УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-20548/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 10.3.1 (1) суддя Тарасенко О.В.
Суддя -доповідач –Зубакова В.П.
У Х В А Л А
Іменем України
16 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.,
суддів: Неклеси В.І., Остапенко В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії.
Особи, які беруть участь у справі, про час та місце слухання справи повідомлені в установленому Законом порядку, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (надалі –УПФУ в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області) про визнання бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що йому, як дитині війни, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року відповідачем не виплачується щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Просив суд визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати йому підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, сплаченої за цей період.
Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 липня 2010 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 02 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року сум підвищення до пенсії соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити, донарахувати та виплатити підвищення до пенсії соціальної допомоги ОСОБА_1 з 02 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та з урахуванням частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням різниці, яка була сплачена за цей період.
У задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 02.02.2009 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці сплаченої за цей період –відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач УПФУ в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни після відновлення Рішенням Конституційного Суду України дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в попередній редакції, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»до спірних правовідносин, правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у відповідності до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530.
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України №2748-VI «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, яким зокрема встановлюється, що апеляційні скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України від 02.12.2010р. №2748 «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами»в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 18.02.2010р. №1691—VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПФУ в Тернівському районі м. Кривого Рогу районі Дніпропетровської області підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту незаконної бездіяльності відповідача відносно виконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити перерахунок пенсії позивач у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідні суми на його користь з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період з 02.02.2009 року по 31.12.2009 року в межах річного строку звернення до суду, так як позивач не надав суду доказів поважності пропуску строку.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою –ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 09 липня 2007 року знову діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004 року чинна й на 2009 роки.
В своєму запереченні на позов відповідач наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України під час розгляду справи в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Позивач звернувся з даним позовом 02 лютого 2010 року. Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав на 2007 р. по 02.02.2009р. Питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду з зазначеним позовом позивачем не ставилося.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова не оскаржується.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв’язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що в період з 02 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідач не здійснював перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії позивача, як дитині війни, а з 28.05.2008 року здійснював нарахування та виплату підвищення до пенсії - в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530, а саме: з 01.01.2008 року –47 грн., з 01.04.2008 року –48,10 грн., з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року включно –49,80 грн., (а.с. 8-10), дійшов вірного висновку про дію в період з 02.02.2009 року по 31.12.2009 року, приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004 року й обґрунтовано визнав бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії за вказаний період незаконною.
Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» та ч.5 ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати».
У зв’язку з цим, доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Безпідставними вважає колегія суддів й доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати підвищення до пенсії в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530, з огляду на те, що вказаний нормативний акт суперечить діючим положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які мають пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –залишенню без змін відповідно до ст. 200 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: