Справа № 22-Ц-3927/ 2006 р. Категорія -аліменти на дитину

Головуючий 1 інстанції АркатоваК. В. Доповідач : Хорошевський О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 серпня 2006 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Хорошевського О.М.

суддів -Котелевець А.В., Солодкова А.А.

при секретарі - Полубан С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 6 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення та звільнення від уплати встановленого розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення встановленого розміру аліментів, стягнення неустойки (пені) та додаткових витрат на дитину,

встановила:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив зменшити йому встановлений судом розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 до 100 грн.

В обґрунтування позову вказував, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2005 року з нього на утримання сина стягнуто аліменти у розмірі 400 грн. щомісячно.

З 2004 року він не має постійної роботи, за станом здоров'я не може працювати та надавати дитині матеріальну допомогу у встановленому судом розмірі.

Підчас розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 позовні вимоги змінив, просив звільнити його від сплати аліментів на утримання дитини з 1 червня 2005 року до 25 січня 2006 року.

ОСОБА_2 подала зустрічний позов в якому просила збільшити встановлений рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2005 року розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 до 829 грн. щомісячно, стягнути з відповідача неустойку (пеню) у зв'язку з заборгованістю, що виникла при сплаті аліментів. Пізніше позовні вимоги доповнила, просила стягнути з ОСОБА_1 неустойку у сумі 7 094 грн. та додаткові витрати на дитину у сумі 399 грн. 96 коп.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 6 квітня 2006 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7 094 грн. неустойки (пені), в іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 6 квітня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому посилався на те, що є інвалідом II групи. У 2004 році його звільнено з роботи. На його ім'я зареєстровано суб'єкт підприємницької діяльності, про що йому не було відомо, тому вважав посилання суду першої інстанції на цю обставину необгрунтованою.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно уточнених позовних вимог ОСОБА_1 він ставив перед судом першої інстанції питання про звільнення його від сплати аліментів на утримання дитини з 1 червня 2005 року до 25 січня 2006 року (а.с. 105).

Підстави звільнення батьків від обов'язку утримувати дитину викладені у ст. 188 СК України. Доказів наявності підстав передбачених ст. 188 СК України суду надано не було.

Судом першої інстанції було встановлено та не заперечувалось сторонами, що у ОСОБА_1 виникла заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина Дениса, 2002 року народження.

Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про ненадання ОСОБА_1 доказів відсутності його вини у виникненні заборгованості та необхідності задоволення позову ОСОБА_2 в цієї частині.

Розрахунок неустойки (пені) зроблений судом відповідно до вимог закону.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зменшити розмір неустойки (пені) на підставі ч.2 ст. 196 СК України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в цієї частині у повному обсязі, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 є інвалідом II групи (а.с. 98). Суду апеляційної інстанції надано фотокопію довідки УПФУ Дзержинського району м. Харкова, згідно якої пенсія ОСОБА_1 складає 344 грн. 82 коп.

Зважаючи на матеріальне становище ОСОБА_1, судова колегія зменшує розмір неустойки до 3 500 грн.

Керуючись 303,304,307 ч. 1п.3, 309 ч.1 п.4, 316, 319 ЦПК України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 6 квітня 2006 року змінити.

Зменшити розмір неустойки (пені) стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 до 3 500 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.