.2004р., пунктом 1.1. якого встановлено, що поручитель забов"язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання забов"язань боржника по оплаті заборгованості за електроенергію та іншим платежам відповідно до додаткової угоди про реструктуризацію заборгованості до договору №76067 від 18.05.2000р. в сумі 20000грн. (а.с.10).
В засіданні апеляційного господарського суду встановлено, що така додаткова угоді сторонами не укладалася (усні пояснення дані представниками сторін в засіданні суду). Господарський суд, розглядаючи справу, не дав оцінки викладеним обставинам.
Оскільки договір поруки укладений саме на виконання додаткової угоди про реструктуризацію боргу (яка не укладалася), апеляційний господарський суд вважає, що він укладений в забезпечення забов"язання, яке взагалі не існувало.
Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником свого обов"язку.
Частиною 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правовоих наслідків, що обумовлені ним.
З огляду на те, що забов"язання, яке мало бути забезпечено порукою не існувало і не могло виникнути в майбутньому, реального настання правових наслідків за спірним договором сторони і не мали очікувати.
Частиною 1 ст.215 ЦК України вставновлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5.6 ст.203 ЦК України.
Таким чином, вимоги щодо визнання недійсним договору поруки №5/14/01 від 14.01.2004р. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Грошові кошти, які були перераховані позивачем платіжними дорученнями №3 від 17.02.2004р., №7 від 18.02.2004р., №8 від 25.03.2004р. в сумі 13189,82грн. є по відношенню до другого відповідача безпідставно отриманими.
Платіжне доручення №7 від 15.01.2004р. на суму 4650,18грн. не може бути прийнято судом до уваги, оскільки: 1)грошові кошти переаховані за цим платіжним документом не входять до обсягу первісних позовних вимог; 2)одностороння зміна призначення платежу в платіжному документі не передбачена діючим законодавством.
Зазначені кошти в сумі 13189,82грн. зараховувались в погашення заборгованості першого відповідача перед другим відповідачем за користування електроенергією.
Але таке зарахування з огляду не недійсність договору поруки не можна вважати належним.
Грошові кошти були зараховані в погашення заборгованості першого відповідача, яка виникла поза межами договору №76067.
Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідстано набуте майно), забов"язана повернути потерпілому це майно.
Таким чином, грошові кошти в сумі 13189,82грн. є безпідставно набутими другим відповідачем та підлягають поверненню позивачу.
Не можуть бути прийнятими до уваги твердження першого відповідача про те, що спірний договір є удаваним правочином, оскільки перший відповідач не надав суду жодного доказу, які б підтверджували факт користування позивачем електричною енергією, як субабонентом по відношенню к другому відповідачу; також перший відповідач не доказав, що він не користувавася електричною енергією.
Отже, ознак з якими законодавство пов"язує визнання правочину удаваним вчиненим для приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили договір поруки не має.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що господарський суд прийняв вірне рішення, яким задовольнив позовні вимоги.
Донецьким регіональним управлінням експлуатації водогосподарських об"єктів "Донецькводоексплуатація" м.Донецьк було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи договору №76067 від 30.01.2004р. про постачання електричної енергії. Відповідно до ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України, у процеі перегляду справи апеляційним господарським судом за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що незалежали від нього. Але, заявник не довів апеляційному суду, з яких причин він не міг представити цей документ суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,-
П О С Т А Н О В И Л А:
1)Апеляційну скаргу задовольнити частково.
2)Мотивувальну частину рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2006р. по справі №32/388пд змінити.
3)Резолютивну частину рішення залишити без змін з мотивів, викладених в мотивувальній частині постанови.
Головуючий С.В. Мирошниченко
Судді: Ю.М. Гуреєв
О.А. Скакун
Надруковано: 6 прим.
1. позивачу
2.відповідачам
1 у справу
1 ДАГС
1.господарському суду