Справа № 2-а-253-2011 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 року.  Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області  Воробйова І.В., розглянувши у письмовому провадженні  в м. Артемівську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України  в м. Артемівську Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення підвищення  до  пенсії як дитині війни і моральної шкоди ,-  

                                                                          ВСТАНОВИВ:

           Позивачка звернулась до  суду з адміністративним позовом  до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську (надалі УПФУ) Донецької області  про визнання дій неправомірними, стягнення підвищення до пенсії як дитині війни і моральної шкоди   в якому зазначила, що має статус "дитини війни", у зв’язку з чим  у відповідності до ст.6 Закону України  "Про соціальний  захист   дітей війни" її пенсія повинна підвищуватись на 30 % мінімальної пенсії за віком, оскільки, рішенням Конституційного  Суду України від  09.07.2007 р. " 1-29/2007 положення статті 71 Закону України  "Про державний бюджет на 2007 рік", якими  була зупинена дія статті 6  ЗУ " Про соціальний захист  дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції. Відповідач зазначену доплату не нараховував та не виплачував. Позивачка звернулась до відповідача щодо перерахування пенсійного забезпечення з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але отримала відмову, з якою не згодна. Позивачка  просить суд визнати дії відповідача щодо відмови  у виплаті їй соціальної надбавки як дитині війни неправомірними стягнути з відповідача на її користь недоотриману соціальну надбавку як дитині війни за період з 01.01.2010 р. по 01.12.2010 року у сумі 2592 грн. і моральну шкоду у розмірі 2000 грн.  

            В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просить просить суд визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті їй соціальної надбавки як дитині війни протиправними та стягнути з відповідача на її користь недоотриману соціальну надбавку як дитині війни за період з 19.05.2010 р. по 31.12.2010 року. Від іншої частини позовних вимог відмовилась.

               Позивач в судове засідання надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутності, підтримала уточнені позовні вимоги, просить їх задовольнити.

               Представник відповідача не з*явився, про час розгляду справи був повідомлений відповідно до ст.76 ЦПК України, надав суду заяву, в якій позов не визнав та просить справу розглянути у свою відсутність, також, надав заперечення до позову, тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

               Відповідно до положень ч. 3 ст. 122 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

                У письмових запереченнях  відповідача проти позову зазначено, що порядок надання  пільг, передбачених  ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" , Кабінетом Міністрів України  у 2006 р.  не було зроблено. Законом України " Про  Державний бюджет  України  на 2007 рік"  дія ст. 6 ЗУ " Про  соціальний захист дітей війни" була призупинена, тому, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від  09.07.2007 р. " 1-29/2007 , яким  визнано неконституційним п.12 ст.71 ЗУ   "Про  Державний бюджет  України  на 2007 рік", видатки на підвищення  дітям війни  не передбачено, як і не визначено,   за рахунок яких  коштів і джерел , в якому порядку, який чином обчислювати   вказаний розмір. Законодавством України не  передбачено  автоматичного відновлення  дії норми, яка втратила   чинність  на підставі  нормативно-правового акту, який  визнано  у подальшому неконституційним.  Також, відповідач наполягає  на застосуванні  строку звернення  до адміністративного суду, який передбачено ст.99 КАС України, та який був пропущений позивачем без поважних причин.

               Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни   ( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м. Артемівську Донецької області, що підтверджується довідкою відповідача й відміткою на пенсійному посвідченні позивача.

          Згідно довідки  відповідача у 2006-2007 роках позивачу надбавка по категорії " Діти війни" не виплачувалась . Зазначене підвищення виплачувалось позивачу з 01.01.2008 р.-47,00 грн.; з 01.04.2008 р.-48,10 грн.; з 01.07.2008 р.-48,20 грн.; з 01.10.2008 р.-49,80 грн., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. - 49,80 грн.; з 01.01.2010 р.- 49,80 грн.

