Справа № 2-а-2486-2011 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2011 року.  Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області  Воробйова І.В., розглянувши у скороченому провадженні  в м. Артемівську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України  в  Артемівському районі  Донецької області про визнання відмови незаконною та стягнення підвищення до пенсії як дитині війни,-  

ВСТАНОВИВ:

           Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом  до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області в якому просила визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України  в  Артемівському районі  Донецької області щодо недоплати підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 2007року по 30.11.2010р. та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплату підвищення до пенсії як дитині війни за зазначений період. В позовній заяві зазначила,  що має статус "дитини війни", у зв’язку з чим  у відповідності до ст.6 Закону України  "Про соціальний   захист   дітей війни"  його пенсія повинна підвищуватись на 30 %  мінімальної пенсії за віком, оскільки, рішенням Конституційного  Суду України від  09.07.2007 р. " 1-29/2007 положення статті 71 Закону України  "Про державний бюджет на 2007 рік", якими  була зупинена дія статті 6  ЗУ " Про соціальний захист  дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції. Відповідач  зазначену доплату  не нараховував та не виплачував. Позивачка звернулась до відповідача щодо перерахування пенсійного забезпечення з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але отримала відмову, з якою не згодна. Просить суд  визнати дії УПФУ щодо виплати їй підвищення до пенсії як дитині війни  за період з 2007 року по 30.11.2010р. в розмірі іншому, ніж передбаченого  ст. 6  ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними та зобов’язати відповідача  здійснити виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 2007 року по 30.11.2010р. у сумі 5950,49 гривень.

              Ухвалою судді Артемівського міськрайсуду від 27.12.2010 р. відкрито скорочене провадження у справі в частині вимог з 14.06.2010 року.

               Відповідно до положень  ст.183-2  КАС України розгляд справи здійснюється  в порядку скороченого провадження без виклику сторін.

            У письмових запереченнях  відповідача проти позову зазначено, що порядок надання  пільг, передбачених  ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" , Кабінетом Міністрів України  у 2006 р.  не було зроблено. Законом України " Про  Державний бюджет  України  на 2007 рік"  дія ст. 6 ЗУ " Про  соціальний захист дітей війни" була  призупинена, тому, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від  09.07.2007 р. " 1-29/2007 , яким  визнано неконституційним п.12 ст.71 ЗУ   "Про  Державний бюджет  України  на 2007 рік", видатки на підвищення  дітям війни  не передбачено, як і не визначено,   за рахунок яких  коштів і джерел , в якому порядку, який чином обчислювати   вказаний розмір. Законодавством України не  передбачено  автоматичного відновлення  дії норми, яка втратила   чинність  на підставі  нормативно-правового акту, який  визнано  у подальшому неконституційним.  Також, відповідач наполягає  на застосуванні  строку звернення  до адміністративного суду, який передбачено ст.99 КАС України, та який був пропущений позивачем без поважних причин.

               Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни   ( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Артемівському районі Донецької області, що підтверджується довідкою відповідача й відміткою на пенсійному посвідченні позивача.

          Згідно довідки  відповідача у 2006-2007 роках позивачу надбавка по категорії " Діти війни" не виплачувалась . Зазначене підвищення виплачувалось позивачу з 01.01.2008 р.-47,00 грн.; з 01.04.2008 р.-48,10 грн.; з 01.07.2008 р.-48,20 грн.; з 01.10.2008 р.-49,80 грн., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. - 49,80 грн.; з 01.01.2010 р.- 49,80 грн.

         Відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист  дітей війни" від 18.11.2004 р., що набув чинності  з 01.01.2006 р., дітям війни пенсія або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна  соціальна допомога , що виплачується  замість пенсії, підвищується  на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 6  вказаного Закону  передбачено виплату державної соціальної підтримки   дітей війни, яка додатково виплачується  до пенсії. Вказана соціальна  підтримка не може  розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні  види  правовідносин  в системі  соціального забезпечення та державної  соціальної підтримки.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

          Згідно з Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р.  № 1646-У1 прожитковий мінімум для осіб, що втратили  працездатність з 01.01.2010 р. складає - 695 грн.; з 01.04.2010 р. по 01.07.2010 р.- 706 грн. ;з 01.07.2010 р.- 709 грн.;  з 01.10.2010 р.- 723 грн., з 01 .12.2010р.- 734 грн.

         Таким чином,  позивач мав право на отримання з 14.06.2010 р. по 30.11.2010 р.    соціальної надбавки  дитині війни  у розмірі 30 % відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції ,яка діяла в цей період.

             Судом встановлено, що за період з 14.06.2010 р. по 30.11.2010 р. фактично  позивачу була нарахована та виплачена відповідачем  соціальна надбавка  дитині війни у меншому розмірі, ніж встановлено  ст.6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, тому,  суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст.6 вказаного  Закону ,за період з 14.06.2010 р. по 30.11.2010 р. слід визнати неправомірними. Крім того враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд для повного захисту порушених прав позивача відповідно до ст.11 КАС України вважає необхідним зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівськ здійснити нарахування та виплату  щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як особі, що має статус дитини війни, починаючи з 14.06.2010 р. по 30.11.2010 р., відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком ,з урахуванням фактично здійснених виплат.

        Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України  судові витрати у  розмірі 3,40 грн., сплачені позивачем, підлягають стягненню на користь останнього.

        Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99-100,184-2, 186  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

        Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

         Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України  в м. Артемівську Донецької області   щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни   у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  за період  з 14.06.2010 р. по 30.11.2010 р.

                   Визнати неправомірними дії  Управління Пенсійного Фонду України  в м. Артемівську Донецької області  щодо відмови в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії  ОСОБА_1 як особі, що має статус дитини війни, за період з 14.06.2010р. по 30.11.2010р., відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції ,яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійсненних виплат.

          Копії постанови  надіслати сторонам  рекомендованим листом  із повідомленням.

          Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України  в Артемівському районі Донецької області виконати  постанову негайно.

           Стягнути з Державного бюджету України  на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3,40 грн.

          Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду  через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня  отримання копії постанови.

Суддя    Артемівського міськрайонного суду                                                   І.В. Воробйова