УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-20015/2011 Головуючий в суді першої
Категорія № 58(4) інстанції – Бардін О.С.
Доповідач - Ляховська І.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Барильської А.П., Карнаух В.В.,
при секретарі – Бадалян Н.О.,
за участю – заявника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 березня 2010 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та зобов’язання вчинити дії по виконанню рішення суду, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою та просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Волєвої О.В. стосовно вжиття заходів щодо звернення стягнення на належну боржнику ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2, яка перебуває під арештом, та стосовно встановлення факту наявності у боржника іншого майна, а також зобов’язати державного виконавця Волєву О.В. вчинити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії стосовно реалізації вищезазначеної квартири з метою виконання рішення суду.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 березня 2010 року скарга ОСОБА_2 задоволена частково, визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Волєвої О.В. щодо встановлення наявності у боржника ОСОБА_4 іншого майна.
В апеляційній скарзі скаржник ОСОБА_2 ставить питання про задоволення його скарги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, на його думку, суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення його скарги в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця по зверненню стягнення на арештовану квартиру з мотивів, що внаслідок примусового продажу боржник залишиться без житла, оскільки така підстава для бездіяльності державного виконавця законом не передбачена. Крім того, визнавши протиправною бездіяльність державного виконавця, суд не зобов’язав останнього задовольнити його вимогу та усунути допущені порушення, а обмежився лише констатуванням наявності такого порушення.
У запереченнях на апеляційну скаргу Довгинцівський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції вважає скаргу ОСОБА_2 безпідставною, оскільки дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 грудня 2008 року постановою державного виконавця ДВС Волєвою О.В. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа Довгинцівського районного суду, виданого 05 грудня 2008 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 113016грн.
Звертаючись до суду із даною скаргою, ОСОБА_2 посилався на те, що державним виконавцем не вжито заходів щодо реалізації майна боржника – квартири АДРЕСА_2, яка перебуває під арештом, а також щодо встановлення наявності у ОСОБА_4 іншого майна та накладення на нього арешту.
Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що неприйняття заходів щодо встановлення наявності у боржника іншого майна є неправомірним.
Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Проте суд першої інстанції, визнавши бездіяльність державного виконавця неправомірною, не вирішив питання щодо зобов’язання останнього усунути порушення прав чи свобод стягувача, у зв’язку із чим доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.
Виходячи із того, що ОСОБА_2 не викладено в цій частині скарги конкретних вимог щодо способу захисту порушеного права, а вирішення питання щодо зобов’язання державного виконавця усунути порушення прав чи свобод скаржника є обов’язком, колегія суддів вважає за необхідне доповнити ухвалу суду та, з огляду на визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо встановлення наявності іншого майна у боржника, покласти на нього обов’язок виконати такі дії.
Що стосується вимог ОСОБА_2 стосовно визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та невжиття заходів щодо звернення стягнення на належну боржнику ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2, а також зобов’язання державного виконавця Волєвої О.В. вчинити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії стосовно реалізації вищезазначеної квартири з метою виконання рішення суду, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких вимог, але з інших мотивів.
Як убачається із матеріалів справи, заходами примусового виконання, вжитими державним виконавцем, встановлено, що стягнення за виконавчим документом необхідно звернути на квартиру АДРЕСА_2, належну ОСОБА_4 17 червня 2009 року державним виконавцем на підставі ст.. 55 Закону України «Про виконавче провадження» складено акт опису й арешту цієї квартири. Після закінчення терміну, наданого державним виконавцем на оскарження акту опису й арешту майна, 24 червня 2009 року державним виконавцем на підставі ст.. 14 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про залучення експерта для участі у виконавчому провадженні. А саме – для надання висновку щодо вартості описаного й арештованого майна. Постановою державного виконавця від 06 липня 2009 року виконавче провадження було зупинено до надходження на адресу ВДВС висновку експерта.
Згідно ст.. 62 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на жилий будинок чи квартиру.
Зважаючи на невиконання державним виконавцем обов’язку щодо встановлення наявності у боржника іншого майна, звернення стягнення на належну ОСОБА_4 квартиру є передчасним.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не дають підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дій державного виконавця стосовно невжиття заходів щодо звернення стягнення на належну боржнику квартиру, а також зобов’язання державного виконавця вчинити виконавчі дії стосовно реалізації цієї квартири.
У зв’язку з викладеним апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду змінити та доповнити її, зобов’язавши державного виконавця виконати дії щодо встановлення наявності у боржника іншого майна.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 березня 2010 року змінити, доповнивши її резолютивну частину абзацем наступного змісту: «Зобов’язати державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції виконати дії щодо встановлення наявності у боржника ОСОБА_4 іншого майна».
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
В.В.Карнаух