       Відповідно до ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист  дітей війни" від 18.11.2004 р. , що набув чинності  з 01.01.2006 р., дітям війни  пенсія або щомісячне  довічне грошове утримання чи державна  соціальна допомога , що виплачується  замість пенсії, підвищується  на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 6  вказаного Закону  передбачено виплату державної соціальної підтримки   дітей війни, яка додатково виплачується  до пенсії. Вказана соціальна  підтримка не може  розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні  види  правовідносин  в системі  соціального забезпечення та державної  соціальної підтримки.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

            Згідно з Законом  України  «Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р.  № 1646-У1 прожитковий мінімум для осіб, що втратили  працездатність з 01.01.2010 р. складає - 695 грн.; з 01.04.2010 р. по 01.07.2010 р.- 706 грн. ;з 01.07.2010 р.- 709 грн.;  з 01.10.2010 р.- 723 грн., з 01 .12.2010р.- 734 грн.

         Таким чином,  позивач мала право на отримання з 19.05.2010 р. по  31.12.2010 р   соціальної надбавки  дитині війни  у розмірі 30 % відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції ,яка діяла в цей період.

         Судом встановлено, що за період з 19.05.2010 р. по  31.12.2010 р. фактично  позивачу була нарахована та виплачена відповідачем  соціальна надбавка  дитині війни у меншому розмірі, ніж встановлено  ст.6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

       Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача  щодо відмови позивачу у здійсненні нарахування та виплати  підвищення до пенсії   як дитині війни   у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  за період з 19.05.2010 р. по 31.12.2010 р. слід визнати  протиправними.  

         Відповідно до ст. 104 КАС України  до адміністративного суду  має право звернутись з адміністративним позовом  особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Статтею 105 КАС України  визначено, які вимоги може містити  адміністративний позов, тобто, особа  не може звертатися до адміністративного суду  з будь-якими вимогами, не визначеними зазначеними нормами.

       Таким чином вимоги позивача про визнання дій  відповідача протиправними щодо невиплати йому соціальної надбавки дітям війни  є неконкретними  і тому не можуть бути задоволеними  в такій постановці.  

     Суд вважає також, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії  у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.    

     Між тим, відповідно до ст. 11 КАС України  суд може вийти  за межі  позовних вимог   в разі, якщо це необхідно   для повного захисту  прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.

      На підставі викладеного, оскільки  суд дійшов до висновку про те, що  підвищення до пенсії як дитині війни позивачу у період 19.05.2010 р. по  31.12.2010 р виплачувалось не у відповідність до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,  тому  дії відповідача щодо відмови позивачу у в нарахуванні та виплаті  підвищення  до  пенсії як дитині війни  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період  з 19.05.2010 р. по  31.12.2010 р слід визнати протиправними.   

      Враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції суб’єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд для повного захисту порушених прав позивача відповідно до ст. 11 КАС України вважає необхідним зобов’язати УПФУ здійснити нарахування та виплату  щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як особі, що має статус дитини війни, починаючи з 19.05.2010 р. по  31.12.2010 р  відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції , яка діяла в цей період, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком ,з урахуванням фактично здійснених виплат.    

       Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні нарахування та виплати  позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком  за період з  19.05.2010 р. по 31.12.2010 р слід визнати протиправними і зобов’язати  відповідача здійснити нарахування та виплату  щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як особі, що має статус дитини війни, за вказаний період часу, відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції , яка діяла в цей період, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком ,з урахуванням фактично здійснених виплат.  

   Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 94  КАС  України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.    

     Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99-100,184-2, 186  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

.

        Позовні  вимоги ОСОБА_1 задовольнити.  

        Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України  в м. Артемівську Донецької області щодо відмови в нарахуванні та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 19.05.2010 р.  по  31.12.2010 р   

          Зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду України  в м. Артемівську Донецької області  здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії  ОСОБА_1  як  особі, що має статус дитини війни, за період з 19.05.2010 р.   по  31.12.2010 р, відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції ,яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійсненних виплат.

          Копії постанови  надіслати сторонам  рекомендованим листом  із повідомленням.

          Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду  через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня  отримання копії постанови.

Суддя    Артемівського міськрайонного суду                                                   І.В. Воробйова