Справа №  1-39/2011  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 січня 2011 року   Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області  в складі:

                                                  головуючої судді             Ніколаєвої І.К.

                                                  при секретарі                    Карпенко С.М.

                                                  за участю прокурора        Руча О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Петропавлівка справу  по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився смт Петропавлівка, проживає АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта - середня, працює лісорубом Павлоградської виробничої дільниці Дніпропетровської дистанції захисних лісо насаджень Придніпровської залізниці, одруже ний, військовозобов'язаний, раніше судимий: 12.05.2008 року Петропавлівським районним судом за ч.і ст 309, 75, 76 КК України до 1 року  умовного покарання,  

          У вчиненні злочину. Передбаченого ч..2 ст. 185 КК України

                                                                ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 в період часу з 10 по 15 лютого 2008 року (точна дата в ході слідства не встановлена), приблизно о 10.00 години, за попередньою злочинною змовою з особою, яка померла, проходячи повз територію перевалочної бази Петропавлівської райспоживспілки, розташованої по вул. Привокзальна, 52, ст Брагинівка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, побачили  металеві  ворота до указаної бази, де у ОСОБА_1 та особи, яка померла,  виник намір на таємне викрадення чужого майна, а саме воріт.

          Після чого ОСОБА_1 разом з померлою особою,  в період часу з 10 по 15 лютого 2008 року (точна дата в ході слідства не встановлена), близько 10.00 години реалізуючи свій злочинний направлений на таємне викрадення чужого майна групою осіб, керуючись корисливими скориставшись тим, що навколо нікого немає і їх ніхто не бачить, вдвох підійшли до указаних воріт, біля них знайшли дві дерев»яні палиці, за допомогою яких підділи ворота із завіс, таким чином демонтувавши дві створки указаних воріт розміром по 3x1,5 метра кожна, після чого удвох перенесли викрадені ворота у покинутий сарай, де й заховали, розпорядившись таким чином викраденим майном по своєму, а всього ОСОБА_1 та померла особа ,  умисно, таємно викрали групою осіб чуже майно на загальну суму 800,00 грн., завдавши своїми злочинними діями Петропавлівській райспоживспілці матеріальну шкоду на вказану виші суму Викрадене ОСОБА_1 та померла особа привласнили, розпорядившись ним по своєму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185  КК України визнав повністю, щиро розкаявся, погодився  на розгляд справи  у скороченому порядку  у порядку ст.. 299 КПК України про що вказав у письмовій заяві. Пояснив, що він    скоїв  крадіжку через важкий  матеріальний стан його родини. Крадіжку він скоїв зі своїм братом, який помер.  Викрадене вони повернули власникові.

Потерпілі надали суду письмову заяву в якій вказали, що  претензій до підсудного вони не мають,  майно викрадене їм повернуте, просять звільнити від покарання підсудного.

Вина підсудного повністю підтверджується матеріалами справи, вивченими в судовому засіданні, а саме:

·          Протоколом огляду (а.с.7)

·          Фото таблицею до протоколу ( а.с 8)

·          Протоколом  відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 25 – 26)

·          Фото таблицею до протоколу ( а.с. 27)

·          Протоколами  огляду міста події ( а.с. 29 та 33)

·           Фото таблицею до протоколу (а.с.30)

Іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Вислухавши підсудного, вивчивши матеріали справи  суд вважає, що вина підсудного повністю доведена,  а кваліфікація дій  за ч. 2 ст. 185   КК України –  таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне за попередньою  групою осіб, визначена вірно.

Обираючи  вид та міру покарання суд  враховує, що підсудний вчинив злочин  середньої  тяжкості, обставин, що обтяжують покарання немає, пом’якшуючою  покарання обставиною є щире каяття те, що підсудний  не ухилявся від  слідства та суду, в силу ст. 89 КК України, не   судимий ,  одружений, має на утриманні малолітню дитину,  постійне місце проживання, працює і навчається   і тому суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді   обмеження волі.  Враховуючі  вищевказані обставини суд прийшов до висновку про  можливість виправлення підсудного без  ізолювання його від суспільства  і тому  покарання призначає з застосуванням ст. 75 КК України та п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України  

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судових витрат по справі немає.

Речові докази по справі -   металеві ворота, залишити власникові – Петропавлівській районній спілки споживчих товарів, яким вони передані під розписку.

Запобіжний захід підсудному    ОСОБА_1   суд вважає за необхідне скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України  суд, -

                                                                   ПРИСУДИВ:

   ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину  передбаченого ч. 2 ст. 185   КК України та призначити покарання у вигляді    одного  року обмеження волі .

На підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_1     призначене покарання відстрочити  з іспитовим строком   один  рік.

          На підставі п.п.2,3.4 ст. 76 КК України зобов’язати   ОСОБА_1 періодично з’являтися до органів кримінально виконавчої системи та повідомляти  про зміну місця   проживання та роботи.  

Речові докази по справі -   металеві ворота, залишити власникові – Петропавлівській районній спілки споживчих товарів, яким вони передані під розписку.

Запобіжний захід    ОСОБА_1      скасувати.

На вирок суду  може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області  протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя    І. К. Ніколаєва