Справа № 2-1701/11 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С.С.

Провадження № 22-ц/0390/636/11

Категорія:19 Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 квітня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Гапончука В. В.,

суддів -  Киці С.І., Подолюка В.А.,

при секретарі   Матюхіній О.Г.,

          з участю

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 січня 2011 року про відкриття провадження у даній справі

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів та судових витрат у справі. В обґрунтування своїх вимог вказує, що передала ОСОБА_4 335,763 доларів США за комерційні площі будинку АДРЕСА_1. Відповідач, як забудовник зобов’язувався передати їй правовстановлюючі документи на них після здачі будинку в експлуатацію не пізніше 31 грудня 2008 року. Проте відповідач передані йому кошти не вніс до фонду фінансування будівництва та утримує в себе без жодних правових підстав, а тому просила стягнути їх в сумі 2669315,85 грн., що еквівалентно 335763 доларам США за офіційним курсом.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 24 січня 2011 року відкрито провадження у даній справі.

Відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу і постановити нову, якою позовну заяву повернути позивачу ОСОБА_3, оскільки  справа не підсудна Луцькому міськрайонному суду.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Як вбачається з тексту позовної заяви позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 2669315,85 грн., сплачених останньому за об’єкти будівництва, яке ним проводилося.

Керуючись роз’ясненнями, викладеними в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.209 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ОСОБА_3 був поданий позов за місцем знаходження нерухомого майна за правилами виключної підсудності і ухвалою від 24.01.2010 року судом відкрите провадження у справі.

На думку колегії суддів у даному випадку правила ст.114 ЦПК не застосовуються, оскільки позивачем не ставиться вимога про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна чи визнання недійсним правочину щодо такого майна, а лише про стягнення коштів за оформленою розпискою. При цьому сама позивачка, мотивуючи свої вимоги, зазначає в заяві, що дану розписку вона не вважає інвестиційним договором про її участь в будівництві будинку в силу прямої заборони таких дій нормами законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

В позовній заяві позивачем було зазначено адресу відповідача, а саме АДРЕСА_2. За вказаною адресою ОСОБА_4 є також і зареєстрованим, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями сторінок паспорту.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя належним чином не взяв до уваги зазначенні норми права та безпідставно відкрив провадження у справі за правилами виключної підсудності, чим порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування.

          Керуючись ст.ст. 307, 311,  314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 січня 2011 року про відкриття провадження у даній справі скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про застосування правил підсудності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий          

Судді