Судове рішення #14909913

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                  Справа № 22-а-21529/11                    

Справа № 22а-21529/11                                                                  Головуючий в суді першої

Категорія № 10.3.1 (4)                                                                     інстанції –  Тимошенко Т.І.

           Доповідач – Ляховська І.Є.

                                                             П О С Т А Н О В А

   І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у  складі:

головуючого судді:     Ляховської І.Є,

суддів:     Барильської А.П., Карнаух В.В.,

розглянувши  в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу на постанову Жовтневого районного суду  м. Кривого Рогу від 25 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу про поновлення пропущеного строку, визнання дій по недоплаті щомісячної соціальної допомоги неправомірними, зобов’язання відповідача нарахувати соціальну допомогу та  стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А :

          У листопаді 2008 року  ОСОБА_2  звернувся  до суду  з позовом до Управління Пенсійного фонду України в  Жовтневому районі м. Кривого Рогу (далі – УПФУ) про поновлення пропущеного строку, визнання дій по недоплаті щомісячної соціальної допомоги неправомірними, зобов’язання відповідача нарахувати соціальну допомогу та  стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни,  посилаючись на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем таке підвищення виплачувалось не в повному обсязі, тому просив  суд  відновити пропущений строк для звернення до суду  за захистом порушених прав, свобод та інтересів; визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з  січня 2006 року по червень 2008 року включно в сумі 3302грн.60коп.; а також зобов’язати УПФУ надалі при нарахуванні пенсії нараховувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Постановою Жовтневого районного суду  м. Кривого Рогу від 25 січня 2010 року  позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправною  бездіяльність УПФУ щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року включно, зобов’язано відповідача здійснити ОСОБА_2  перерахунок пенсії та виплати недоплаченої допомоги  з 09 липня по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року включно  згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; а також зобов’язано відповідача нараховувати надалі позивачеві соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в іншій частині позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі відповідач УПФУ ставить питання про скасування постанови суду та відмову в позові, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни після відновлення Рішенням Конституційного суду України дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин, правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону «Про соціальний захист дітей війни» у відповідності до п. 8  Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530.

          Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах заявлених вимог та  доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2  отримує пенсію за віком та у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до категорії громадян, яким встановлено  статус дитини війни.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної бездіяльності відповідача відносно виконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.1008р. по 30.06.2008р., що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити перерахунок пенсії позивачу  у відповідності до вищевказаного Закону та виплати недоплаченої допомоги у відповідні періоди.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 09 липня 2007 року знову  діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв’язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року (в межах заявлених позовних вимог) відповідач не здійснював перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії  ОСОБА_2, дійшов вірного висновку про дію в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року й обґрунтовано  визнав бездіяльність відповідача щодо виплати підвищення до пенсії за вказані періоди протиправною.

Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та ч. 5 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати.

У зв’язку з цим доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Безпідставними вважає колегія суддів й доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати соціальної допомоги в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, з огляду на те, що вказаний нормативний акт суперечить діючим положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які мають пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.

Проте вимоги позивача щодо зобов’язання здійснювати перерахунок підвищення до пенсії йому як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» надалі при нарахуванні пенсії не підлягають задоволенню, оскільки захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.

          За таких обставин колегія суддів вважає, що при правильному по суті вирішенні питання, суд першої інстанції не повинен був  зобов’язувати відповідача нараховувати надалі позивачеві соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим постанову суду необхідно скасувати в цій частині, відмовивши позивачу в задоволенні цих позовних вимог, та  залишивши  без змін оскаржену постанову   в решті.

Керуючись  п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -  

                                                   П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду  м. Кривого Рогу від 09 грудня 2009 року в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу нараховувати надалі позивачеві соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні таких позовних вимог.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її  проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.


Головуючий :                                                               І.Є.Ляховська


Судді:                                                                             А.П.Барильська


                                                                                       В.В.Карнаух                               

                                                                                



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація