донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.06.2006 р.                                                                                   справа №43/122

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. по справі №43/122 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія –Алчевськ" м. Алчевськ до Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк про стягнення вартості нестачі металопродукції  в сумі 3708,61 грн. задоволені повністю.

          З Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія –Алчевськ" м. Алчевськ вартість нестачі металопродукції в сумі 3708 грн. 61 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

          Рішення господарського суду Донецької області мотивовано приписами Конституції України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України,  Статутом залізниць України та Господарським процесуальним кодексом України.

          Державне підприємство "Донецька залізниця" м. Донецьк подало апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. по справі №43/122 та прийняти нове рішення.

          Оскаржувач вважає, рішення господарського суду Донецької області  незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права.

          Автор апеляційної скарги не спростовуючи недостачу вантажу, стверджує, що у відповідності з ст. 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін. Відповідний шестимісячний строк у відповідності з п. "а" ч. 2 ст. 134 Статуту залізниць України визначається з дня видачі вантажу. Право на пред"явлення позову у позивача виникло з 17.09.2005р. з дня, наступного за датою видачі спірного вантажу, відбувшегося 16.09.2005р., що підтверджується залізничною накладною, а позовна заява до господарського суду Донецької області була направлена 21.03.2006р., тобто за межами строку позовної давності у 6 місяців.

          У відповідності з п. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України строк позовної давності переривається у випадку пред"явлення особою позову до одної особи або декількам боржникам.

          Позивачем позовна заява до суду не подавалася, таким чином строк позовної давності пропущений без поважних причин.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія – Алчевськ" м. Алчевськ у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області  від 18.05.2006р. по справі №43/122 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Перевіркою матеріалів справи встановлено, що за умовами договору № 039/04-М від 29.03.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія” м. Київ та позивачем, специфікації до нього № 98 від 07.09.2005р., до адреси позивача було направлено вантаж –металопрокат: швелер № 8 у кількості 10 пакетів, швелер № 10 у кількості 22 пакетів. Відправником вантажу є ВАТ „Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”.

  Перевезення вантажу у кількості 32 пакети вагою 68,692 тн. здійснено залізницею у вагоні № 67920058, про що свідчить залізнична накладна № 45064420.

Вантаж прийнятий станцією Правда Придніпровської залізниці до перевезення, тобто вважається, що у справному          стані, з перевіркою Технічних умов, про що також свідчить відмітка у графі 1 залізничної накладної.

Вантаж прибув на ст. Луганськ-Лиски 16.09.2005р. з явними ознаками порушення пакетування, про що складений акт загальної форми від 14.09.2005р. за № 2088 станції Родакові Донецької залізниці.

У зв"язку з чим було складено представниками позивача акт № 4 від 16.09.2005р. приймання продукції по кількості та якості.

Цим актом встановлено, що вагон з металопрокатом на територію бази прибув в справному стані, при огляді верхніх пачок була порушена пачка (розрізані обв’язки), рот розвантаженні вагону та переваженні металу буда виявлена нестача швелеру 10 в кількості 1490 кг.

Позивачем в присутності начальника станції Луганськ-Лиски, слідчого ОБППГЛО ст. Луганськ, начальника складу здійснено огляд та переваження вагону відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України.

В результаті чого, був складений комерційний акт БК 456929/3 від 16.09.2005р., який свідчить про порушення упакування металопрокату та наявність нестачі в розмірі 1490 кг.

Вартість недостачі швелеру 10 у кількості 1490 кг за розрахунком позивача –довідкою № 239 від 21.03.2006р. складає 3708,61 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухав доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, за приписом ст. 105 Статуту залізниць, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до п. 110 Статуту залізниць залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Підстав для звільнення залізниці за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, втсановлених п. 111 Статуту залізниць, господарським судом не встановлено, позивачем факт виникнення нестачі за виною відповідача повністю доведено наданими до матеріалів справи актами.

Господарський суд Донецької області, приймаючи рішення виходив з того, що з огляду на положення ст.ст. 134, 137 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов’язаний з днем настання події, що є підставою для подання позову, а саме, з днем видачі вантажу та виявлення при цьому недостачі вантажу, засвідченої комерційним актом № БК 456929/3 від 16.09.05р.

Суд першої інстанції застосував ч. 3 ст. 925 Цивільного кодексу України в якій передбачено, що  до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Так як, позовна заява пред’явлена до господарського суду 29.03.2006р., згідно з штемпелем на поштовому  конверті, тобто в межах річного строку позовної давності, встановленого ч. 3 ст. 925 ЦК України.

На думку судової колегії Донецького апеляційного господарського суду, господарський суд Донецької області обгрунтовано дійшов висновку відповідно до строку позовної давності.

Відносно доводів автора апеляційної скарги, про посилання на ст. 136 Статуту залізниць України, ст. 315 Господарського кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов"язковими до виконання.

Пунктом 5 розділу І Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 року №915  передбачено, що Кабінет Міністрів на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України видає у межах своєї компетенції постанови і розпорядження, обов"язкові для виконання.

Таким чином, нормативно - правові акти, в тому числі і Статут залізниць України, який затверджено постановою  Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, приймаються на основі закону, для його виконання і вони не повинні суперечити нормам останнього. Враховуючи те, що норми закону мають вищу юридичну силу ніж положення нормативно - правових актів, то в разі наявності колізій підлягають саме норми закону.

Відповідно до п. 5 ст. 315 Господарського кодексу України для пред"явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

У даному випадку вантажоодержувач з позовною заявою звернувся до перевізника.

Враховуючи наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. по справі №43/122 відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для задоволення  апеляційної скарги не має.           

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. по справі №43/122 залишити без змін.

          Судові витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги покласти на оскаржувача.

Головуючий          Ю.М.  Гуреєв

Судді:          С.В.  Мирошниченко

          О.А.  Скакун

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у  справу

          4 ДАГС

          5. господарському суду