Справа №  2-а-59/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року   Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

                         головуючої  судді                              Ніколаєвої І. К.

                         при секретарі                                         Карпенко С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка справу за адміністративним  позовом

ОСОБА_1 до інспектора ДПС Павлоградського ВДПС молодшого сержанта міліції Литвиненко Андрія Олександровича Павлоградського відділу дорожньо – патрульного служби про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

                                                                  ВСТАНОВИВ:

            До суду звернувся ОСОБА_1 до інспектора ДПС Павлоградського ВДВС молодшого сержанта міліції Литвиненко Андрія Олександровича Павлоградського відділу дорожньо – патрульної служби про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує, що інспектором ДАІ Павлоградського ДПС ВДАІ молодшим сержантом міліції Литвиненко Андрієм Олександровичем відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АН 1 № 396774 за 1. ст. 122 КУпАП, в якому вказано, що позивач 27.12.2010 року керуючи автомобілем MITSUBISHI – COLT д.н. НОМЕР_1 рухався по автодорозі Знам’янка – Луганськ – Ізварино в районі 273 км зі швидкістю  73 км/год., чим порушив правила дорожнього руху, перевищив швидкість на 23 км. Швидкість вимірювалася приладом «Раліс – 2089».

27.12.2010 року відповідачем на підставі вказаного протоколу винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень.

Позивач вважає, що відповідачем складено протокол та винесено постанову незаконно та в порушення вимог діючого законодавства. Зазначає, що прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не визначив яким саме автомобілем було перевищено швидкість. Окрім нього по автодорозі М – 04 «Знам’янка – Луганськ – Ізварино» в районі 273 км. в той же самий час в його та протилежному напрямку рухалось біля десяти автомобілів і який саме з них порушив встановлену знаком швидкість він не знає, але впевнений, що не порушував гранично допустиму швидкість, адже чітко бачив на датчику швидкість саме швидкість 50 кілометрів на годину. Окрім того прилад «Раліс» - 2089, який надав інспектор  для ознайомлення не дає підстав для встановлення коли саме було допущено перевищення швидкості транспортним засобом, на моніторі не було нічого зазначено нічого крім позначки «73 км/год.», а отже і невідомо на якому саме відрізку автодороги та в який час проведено вимірювання швидкості. І в протоколі не зазначено свідків, які б могли підтвердити факт здійснення позивачем правопорушення. Поруч з відповідачем в салоні автомобіля знаходився ОСОБА_4, який міг би бути допитаний як свідок, але відповідач не звернув уваги на його показання.

До того ж відповідно до ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання  у сфері , у якій  їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов  кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів  вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів відповідачем надано не було.

          Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

           Відповідач, будучи повідомлений належним чином в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження.

          Суд вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що інспектором ДАІ Павлоградського ДПС ВДАІ молодшим сержантом міліції Литвиненко Андрієм Олександровичем відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АН 1 № 396774 за 1. ст. 122 КУпАП, якою на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень, що підтверджується копією постанови та протоколу.

            В описовій частині вказаної постанови в справі про адміністративне правопорушення зазначено, що 27.12.2010 року о 21 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем MITSUBISHI – COLT д.н. НОМЕР_1 на автодорозі М- 04 « Знам'янка – Луганськ – Ізварино» на 273 км., де встановлено дорожнім знаком 1.37, 1.39. (аварійно – небезпечна ділянка), рухався зі швидкістю 73 км/год. Швидкість вимірювалася  приладом «Раліс» - 2089.

До того ж відповідно до ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання  у сфері , у якій  їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов  кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів  вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів відповідачем надано не було.

            Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій і не надав доказів, які спростовували б пояснення позивача.

Відповідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення водіями танспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішоходних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак в постанові не зазначено доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі яких відповідач визнав позивача винним.

          Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення  відносно позивача винесена відповідачем передчасно, без належного збирання та оцінки доказів, що має істотне значення для об’єктивного та всебічного з'ясування обставини справи, і як наслідок, прийняття законного рішення, а тому така постанова є незаконною і підлягає скасуванню за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП , справа підлягає закриттю.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 71, 159-163 КАС України, ч. 1 ст. 122, ст. ст. 7, 9, 247, 251,  254, 268, 269, 272,  289, 283-285 КУпАП, суд,  

                                                               ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Павлоградського ВДПС молодшого сержанта міліції Литвиненко Андрія Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ 1 № 114497 від 27.12.2010  року за якою ОСОБА_1, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя    І. К. Ніколаєва