Справа № 2-5382/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25 лютого 2011 року                                             Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:  головуючого судді  - Шелестова К.О.

                             при секретарі  - Завалко О.В.

          за участю: позивача: ОСОБА_1

                               представника позивача: ОСОБА_2

                               представника відповідача: Пелих Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк»про визнання дій щодо звернення стягнення на майно незаконними, -

В С Т А Н О В И В :

          26 липня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк»про визнання дій щодо звернення стягнення на майно незаконними.

          В обґрунтування своїх вимог позивач, посилалась на те, що 10 вересня 2008 року між нею та відповідачем було укладено договір №SAMDN47000704258445 (вклад «Копілка») на загальну суму 1 000,00 доларів США під 10,5% річних. Строк дії договору вкладу був визначений сторонами на один рік –до 10.09.2009 року. Позивач працювала в ПАТ КБ «Приват банк»на посаді спеціаліста відділу операційної діяльності Contact Center ГО. В вересні 2008 року позивач отримала заявку на вчинення перерахунку коштів у сумі 1960 доларів США клієнта ОСОБА_4. Позивач виконала вищезазначене перерахування коштів відповідно до отриманої заяви. По даному перерахунку позивач склала службову записку про списання суми переводу на ім’я керівника департаменту по контролю розрахункових операцій фізичних осіб ГВ ОСОБА_5. Через деякий час 16 грудня 2008 року ОСОБА_1 викликали до керівника Відділу операційної діяльності Contact Center ГО ПАТ КБ «Приват банк»де їй пояснили, що вона 04.09.2008 року помилково із доларового рахунку клієнта ОСОБА_4 перерахувала на гривневий транзитний рахунок грошову суму у розмірі 1960 доларів США, що по курсу 4,77 грн. на дату перерахунку складало –9 349 грн. 20 коп. ПАТ КБ «Приват банк»як роботодавець, навмисно порушуючи норми трудового та цивільного законодавства в рахунок погашення простроченої заборгованості яка визначилась на підставі службового розслідування примусово, всупереч договору вкладу, Цивільного Кодексу України та нормативних документів банківської діяльності, списав власні кошти позивача у розмірі 1 124, 78 доларів США. Тому позивач просила суд, визнати дії ПАТ КБ «Приват Банк»щодо звернення стягнення на депозитні кошти позивача незаконними, стягнути з ПАТ КБ «Приват банк»на користь позивача депозитний вклад із процентами загальною сумою 9 552 гривні 13 копійок, стягнути із ПАТ КБ «Приват банк»на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000, 00 грн.  та стягнути судові витрати, а також витрати на правову допомогу в розмірі 2000, 00 грн..          

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.  

          Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала.  

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 10 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № SAMDN47000704258445 (вклад «Копілка») на загальну суму 1 000,00 дол. США під 10,5% річних. Строк дії договору вкладу був визначений сторонами в один рік –до 10.09.2009 року.

У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 працювала в ПАТ КБ «Приват банк»на посаді спеціалісту відділу операційної діяльності Contact Center ГО.

Також було встановлено, що 04.09.2008 року позивач отримала заявку на вчинення перерахунку коштів у сумі 1960 дол. США клієнта ОСОБА_4. Позивач виконала вищезазначене перерахування коштів відповідно до отриманої заяви. По даному перерахунку позивач склала службову записку №14450174 про списання суми переводу «Приват-Мані»на ім’я керівника департаменту по контролю розрахункових операцій фізичних осіб ГВ ОСОБА_5.

Через деякий час 16 грудня 2008 року позивача викликали до керівника Відділу операційної діяльності Contact Center ГО ПАТ КБ «Приват банк»де їй пояснили, що вона 04.09.2008 року помилково із доларового рахунку НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_4 перерахувала на гривневий транзитний рахунок НОМЕР_3 грошову суму у 1960 дол. США, що по курсу 4,77 на дату перерахунку складало –9 349 грн. 20 копійок.

У судовому засіданні позивач пояснила, що вона виконала свої службові обов’язки відповідно до вимог інструкцій та помилкове перерахування валютних коштів на гривневий транзитний рахунок відбулося внаслідок поганої роботи самої операційної системи «Приват-48».

Також у судовому засіданні було встановлено, що 19 січня 2009 року позивача знов викликали до керівництва та зобов’язали написати пояснення щодо перерахунку коштів від 04.09.2008 року. Позивач пояснила, що згідно отриманої заявки на перерахунок валютних коштів вона сформувала відповідні дані у програмі «Приват-48» та виконала перерахунок.

03 лютого 2009 року департаментом безпеки електронних трансакцій ГВ було проведено службове розслідування по факту перерахування валютних коштів у розмірі 1960 дол. США із валютного рахунку НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_4 на гривневий транзитний рахунок НОМЕР_3.

В ході службового розслідування робітником банку було встановлено, що пояснення ОСОБА_1 щодо того, що програма самостійно змінила графу «валютний рахунок»на «гривневий рахунок»в зв’язку із поганою програмною роботою «Приват-48», яка відбулась із 03.09.2008 року до 05.09.2008 року –не відповідають дійсності так як збоїв у роботі не відбувалося (хоча відповідно до документів щодо роботи програми «Приват-48»із 03.09.2008 року до 05.09.2008 року порушення зафіксовані).

Позивач у судовому засіданні пояснила, що із службовою запискою ОСОБА_1 від 04.09.2008 року по перерахуванню валютних коштів із доларового рахунку НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_4 ніхто не ознайомлювався, а тим самим не контролював даний валютний перерахунок, тому що якби це було перевірено і встановлено факт помилкового перерахунку валютних коштів на гривневий транзитний рахунок –то це було б виправлено у найближчий термін.

За час службового розслідування було встановлено, що контроль за діяльністю операційних робітників виконувала ОСОБА_6 шляхом усної бесіди робітників.

Відповідно до службової інструкції позивач ознайомлена із положеннями про відділ, службовою інструкцією, бізнес процесом, цілями відділу та процедурою формування щоденних звітів робітниками відділу. Всі ці інструкції носять організаційно-трудовий розпорядок діяльності відділу.

Відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18.11.2003 року якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов’язаний повідомити в порядку, встановленому ст. 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право. Тобто, для того, щоб розпорядитися коштами на депозитному рахунку відповідач повинен був або звернутися до суду для переводу на нього майнового права за договором, або укласти договір про відступлення права вимоги по договору вкладу «депозитний», так як жодних з зазначених дій відповідач не здійснив, за позивачем зберігається відповідне право грошової вимоги, яке відповідач заперечує.

Відповідно до п.5.1. Постанови НБУ від 21.01.2004 року №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»та відповідно до ст. 1071 ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність», кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення виключно на підставі рішення суду. Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувані на підставі виконавчих документів, виданих судами. За необґрунтованість примусового списання коштів, недостовірність даних, зазначених у платіжній вимозі, стягу ач несе відповідальність згідно із законодавством України.

Згідно зазначеної інструкції передбачено договірне  списання коштів, за яким кошти можуть бути списані з клієнта без його прямого доручення, але для цього згідно з главою 6 Інструкції потрібно передбачити в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг таке договірне списання. Договір вкладу таке списання не передбачає.     

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу (ЦК) України та умовами договору банківського вкладу № SAMDN47000704258445.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та Вимог цього Кодексу.

          У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

          Частина перша статті 1060 ЦК України передбачає, що договір банківського вкладу  укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку, крім того, частина друга статті 1060 ЦК України передбачає, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про повернення коштів за договором банківського вкладу, суд вважає дані вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

У судовому засіданні було встановлено, що представник позивача не надав розрахунку процентів за вкладом у розмірі 209,13 дол. США, тому на підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк»тільки суду депозитного вкладу в розмірі 7 900 грн..  

Ст. 1167 ЦПК України містить підстави відповідальності за завдану моральну шкоду: моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті; моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до  ст.  23  ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Неправомірними діями вказаного відповідача також було завдано позивачу моральної шкоди, у зв’язку з чим, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 2000 грн..

Вирішуючи питання щодо витрат на правову допомогу суд вважає, що у задоволенні даної частини позовних вимог слід відмовити, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що саме 2000 грн. було сплачено позивачем, при укладанні договору про надання юридичних послуг.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення цієї справи, та приймаючи до уваги, що позивачем при зверненні до суду були оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача у рахунок повернення судових витрат 120,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 610, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»про визнання дій щодо звернення стягнення на майно незаконними - задовольнити частково.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) депозитний вклад в розмірі 7 900,00 грн. (сім тисяч дев’ятсот грн.) 00 коп.

     Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) в рахунок відшкодування моральної шкоди - 2000 грн.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

    У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржено у Апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий суддя:                                                                                          К.О. Шелестов