Судове рішення #14910088

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                  Справа № 22-ц-22367/11                    

Справа № 22ц-22367/2011                                                          Головуючий в 1-й інстанції

Категорія – 27 ( ІІІ )                                                                                суддя Міхєєва В.Ю,

                                                                                                Суддя-доповідач – Зубакова В.П.

РІШЕННЯ

Іменем  України

16 березня  2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:              

головуючого судді:     Зубакова В.П.

суддів:                          Остапенко В.О., Неклеси В.І.

при секретарі:              Чубіній А.В.

     

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 23 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" , третя особа ОСОБА_3, про захист прав споживачів, зобов"язання належним чином виконувати умови кредитного договору та витребування майна із чужого володіння.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи:

Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2010 року позивачка  звернулася до суду з позовом до   Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (надалі – ПАТ «ПриватБанк»)   про захист прав споживачів, зобов"язання належним чином виконувати умови кредитного договору та витребування майна із чужого володіння, посилаючись на те, що 10.07.2008 року між нею та  ПАТ «ПриватБанк», було укладено кредитний договір  №1/260-МК та на забезпечення цього договору було укладено договір застави ряду транспортних засобів. Посилаючись на те, що в зв`язку із виникненням заборгованості по кредиту банк вилучив у неї частину заставленого майна, однак після погашення цієї заборгованості заставлене майно їй не повернуто, інформацію по кредитному договору банк надавати відмовляється, що завдає їй моральні страждання.

Просила суд зобов`язати ПАТ «ПриватБанк» повернути їй заставлене майно: автомобілі Мерседес Бенц 0303, д.н. НОМЕР_1, вартістю 148830, 00 грн., Мерседес Бенц 410 Д, д.н. НОМЕР_2, вартістю 43560,00 грн., включаючи держномера, ключі та техпаспорта автомобілів, та держномер, ключі та техпаспорт автомобіля Мерседес Бенц 410 Д, д.н. НОМЕР_2; зобов`язати ПАТ «ПриватБанк» припинити дії щодо порушення вимог кредитного договору №1/260_МК від 10.07.2008р., договорів застави рухомого майна від 10.07.2008р. за №№ 1/260-МК/1, 1/260-МК/2, 1/260-МК/3 та виконувати їх на умовах, що діяли на момент укладення; стягнути з ПАТ «ПриватБанк» на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., за надання юридичних послуг  3 250,00 грн., витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 23 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом вимог матеріального та процесуального закону та неповне з`ясування обставин справи.

Зокрема, суд, посилаючись на ч.1 ст. 269, ч.1 ст. 638, ст. 634 ЦК  України, не взяв до уваги, що при укладенні договору Банком не надано можливість позивачці впливати на умови договору.

Відповідно до п.7 договору застави, заставлене майно залишається в її володіння, проте Банк порушив цей пункт договору та неправомірно утримує заставлене майно, що призводить до порушення прав позивачки.

Судом не взято до уваги, що відповідно до умов договору Банк має право, у випадку порушення зобов`язання боржником, задовольняти свої вимоги шляхом звернення стягнення на поредмет застави шляхом його реалізації, однак Банком не було вчинено жодної дії для  реалізації заставленого майна. Натомість Банк утримує заставлене майно та отримує незаконний прибуток.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», було укладено кредитний договір  № 1/260-МК за яким ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 128 000, 00 доларів США на строк по 10 липня 2012 року зі сплатою за користування кредитом 18 % річних.

На забезпечення цього договору було укладено договори  застави рухомого майна №1/210 –МК/1, №1/210 –МК/2, №1/210 –МК/3, відповідно до яких позивачка передавала в заставу майно ( у тому числі автомобілі Мерседес Бенц 0303, д.н. НОМЕР_1, Мерседес Бенц 410 Д, д.н. НОМЕР_2, Мерседес Бенц 410 Д, д.н. НОМЕР_2), яке ПАТ КБ «ПриватБанк» має право в разі неналежного виконання ОСОБА_2 зобов`язання за кредитним договором одержати задоволення своїх вимог за рахунок предметів застави.

