2-а-571/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2011 року суддя Ворошиловського районного суду міста Донецька Орєхов О.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст.50, 54,67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” -
ВСТАНОВИВ:
11 січня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення додаткової пенсії виходячи з розрахунку 30% мінімальної пенсії для осіб, що втратили працездатність, з 25.09.2008 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він має статус громадянина постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії, знаходиться на обліку в УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька.
Зазначає, що відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він мав право отримувати додаткову пенсію виходячи з розрахунку 30% мінімальної пенсії для осіб, що втратили працездатність.
Додаткова пенсія позивачу не виплачується у зазначених розмірах, тому позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії, але отримав відмову у цьому.
Просить суд визнати дії Управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька незаконними; зобов’язати УПФУ Ворошиловського району м. Донецька провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії , додаткової пенсії згідно вимог ст.152 Конституції України, ст.ст.268,1175 ЦК України, та ст. 50,51 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров’ю, яка повинна становити 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність –за період з моменту, коло позивач пішов на пенсію.
Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких позов не визнав та зазначив, що Позивач посилається на ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Сам Закон, згідно п 1 прикінцевих положень, набирав чинності з 1 січня 2004 року. Згідно ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»виключно законами України визначаються: мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч. З ст. 4 ЗУ «Про прожитковий мінімум»Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. ( Частина третя статті 4 в редакції Закону № 2505-1V ( 2505-15) від 25.03.2005 )
Отже тільки з 25.03.2005 року мінімальний розмір пенсії за віком став дорівнювати прожитковому мінімуму, який в свою чергу щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. та публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Крім того пунктом 1 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з 3-х рівнів:
1) солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду України на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;
2) накопичувальна загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (не введена);
3) недержавного пенсійного забезпечення.
При цьому пунктом 3 статті 2 цього Закону передбачено, що для окремих категорій громадян Законами України можуть встановлюватись умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Одним з таких Законів і є Закон України "Про статус та, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(надалі Закон).
У розглянутій справі слід виділити наступні періоди дії Закону:
1. до 31.11.2007 - до внесення змін в Закон України "Про статус та, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»;
2. з 01.01.2008-22.05.2008 - дія змін в Закон України "Про статус та, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до моменту винесення Конституційним судом Рішення № Ю-рп/2008;
3. з 22.05.2008 і по сьогоднішній день - повернення до дії Закону України "Про статус та, соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакцій чинній до 01.01.2008.
У період після 22.05.2008 виникли спірні правовідносини. 29.12.2010 позивач звернувся до відділу пенсійного забезпечення з заявою про нарахування та здійснення виплати пенсії по інвалідності згідно зі ст.ст.50,54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (копія додається). Управління відмовило в задоволенні даної заяви з наступних підстав.
Виходячи з положень преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-вр ), визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Преамбулою Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (тут і далі в редакцій чинній до 01.01.2008) закріплено, що цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Стаття 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначає, закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Враховуючи межі застосування Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є спеціальною нормою у галузі пенсійного законодавства, а Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є загальною з цих питань.
Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в ч.1 ст. 51 визначив, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Загальна норма (Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч.1 ст.28).
Проте частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зазначений у частині 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії за віком не застосовується.
Розмір пенсій, встановлений частиною 1 ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.
Норми ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо застосування розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обмеження максимального розміру пенсій, призначених за цим Законом, законодавцем на інші статті цього Закону, у тому числі і на частину 1 статті 51 Закону поширені не були.
Положення частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 цього Закону, Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалися, а тому підлягають виконанню.
Таким чином, в даному випадку стверджувати про звуження змісту та обсягу прав осіб, яким пенсія призначена з урахуванням положень частини 1 ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів та відповідно про порушення положень статті 22 Конституції України підстав не вбачається.
Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади України, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності
Статтею 67 цього Закону передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсії і компенсації підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
У відповідності до зазначених норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від З січня 2002 року №1 "Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок додаткових пенсій та пенсій, передбачених ч.4 статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Це відповідає також вимогам Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінетів Міністрів України від 30.05.1997 №523.
Окрім того ст. 63 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що фінансування витрат пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Ч. 2 ст. 95 Конституції України встановлює що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі передбачені цим Законом.
Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню ( ч.2 ст.72 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі не передбачені цим Законом.
Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення "Про пенсійний Фонд України ", здійснює свої повноваження на підставі п. 15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління
Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України, бюджет Пенсійного Фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пункт 9 Положення "Про пенсійний Фонд України" передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилучення не підлягають.
На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 19 Конституції України передбачає що правовий порядок ґрунтується на принципах згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.
Враховуючи що ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено що фінансування витрат пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України , а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то отже не убачається будь яких порушень законодавства з боку управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька.
Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріалі справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, віднесений до 2 категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 с від 22.05.2008 року (а.с.7).
У грудні 2010 року ОСОБА_1. звернувся до УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька із заявою про здійснення йому перерахунку додаткової пенсії у відповідності до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 25.09.2008 року. Однак рішенням №1/851 від 29.12.2010 року йому було відмовлено.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19.12.2006 року. Такий саме граничний розмір визначений даною статтею для пенсій, призначених у 2006-2007 роках відповідно до Закону України № 3235-15 від 20.12.2005 року.
Проаналізувавши норми даної статі, суд приходить до висновку, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій, призначених за спеціальним законом у 2006 році.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України № 231-У від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 31.10.2006 року „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Стаття 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр” від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня –380 гривень, з 1 квітня –387 гривень, з 1 жовтня –395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур'єр” та „Голос України” від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня –380 гривень, з 1 квітня –406 гривень, з 1 жовтня –411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,00 гривень; 415,11 гривень.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1січня 2008 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня –470 гривень, з 1 квітня –481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня –498 гривень.
Таким чином, для позивача, як особі, віднесеній до категорії 2, розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Посилання на положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, частиною 3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Це посилання є хибним, оскільки ст. 5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, положення ч. 1 ст. 28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Норми статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлюють право позивача на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, які визначені цим Законом. Стаття 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає здійснення перерахунку лише з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, без встановлення додаткових умов для такого перерахунку, тобто заяви осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку із невиконанням суб'єктом владних повноважень (відповідач у справі) норм Закону, які не пов'язують право на перерахунок пенсії із заявою особи.
Суд дійшов висновку, що для здійснення перерахунку пенсії у даному випадку необхідною умовою є саме зміна розміру прожиткового мінімуму, а не заява позивача чи наявність інших обставин.
Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107.
Крім того, суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.
Крім того, за приписами ст. 22 Конституції України Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Суд зазначає, що за нормами частини 3 статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 2. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-XIV.
Позиція Управління ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-яким із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд не приймає посилання відповідача на норми частини 4 статті 45 Закону України „Про загально обов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058, які регулюють, у тому числі, строки перерахунку пенсії з огляду на наступне. Норми статей 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлюють право позивача на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірах, які визначені цим Законом.
Стаття 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає здійснення перерахунку лише з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, без встановлення додаткових умов для такого перерахунку, тобто заяви осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв’язку із невиконанням суб’єктом владних повноважень (відповідач у справі) норм Закону, які не пов’язують право на перерахунок пенсії із заявою особи. Суд дійшов висновку, що для здійснення перерахунку пенсії у даному випадку необхідною умовою є саме зміна розміру прожиткового мінімуму, а не заява позивача чи наявність інших обставин.
Зміни до статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо підвищення пенсії в залежності від розміру прожиткового мінімуму, були внесені Законом України від 05.10.2006 року № 231-V (набрав чинності 31.10.2006 року), що посвідчує право позивача на перерахунок пенсії з 1 листопада 2006 року.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абз. 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати пенсії, яка передбачена Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати додаткової пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважної причини.
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.
Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька по не виконанню приписів Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка призвела до порушення прав позивача на належну додаткову пенсію.
На підставі Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України „Про пенсійне забезпечення”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та керуючись Декретом Кабінетів Міністрів України „Про державне мито” за № 7-93 від 21.01.1993 року, ст. ст. 1,2,4, 5,6, 10, 11, 14, 15, 17,23,48, 58,69-71, 79, 86, 87, 94,98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185,183-2 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст.50, 54,67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” –задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька, щодо неналежної виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька у відповідності зі ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зробити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком –прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, починаючи з 25.09.2008 року.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста Донецька О.І. Орєхов
- Номер: 2-аво/698/3/21
- Опис:
- Тип справи: на заяву у адміністративних справах (2-асз, 2-ар, 2-аво, 2-адр, 2-азз, 2-аі)
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Катеринопільський районний суд Черкаської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.03.2021
- Дата етапу: 09.06.2021
- Номер: 2-а/1122/634/11
- Опис: скасуваня постави про адмінправопорушення
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Ульяновський районний суд Кіровоградської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.07.2011
- Дата етапу: 29.08.2011
- Номер:
- Опис: визнання неправомірними дії УПФУ в Іванівському районі Одеської області щодо несвоєчасного нарахування та виплати підвищення до пенсії згідно ЗУ 3551 ХІІ ветерану війні - учаснику війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Іванівський районний суд Одеської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи: у задоволенні позову відмовлено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.04.2011
- Дата етапу: 16.06.2011
- Номер: 2-а/826/11
- Опис: про визнання неправомірними дій органу ПФУ щодо перерахунку пенсії як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Тлумацький районний суд Івано-Франківської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.02.2011
- Дата етапу: 04.04.2011
- Номер:
- Опис: Про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Драбівський районний суд Черкаської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи: залишено без змін
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.02.2011
- Дата етапу: 30.05.2012
- Номер: 2-а-571/11
- Опис: про стягнення з органу владних повноважень-УПФУ в Талалаївському районі не отриманої щомісячної державної соціалььної допомоги дітям війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.02.2011
- Дата етапу: 14.03.2011
- Номер:
- Опис: про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30 % надбавку до пенсії, як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Глобинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.12.2010
- Дата етапу: 04.03.2011
- Номер: 2-а/220/1897/11
- Опис: визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити певні дії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Погребищенський районний суд Вінницької області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи: заяву задоволено частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.02.2011
- Дата етапу: 10.03.2011
- Номер:
- Опис: визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну держану соціальну допомогу "Дітям війни" безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Суворовський районний суд м. Одеси
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи: заяву задоволено частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.12.2010
- Дата етапу: 28.01.2011
- Номер: 2-а-571/2011
- Опис: зобов’язання перерахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни.
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи: залишено без змін
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.04.2011
- Дата етапу: 15.05.2014
- Номер: 2-а/932/11
- Опис: про визнання дій незаконними, зобовязання провести перерахунок і виплати недоотриманої пенсії по інвалідності
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Олевський районний суд Житомирської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.02.2011
- Дата етапу: 10.11.2011
- Номер: 2-а-571/1907/11
- Опис: Бай М.М. про стягнення недоплаченої допомоги дітям війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Зборівський районний суд Тернопільської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.01.2011
- Дата етапу: 24.02.2011
- Номер: 2-а/466/11
- Опис: визнання діянь протиправними та зобов"язання суб"єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Радивилівський районний суд Рівненської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Подано апеляційну скаргу
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.06.2011
- Дата етапу: 22.07.2011
- Номер: 6-а/287/3/24
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Олевський районний суд Житомирської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.12.2024
- Дата етапу: 18.12.2024
- Номер:
- Опис: визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Лебединський районний суд Сумської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Повернуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.02.2011
- Дата етапу: 16.03.2011
- Номер: 6-а/287/2/25
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Олевський районний суд Житомирської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.12.2024
- Дата етапу: 05.02.2025
- Номер: 2-а-571/11
- Опис: про зобов'язання виплатити щомісячну соціальну допомогу дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Літинський районний суд Вінницької області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.03.2011
- Дата етапу: 10.05.2011
- Номер: 2-а/231/305/12
- Опис: про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі протиправною та зобовязання вчинити певні дії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.03.2011
- Дата етапу: 27.04.2011
- Номер:
- Опис: про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Подано апеляційну скаргу
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.02.2011
- Дата етапу: 11.03.2011
- Номер: б/н
- Опис: соц. доп. дітям війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Кіцманський районний суд Чернівецької області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.02.2011
- Дата етапу: 05.04.2011
- Номер: 6-а/287/2/25
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Олевський районний суд Житомирської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.12.2024
- Дата етапу: 06.05.2025
- Номер: 6-а/287/2/25
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Олевський районний суд Житомирської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.12.2024
- Дата етапу: 12.06.2025
- Номер: 6-а/287/2/25
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-571/11
- Суд: Олевський районний суд Житомирської області
- Суддя: Орєхов О. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.12.2024
- Дата етапу: 12.06.2025