Справа №  2-1351/11    

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 квітня  2011 року Ворошиловський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого    –судді Алтухової О.С.,

при секретарях -   Ніколенко Д.М., Шнирьовій О.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника  відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»про збільшення розміру регресних виплат та стягнення недосплачених сум, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом  до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»про збільшення розміру регресних виплат та стягнення недосплачених сум, посилаючись на наступні обставини.

Відповідач Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є правонаступником колишнього Донецького трамвайно-тролейбусного управління та власником джерела підвищеної небезпеки.

Між сторонами існують правовідносини, що пов"язані із відшкодування шкоди здоров'ю, та каліцтвом, спричиненої позивачці з вини працівника відповідача ОСОБА_5

06 жовтня 1998 року у Ворошиловському районі м. Донецька мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій Донецького ТТУ ОСОБА_5 порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого вона отримала тяжкі тілесні ушкодження та стала інвалідом 2-ої групи. Втрата працездатності склала 60 відсотків довічно. За рішеннями Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19 червня 2002 року, 14 квітня 2004 року, 10 лютого 2005 року з відповідача щомісячно на її користь стягуються виплати у зв'язку із втратою працездатності, яка визначена судово-медичною експертизою.

Розмір виплат за рішеннями суду пов'язано із розмірами заробітної плати, що складається у відповідній галузі, із змінами у законодавстві України щодо її збільшення. Отримання виплат нею здійснюється постійно через бухгалтерію та касу підприємства відповідача.

Спочатку вона отримувала відшкодування у розмірі 105 гривень, згодом воно було збільшене до 135 гривень, а в даний час їй призначено до виплат 312 гривень. За відрахуванням податків та зборів вона отримую 265,20 гривень. Рішеннями суду визначено, що у разі збільшення розміру середньої заробітної плати у відповідній галузі, має збільшуватись пропорційно до втрати працездатності розмір регресних виплат.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька по цивільній справі № 2-2762/10 (головуюча, суддя Крупко О.Г.) з відповідача стягнуто заборгованість за регресними виплатами за попередній період, по 01.01.2010 року. Заборгованість визначається шляхом встановлення різниці між 60% відсотками середньої заробітної плати за даними органа статистики і 312,00 гривнями, які сплачує відповідач згідно рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2005 року. Саме вказаним судовим рішенням встановлено розмір відшкодування.  Зміна розміру відшкодування може мати місце лише за новим рішенням суду, у зв'язку з чим вона вимушена звертатись до суду із даною позовною заявою.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 07.02.2011 року №09-50/94 розмір заробітної плати у галузі «Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого користування»за період з 01 січня 2010 року по грудень 2010 року, включно, збільшився з 1632 гривень до 1959,83 гривень. Вказана сума розміру середньої заробітної плати у галузі, в якій вона працювала до втрати працездатності, встановлена шляхом складання щомісячної середньої заробітної плати у 2010 році та поділу загальної суми: 23518 гривень на 12 місяців. 23518:12=1959,83 гривень.

Внаслідок збільшення розміру заробітної плати, з якої відповідач здійснює виплати у зв'язку із втратою працездатності, вона повинна була отримувати у 2010 році більші суми відшкодування, ніж 312 гривень. Розмір недосплачених виплат складає різницю між 60% середньої заробітної плати та 312, 00 гривнями, які їй сплачує відповідач. 60% середньої заробітної плати визначено шляхом помноження 1959,73 на 60 та поділу на 100. 1959,73x60:100=1175,90. Таким чином, відповідач зобов'язаний відповідно до вимог законодавства сплачувати їй регресні виплати у розмірі 1175,90 у 2010 році, а сплачував лише 312,00 гривень, як це визначено рішенням суду від 10.02.2005 року. Різниця склала 1175,90-312=863,90 гривень. Тобто, щомісячно відповідач у 2010 році недоплачував мені по 863,90 гривень щомісяця. Всього за 2010 рік я недоотримала від відповідача регресних виплат на суму 10366,80 гривень (863,90x12=10366,80).

Разом з тим, відповідач посилаючись на останнє рішення суду від 10 лютого 2005 року, яким встановлено розмір відшкодування, продовжує сплачувати їй 312 гривень з відрахуванням податку, тобто всього - 265,20 гривен.

Вважає, що за період 2010 року відповідач не сплатив їй суму коштів, яка складає різницю між середньою заробітною платою, що постійно збільшувалась і отриманими сумами, тобто 10366,80 гривень.

Відповідно до положень ст. 268 ч 1 п. 3 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я. Вважає, що має право вимагати від відповідача виплати недосплачених коштів за минулий рік. Також вважає, що має підстави для звернення до суду з позовною вимогою до відповідача, про встановлення розміру щомісячного відшкодування, починаючи з 01 січня 2011 року у сумі 1175,90 гривень.

Згідно до положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій спричинена шкода в наслідок порушення її цивільного права, має право на відшкодування. Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначені загальні засади відповідальності за спричинення шкоди. Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодує шкоду, заподіяну з вини її працівника під час виконання трудових обов'язків. Законодавець у ст. ст. 1195, 1197 Цивільного кодексу України визначив порядок відшкодування шкоди, спричиненої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровья та визначення розміру заробітку, втраченого внаслідок каліцтва.