У вересні 2009 року позивачка в зв`язку з простроченням виконання кредитного договору передала ПАТ КБ «ПриватБанк» заставлене майно для  реалізації та направлення виручених коштів на погашення заборгованості.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов`язання ПАТ «ПриватБанк» повернути їй заставлене майно: автомобілі Мерседес Бенц 0303, д.н. НОМЕР_1 та Мерседес Бенц 410 Д, д.н. НОМЕР_2, суд першої інстанції виходив з прострочення позивачкою виконання зобов`язання, наявності заборгованості за кредитним договором та правомірністю дій відповідача по утриманню предметів застави.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.7 договорів застави, Предмети застави залишаються у володінні та користуванні Заставодавця на строк дії цього договору.

Відповідно до п.17.10  договорів застави, у випадку порушення Заставодавцем будь-якого із зобов`язань за кредитним договором Заставодавець зобов`язаний: доставити Предмети застави за адресою, зазначеною у п. 34.8 цього Договору у строк 7 днів з моменту пред`явлення Заставодержателем письмової вимоги з вказівкою суми заборгованості, строк сплати якої настав, а також неустойки. В іншому випадку Заставодержатель має право здійснити доставку предметів застави за вказаною адресою, як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами. Витрати пов`язані з доставкою Предметів застави несе Заставодавець; у той же строк передати Предмети застави Заставодержателю в заклад по акту прийому-передачі, який підписується сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2009 року позивачка по акту прийому-передачі передала ПАТ КБ «ПриватБанк» заставлене рухоме майно. Однак, передача заставленого майна здійснена з порушенням умов, визначених сторонами при укладенні  договорів Застави №№ 1/260-МК/1, 1/260-МК/2, 1/260-МК/3. Передбачена п. 17.10 договору застави вимога про доставку предметів застави для перевірки  та виконання вимог п.п. 17.10, 34.8 Договору застави була направлена на адресу позивачки 03.12.2009 року, і саме з цього часу виникає обов`язок позивачки передати предмет застави в заклад.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у ПАТ КБ “ПриватБанк” права на утримання заставленого майна з вересня 2009 року, а тому вимоги позивачки в частині повернення їй заставлених автомобілів  Мерседес Бенц 0303, д.н. НОМЕР_1, Мерседес Бенц 410 Д, д.н. НОМЕР_2 підлягають задоволенню, а рішення суду в цій частині скасуванню на підставі ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення цих позовних вимог.

Погоджується колегія суддів з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, оскільки позивачкою не доведено факту моральних страждань, завданих діями відповідача, а тому враховуючи роз'яснення, викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ці позовні вимоги задоволенню не підлягають, і доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо стягнення з відповідача витрат позивачки, понесених на надання правової допомоги, оскільки понесені позивачем витрати не підтверджено  належним чином ( наявна в матеріалах справи квитанція – а.с. 39  -  не завірена належним чином)  та  їх розмір перевищує  граничний розмір компенсації  таких витрат, встановлено  постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня  2006 року №590.

Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання ПАТ «ПриватБанк» припинити дії щодо порушення вимог кредитного договору №1/260_МК від 10.07.2008р., договорів застави рухомого майна від 10.07.2008р. за №№ 1/260-МК/1, 1/260-МК/2, 1/260-МК/3 та виконувати їх на умовах, що діяли на момент укладення, оскільки ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції позивачкою не надано доказів зміни умов договору кредиту та джоговорів застави до нього.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 1  ст.309, ст.ст. 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 23 грудня 2010 року  в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до  Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про зобов`язання Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" передати ОСОБА_2 заставлене майно: автомобіль Мерседес Бенц 410 Д, д.н. НОМЕР_2, 1994 року випуску, з технічним паспортом на цей автомобіль і комплект ключів автомобіля; автомобіль  Мерседес Бенц 0303, д.н. НОМЕР_1, 1995 року випуску, з технічним паспортом на цей автомобіль і комплект ключів автомобіля – скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині позовних вимог.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до  Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" повернути ОСОБА_2 заставлене майно, передане по актам прийому-передачі від 09 вересня 2009 року та 10 вересня 2009 року: автомобіль Мерседес Бенц 410 Д, д.н. НОМЕР_2, 1994 року випуску, з технічним паспортом на цей автомобіль і комплектом ключів від автомобіля; автомобіль  Мерседес Бенц 0303, д.н. НОМЕР_1, 1995 року випуску, з технічним паспортом на цей автомобіль і комплектом ключів від автомобіля.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.


Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом.                               

                                                                                



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація