Справа №  2-а-844/11

ПОСТАНОВА

ім'ям України

"19" квітня 2011 р. Амвросіївський районний суд Донецької області

у  складі:  головуючого - судді  Федченко В.М.,

                                                           при секретарі              Безкровної Н.М.,

                                  за участю: представника

                                          відповідача                 М?ясникова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду м. Амвросіївка адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі  про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання неправомірною бездіяльності відповідача та зобов?язання  нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2011 року позивачка ОСОБА_3 звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі  про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльності відповідача та зобов?язання  здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії «дітям війни»за період з 01.01.2010 року по дату ухвалення рішення, а також надалі  здійснювати таке підвищення щомісячно. На обґрунтування своїх вимог позивачка вказує, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-6 від 18.11.2004 року вона,  ІНФОРМАЦІЯ_2., віднесена до дітей війни і має право на одержання  соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком щомісячно, але відповідач не виплачує цю допомогу, порушуючи її права.

За розрахунками позивачки, за 2010-2011 роки сума недоплаченої відповідачем соціальної допомоги складає 2156 гривень.

Згідно з ч.2 ст.19 та ч.3 ст.22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов?язані  діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається  звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому, вважає позивачка, невиплата їй соціальної допомоги, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить  Конституції та законам України. Зважаючи на прожитковий мінімум, затверджений Законами України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік, позивачка просить стягнути з відповідача  невиплачені їй  кошти з 01.01.2010 року по день ухвалення рішення, а також надалі здійснювати таке підвищення щомісячно.

Також просить визнати причину пропуску строку для звернення до суду поважною, поновити його та розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказуючи, що  жодним нормативно-правовим актом  не встановлений обов?язок  органів Пенсійного фонду України здійснювати виплату соціальної допомоги дітям війни. Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідальність із цим законом на 2007 рік зупинено дію ст.6 Закону України «про соціальний захист дітей війни». Статтею 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік»передбачено підвищення до пенсії «дітям війни»в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм  дітям війни виплачувалося підвищення до пенсії з 01.01.2007 року у розмірі 19 гр., з 01.04.2007 року –19,35 гр., з 01.10.2007 року –19,75 гр.

09.07.2007 року Конституційним судом України  ухвалено рішення, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають конституції України положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Однак, оскільки ст.7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік»  видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то  і після рішення Конституційного Суду України вище зазначене підвищення не  виплачувалося.

Відповідно до ч. 2 ст.95 Конституції України  виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно п. 5 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхові внески не можуть зараховуватися  до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів  та не підлягають вилученню  з Пенсійного фонду або Накопичувального фонду, і не можуть використовуватися  на цілі, не передбачені цим законом. До того ж відсутні кошти і джерела здійснення виплат  та порядок обчислення  такого підвищення до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 ЗУ «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»  кошти Пенсійного фонду не включаються до  складу Державного бюджету України.

Представник відповідача також зауважив, що  законодавством не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі  нормативно-правового акту, який було визнано в подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою  нового нормативного акту може поширювати свою дію на відповідні правовідносини.  А ні рішеннями  Конституційного суду України  від 09.07.2007 року та  від 22.05.2008 року, ані іншим нормативно-правовим актом  не передбачено відновлення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Проти поновлення строку для звернення до суду представник відповідача заперечує, вказуючи, що позивачем пропущений передбачений законом шестимісячний  строк для звернення до суду без поважної причини, оскільки юридична необізнаність не може бути поважною причиною для пропуску строку, всі закони в нашій країні оприлюднюються.

          Просить відмовити позивачеві в її позові, в тому числі й з причини пропуску строку звернення до суду за захистом порушеного  права.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані  докази, вважає, що  позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До цього висновку суд дійшов  з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України  завданням адміністративного судочинства є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин  від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб?єктів  при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Стаття 6 КАС України  передбачає, що кожна особа  має право в порядку, встановленому  цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Згідно з ч.1 п.4 ст.18 КАС України  місцевим загальним судам, як адміністративним судам,  підсудні усі адміністративні справи  щодо спорів фізичних осіб з суб?єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплати пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту пільг.  

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 02.09.1945 року Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 –1У від  18 листопада  2004 року № 2195 - 1V дітям війни  пенсії або щомісячне  довічне грошове утримання  чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Із матеріалів справи вбачається, зокрема  копії  паспорту, довідки управління праці та соціального захисту населення Амвросіївської районної державної адміністрації, що позивач  ОСОБА_2  є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_2,  перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі, тому вона має право на отримання соціальних пільг, встановлених  вище вказаним Законом.

При цьому позивачка звернулася до суду 23 березня 2011 року і просить задовольнити заявлені нею позовні вимоги за період з 01.01.2010 року по теперішній час та надалі сплачувати таку щомісячну державну соціальну допомогу щомісячно.

Також позивачка просить поновити строк звернення до суду. Натомість, зазначені позивачем причини пропуску шестимісячного строку, передбаченого ст. 99 КАС України, не дають підстав для поновлення строку звернення до суду, оскільки Закони України, інші нормативно-правові акти, Рішення Конституційного Суду України з приводу виплат дітям війни були офіційно оприлюднені, а крім того позивач щомісячно отримував пенсію та не мав об’єктивних перешкод для того, щоб дізнатися про порушення свого права на отримання щомісячної доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно з ч. 2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів.

Згідно з вимогами ст.102 ч.1 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновленим, а процесуальний строк, встановлений судом –продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Суд не знаходить жодних приводів і підстав для поновлення позивачці строку звернення до суду за захистом порушеного права.

Оскільки позивачка звернулася до суду тільки  23 березня 2011 року, то заявлені нею вимоги відповідно до ст.99 КАС України підлягають задоволенню лише за період починаючи з 23.09.2010 року. Позовні вимоги щодо вчинення відповідачем певних дій за період з 01.01.2010 року по 27.09.2010 року задоволенню не підлягають у зв’язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивачки,  а саме в частині зобов?язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням фактично виплачених сум підвищення за період, починаючи  з 23.09.2010 року. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.

На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, рішень Конституційного Суду України від  09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року, керуючись ст.ст. 2,11,17,18, 87, 99, 100, 102, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167  та 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги  ОСОБА_2 до  управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області про поновлення строку для звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльності відповідача та зобов?язання  здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги як дитині війни з 01.01.2010 року по теперішній час, а також надалі сплачувати щомісячно підвищення до пенсії  - задовольнити   ч а с т к о в о .

Зобов?язати   управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі  Донецької області   здійснити    нарахування  та виплату ОСОБА_2 підвищення  до пенсії в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період, починаючи  з  23 вересня 2010 року, виходячи з розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону  України  «Про загальнообов?язкове  державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає чинності  після закінчення строку  подання заяви на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано,  набирає чинності після закінчення  апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до  Донецького апеляційного адміністративного суду  протягом десяти днів  з дня її проголошення  через Амвросіївський районний суд.

СуддяВ.М. Федченко