Просила стягнути з відповідача недоплачені кошти за регресними вимогами по відшкодуванню втрати працездатності в наслідок каліцтва за період з 01 січня по 31 грудня 2010 року у сумі 10366,80 гривень та зобов'язати відповідача сплачувати на її користь регресні виплати у зв'язку з втратою працездатності у розмірі 1175,90 гривень щомісячно, починаючи з 01 січня 2011 року.

В судове засідання позивач не з’явилася, була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_1, діючий за довіреністю, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, дав пояснення аналогічні, викладеним в позовні заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2, діюча за довіреністю, заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі, зазначивши, що відповідно до ст. 1208 ЦК України є тільки два критерії збільшення розміру відшкодування шкоди, спричиненої пошкодженням здоров’я: підвищення вартості життя та збільшення розміру мінімальної заробітної плати. В зв’язку з тим, що вимоги позивача не ґрунтуються  на законі, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана  джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній  правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична  або  фізична  особа  відшкодовує шкоду,  завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19.06.2002 року з урахуванням ухвали від 04.11.2003 року  на користь ОСОБА_3 з КП «Донелектроавтотранс» було стягнуто регрес в сумі 105 гривень до 10.04.2004 року, тобто до чергового переосвідчення в судово-медичній експертизі.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14.04.2004 року було вирішено стягувати з КП «Донелектроавтотранс»  на користь ОСОБА_3 з 01.04.2004 року до чергової зміни заробітної плати по 138 гривень. В мотивувальній частині рішення зазначено, що сума регресних виплат приведена із розрахунку 230 гривень за колишнім місцем роботи.  

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10.02.2005 року сума регресних виплат ОСОБА_3 була збільшена до 312 гривень в зв’язку із підвищенням заробітної плати за минулим місцем роботи. У цьому рішенні вказано, що сума регрес них виплат у розмірі 312 гривень встановлена з 01.02.2005 року до чергової зміни заробітної плати.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24.06.2010 року стягнуто з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»на користь ОСОБА_3 недоплачену регресну суму по відшкодуванню втрати працездатності внаслідок каліцтва за період з 01.03.2005 року по 31.12.2009 року в розмірі 19290 гривень. Вказана сума була стягнута з розрахунку 60% середньої заробітної плати за 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 роки за даними Головного управління статистики.

Таким чином, наявність шкоди, вина відповідача, розмір втрати заробітку встановлені за рішеннями суду від 19 червня 2002 року, 14 квітня 2004 року, 10 лютого 2005 року та 24 червня 2010 року.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд бере до уваги той факт, що вищевказаними судовими рішеннями встановлена обставина при настанні якої, може бути переглянутий розмір регрес них виплат, а саме «…до чергової зміни заробітної плати».

Згідно даних Головного управління статистики у Донецькій області середньомісячна заробітна плата за видом економічної діяльності «Торгівля; ремонт автомобілів, побутових приладів та предметів особистого користування»за 2010 рік склала 1959,83 гривень. 60% середньої заробітної плати складає 1959,73x60:100=1175,90. В 2010 році відповідач сплачував на користь позивачки 312 гривень, тобто суму визначену рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10.02.2005 року. Різниця склала 1175,90-312=863,90 гривень. Тобто, щомісячна недоплата в 2010 році склала 863,90 гривен. Всього за 2010 рік було недоплачено регресних виплат на суму 10366,80 гривень (863,90x12=10366,80).

Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»на користь ОСОБА_3 недоплачені кошти за регресними вимогами за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року в розмірі 10 366,80 гривень.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.     

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача на приписи статті 1208 ЦК України, оскільки рішеннями Ворошиловського районного суду м. Донецька  14 квітня 2004 року, 10 лютого 2005 року чітко встановлена обставина, при настанні якої розмір регресних виплат повинен бути переглянутий, а саме чергова зміна заробітної плати.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3  та зобов'язати відповідача сплачувати на її користь регресні виплати у зв'язку з втратою працездатності у розмірі 1175,90 гривень щомісячно, починаючи з 01 січня 2011 року  до чергової зімни заробітної плати.

Згідно ст. 88 ЦПК України стягненню  з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 103, 67 гривень та витрати з інформаційно-технічного  забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 1172, 1187, 1195 ЦК України,  ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»про збільшення розміру регресних виплат та стягнення недосплачених сум –задовольнити.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» на користь ОСОБА_3 недоплачені кошти за регресними вимогами по відшкодуванню втрати працездатності внаслідок каліцтва за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року в  розмірі 10 366 (десять тисяч триста шістдесят шість) гривень 80 копійок.

Стягувати з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» на користь ОСОБА_3 регресні виплати у зв’язку з втратою працездатності у розмірі 1 175 (однієї тисячі ста сімдесяти п’яти) гривень 90 копійок   щомісячно, починаючи з 01.01.2011 року  до чергової зміни заробітної плати.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс»на користь держави судовий збір в розмірі 103, 67 гривень та витрати з інформаційно-технічного  забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього стягнути 223 (двісті двадцять три) гривні 67 копійок.   

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька                                                                             О.С. Алтухова