Справа №  2-182/11    

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

І м е н е м   У к р а ї н и

   21 лютого 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого –судді Алтухової О.С.,

при секретарі –Шнирьовій О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «РУСЛАН»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

            Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства «РУСЛАН», в якому просив стягнути на його користь заробітну плату у розмірі 1400 гривень і середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 22.10.2009 року по 03.02.2010 року в сумі 5 600 гривень, посилаючись на наступні обставини.  

             01 грудня 2008 року його прийняли на роботу охоронником ПП «РУСЛАН». 22.10.2009 року він звільнився з роботи за власним бажанням.

На день звільнення йому нарахували заробітну плату у розмірі 1 400 гривень, але не виплатили її внаслідок відсутності грошових коштів.

Вважає, що відповідач повинен йому сплатити за час затримки розрахунку 5 600 гривень.

На його усні запити про надання копії наказу про звільнення і довідки про заборгованість із заробітної плати відповідач відмовляє.

Пізніше позивач змінив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату за серпень, вересень, жовтень 2009 року у розмірі 4 200 гривень та середній заробіток за час затримки з жовтня 2009 року по квітень 2010 року у розмірі 21 000 гривень.

   В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, дав пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві, наполягав на задоволенні позову, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

   Представник відповідача Хіневич О.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, оскільки вважає, що між позивачем та відповідачем існував спір про розмір суми, яка підлягала виплаті. ПП «РУСЛАН»нарахувало позивачеві 1222,19 гривень та готове виплатити вказану суму в будь-яку мить. Заробітну плату за серпень та вересень 2009 року позивач отримував, що підтверджується його підписом у відомостях про видачу заробітної плати. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Після проведення почеркознавчої експертизи представник відповідача на судові засідання не з’являвся, на запити суду необхідних документів для правильного вирішення спору по суті не надав, неодноразово був повідомлений про час та місце розгляду справи по суті.  Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був повідомлений про слухання справи, не сповістив суд про причини своєї відсутності.

  Суд, вислухавши пояснення  позивача, представника відповідача,  вважає, що позовні вимоги  підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.     

          Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

    Судом встановлені наступні обставини.

          Позивач ОСОБА_1 з 01 грудня 2008 року по 22.10.2009 року працював охоронцем-спеціалістом в Приватному підприємстві «РУСЛАН», що підтверджується записами №№ 21, 22 в трудовій книжці серії НОМЕР_1

          Згідно наказу № 14 від 19.10.2009 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади за власним бажанням з 22 жовтня 2009 року, згідно поданої заяви від 19.10.2009 року.

          В день звільнення ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату, виходячи з його посадового окладу, встановленого штатним розписом, у розмірі 1222,19 гривень.

          21 та 22 жовтня 2009 року позивач не працював, що підтверджується табелем з використання робочого часу за жовтень 2009 року.

          Відповідачем не доведено тієї обставини, що позивач не звертався за належними йому при звільненні сумами. Крім того,є необґрунтованими посилання відповідача на те, що заробітна плата за серпень-вересень 2009 року позивачу була виплачена, оскільки згідно висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи № 2180/02, складеного 23.07.2010 року підписи від імені ОСОБА_1 в платіжних відомостях № ВЗП-000013 за серпень 2009 та № ВЗП-000016 за вересень 2009 року виконані не ОСОБА_1

          Таким чином, суд дійшов висновку, що при звільненні ОСОБА_1 не було сплачено заробітну плату за серпень 2009 року  в розмірі 879,15 гривень, за вересень 2009 року в розмірі 870,43 гривень та за жовтень 2009 року в розмірі 1222,19 гривень.

          Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу, належних звільненому працівнику сум в строки, вказані в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри, належних звільненому працівнику сум, власник або уповноважений ним орган повинен виплатити вказане відшкодування в тому випадку, якщо спір вирішено на користь працівника.

Розрахунок  середнього  заробітку  для таких виплат  проводиться  відповідно до  Порядку  обчислення  середньої  заробітної плати, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України № 100  від 8 лютого 1995 р. (  далі - Порядок). Згідно з цим   Порядком   середньомісячна   заробітна  плата  обчислюється виходячи з виплат за останні 2   календарні місяці   роботи, що передують події, з  якою  пов’язана  відповідна  виплата. Нарахування  виплат, що обчислюються із  середньої  заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться  шляхом  множення середньоденного ( годинного) заробітку  на число робочих днів (годин), а у  випадках, передбачених  чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за  середнім заробітком. Середньоденна (годинна)  заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично  відпрацьовані  протягом двох місяців  робочі ( календарні) дні на  число відпрацьованих  робочих днів ( годин), а у випадках, передбачених  чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.   

                Виходячи з графіку роботи позивача ним в серпні 2009 року було відпрацьовано 10 календарних днів та нараховано заробітну платню у розмірі 879,15 гривень,  у вересні 2009 року відпрацьовано 10 днів та нараховано заробітну платню у розмірі 870,43 гривень.  Тобто середньоденний заробіток становить – 87,48 грн. (1749,58: 20).

          Позивачем заявлено вимогу про виплату йому середнього заробітку за час затримки за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року. Виходячи з графіку роботи позивача кількість робочих днів за період з 22.10.2009 року по 30 квітня 2010 року складає 64 дні. Таким чином, на користь позивача підлягає виплаті відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, в розмірі 5 598,72 гривень (87,48 х 64).

          Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з ПП «РУСЛАН»на користь ОСОБА_1 сум, належних йому при розрахунку, у розмірі 2971,77 гривень та відшкодування у розмірі 5 598,72 гривні, а всього -  8570,49 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені  судові витрати, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість почеркознавчої експертизи в розмірі 1739,88 гривень.  

          Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 85,70 гривень  та витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у суді в сумі 120 гривень.

       На підставі ст. 97, 116, 117 КЗпП України та керуючись ст.ст. 5, 60, 88, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

             Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Приватного підприємства «РУСЛАН»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку –задовольнити частково.

          Стягнути з Приватного підприємства «РУСЛАН»на користь ОСОБА_1 суму, належну йому при звільнені, у розмірі 2971,77 гривень,  середній заробіток за  час затримки розрахунку в розмірі 5 598,72 гривні, вартість почеркознавчої експертизи в розмірі 1739,88 гривень,  а всього стягнути  10 310 (десять тисяч триста десять) гривень 37 копійок.

          Стягнути з Приватного підприємства «РУСЛАН»на користь держави судовий збір у розмірі 85,70 гривень  та витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у суді в сумі 120 гривень, а всього стягнути 205 (двісті п’ять) гривень 70 копійок.

Заява щодо перегляду заочного рішення може бути подана відповідачем до суду протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до  апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька                                                                                        О.С.Алтухова