Справа №  2-а-272/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 квітня 2011 року   Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі:

головуючого судді                                                     Полубан М.П.

при секретарі                                                              Карпенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області (далі УПФ) про визнання дій неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання здійснити перерахунок розміру додаткової пенсії,

В С Т А Н О В И В :

                         Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача. У позові зазначає наступні обставини.  Він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2-ї категорії, і відповідно, знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Петропавлівської РДА Дніпропетровської обл., де отримує соціальну допомогу, відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

                    Він отримує пенсію в Управлінні Пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської обл., починаючи з 24.01.2006 року.

                    У грудні 2010 року йому стало відомо із засобів масової інформації, що розмір пенсії, яку позивачу повинен виплачувати відповідач є значно нижчим, ніж це передбачено законодавством.

Він звернувся до Управління пенсійного Фонду з заявою перерахунок пенсії у відповідності з ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, відповідач відмовив у задоволенні даної вимоги.

                     Позивач вважає, що така відмова є неналежно обґрунтованою, з помилковим застосуванням норм  матеріального права України, та такою, що порушує право позивача на належний розмір пенсії, встановлений Законом та гарантований Конституцією України.

          Просить суд:

1.          взнати відмову Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської обл. про виплату на його користь додаткової пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2007 року по 31.01.2011 року неправомірною.

2.          стягнути з Управління пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської обл. не донараховану на його користь додаткову пенсію в розмірі 8 170,80 грн. за відрахуванням раніше сплаченої додаткової пенсії за період з 01.01.2007 року по 31.01.2011 року.

3.          зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської обл. призначити йому додаткову пенсію в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.02.2011 року.  

                     У  судовому  засіданні  позивач позов  підтримав  повністю,  посилаючись  на  обставини  викладені  в  позовній  заяві, просив його задовольнити.

Представник  Управління  Пенсійного  фонду  України   в  Петропавлівському районі  в судове засідання не з’явився. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі матеріалів.

Суд  вислухавши  позивача,   дослідивши  матеріали  справи  приходить  до  висновку  що  позовні  вимоги  ОСОБА_1 обґрунтовані  і  підлягають  частковому задоволенню.

Судом  встановлено,  що   позивач ОСОБА_1  являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1.

                     04 січня 2011  року   ОСОБА_1 звернувся  до Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Першотравневому  районі  м.  Чернівці   про  перерахунок  пенсії  згідно  до  вимог ст. 51 Закону  України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  на  що  отримав  відмову.

                    З 24 січня 2006  року   одержує  пенсію, яка пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

                     Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.     

                       Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».     

                       Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.     

                       Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.     

                       Стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 2, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

                       Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.     

Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи  захворювання та у зв‘язку з втратою годувальника.

Аналізуючи  норми  права відносно  пенсійного  забезпечення громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд  вважає, що при вирішенні даного спору треба  керуватися саме цими нормами.

Згідно  ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не  нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.     

У відповідності  зі ст. 17  Закону “Про державні соціальні стандарти та державні  соціальні  гарантії” розміри мінімальної пенсії, мінімальної заробітної  плати, прожиткового мінімуму встановлюються  виключно законами.       

Так, згідно ст. 28 ч.1 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в Законі «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.     

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2010 року – 695 гривень, з 1 квітня 2010 року – 706 гривень, з 1 липня 2010 року – 709 гривен, з жовтня 2010 року – 723 гривні.     

Таким чином,  суд,   на підставі  наявних  і досліджених  в  судовому  засіданні  доказів  приходить до висновку про наявність у позивача права на перерахунок надбавки до пенсії згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 01.2007 року по 31.01.2011 року.     

Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім‘ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.     

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 996-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.     

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.     

Таким чином, для позивача як особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, нижчий розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із прожиткових  мінімумів на одну особу, яка втратила працездатність,  затверджених  законами України  про  Державний бюджет України  на відповідні роки.     

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.     

Відповідачем в судове засідання не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».     

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд враховує, що позивач звернувся до суду з позовом лише 14.03.2011 року,  і просить стягнути суми підвищення до пенсії за період з 01.01.2007 року по 31.01.2011 року в розмірі 8 170,80 грн.

                    На думку суду в матеріалах справи відсутні поважні причини пропущення строку звернення до суду і не знаходить підстав для його поновлення.

А тому суд  прийшов до висновку, що задоволенню підлягають лише позовні вимоги заявлені в межах шестимісячного строку, а саме з 05.07.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату допомоги за період з 01.01.2007 року по 05.07.2010 року слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню: необхідно визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі з не перерахуванням пенсії та надбавки до пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської обл. призначити йому додаткову пенсію в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.02.2011 року.  

Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення, відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.     

                        Керуючись ст.ст. 8-11, 41, 69-72, 99, 100 КАС України,  на  підставі  ст. ст. 46, 50  Конституції  України, ст. ст. 49, 50, 54 п. 4   Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   суд  , -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області (далі УПФ) про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру додаткової пенсії задовольнити частково.

Визнати відмову Управління пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області про виплату на користь ОСОБА_1 додаткової пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до статті 51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною.

Зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської обл. призначити ОСОБА_1 додаткову пенсію в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  з 05.07.2010 року  з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.   

            Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

                        Заява про апеляційне оскарження постанови суд першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                      Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя    М. П. Полубан