Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22ц-4391/11                                                                         Головуючий у 1 й інстанції - Томаш В.І.

                                                              Доповідач  -  Петренко І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 березня  2011 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

          головуючого                                    судді  – Петренко І.О.

          суддів                                                          – Котушенко С.П., Козлова С.П.

          при секретарі                                              – Солодовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів ,-

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою та просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі ј частини зі всіх видів його заробітку на її утримання.

В обґрунтування позовної заяви позивачка вказувала на те, що з 16 вересня 1998 року по липень 2010 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2010 року відповідача зобов’язано сплачувати на її користь на утримання сина аліменти в розмірі ј частини зі всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для відповідного віку. Рішенням цього ж суду від 02 липня 2010 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано. За час перебування у шлюбі в 2001 році у неї стали хворіти суглоби, в зв’язку з чим вона неодноразово знаходилася на лікуванні в ЦМЛ м. Орджонікідзе, де їй було поставлено діагноз –ревматоідний полеотрід та внаслідок хвороби з 2004 року вона має ІІ групу інвалідності. Пенсію яку вона отримує по інвалідності не забезпечує її прожиткового мінімуму та інших доходів вона не має.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені та стягнено з ОСОБА_3 на її користь аліменти в розмірі 1/10 частини зі всіх видів заробітку на час її інвалідності щомісячно, починаючи з вересня 2010 року протягом строку інвалідності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила змінити рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду –залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно  до  положень ст. 308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає  , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно  до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши  всі вимоги цивільного судочинства , вирішив  справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі  повно і всебічно з”ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи сторони по справі з  16 вересня 1998 року по  липень 2010 року знаходились у шлюбі ( ар. сп.6,7) , мають малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ар. сп. 5) , який після розірвання шлюбу проживає з матір”ю ( ар. сп. 35)  і , на утримання якого з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку.

Позивачка з 2004 року являється  інвалідом 2 групи за загальним захворюванням ( ар. сп. 6,21)  та отримує соціальну пенсію , розмір якої на 13 вересня 2010 року складав 709 грн.( ар. сп. 22).

Суд першої інстанції , ухвалюючи оскаржуване рішення і частково задовольняючи позовні вимоги , обґрунтовано виходив  із того , що  у відповідності до  положень ч. 2 ст. 75 СК України  право на утримання ( аліменти) має той  з подружжя , який є непрацездатним , потребує  матеріальної  допомоги , за умови , що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 75 СК України  один із подружжя  є таким , що потребує матеріальної допомоги , якщо заробітна плата ,пенсія, доходи від використання його майна , інші доходи не забезпечують  йому прожиткового мінімуму , встановленого законом.

Відповідно  до  положень ст.. 21  закону України „ Про Державний бюджет України на 2011 рік установлено прожитковий мінімум  на один місяць на одну особу , яка втратила  працездатність : з 1 січня –750 грн., з 1 квітня -764 грн., з 1 жовтня -784 грн. , з 1 грудня –800 грн.  

Згідно оскаржуваного рішення  з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти у розмірі 1\10 частину з усіх видів заробітку  , що складає на час  ухвалення рішення  235,38 грн ( ар. сп. 27) і позивачка  щомісячно має отримати грошову  суму у розмірі  944 грн.38 коп.  , що не менше ніж встановлений законом прожитковий мінімум даної категорії.

При визначенні  можливостей  відповідача по наданню позивачці матеріальної допомоги судом враховано було і інші  обставини , що мають значення для вирішення спірного питання , а саме  сімейний стан відповідача  і необхідність надання ним  матеріальної допомоги  членам його родини.

Виходячи з вище наведеного , колегія суддів вважає , що  суд повно і всебічно дослідив і оцінив  обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив  юридичну природу спірних правовідносин  і закон , який їх регулює  .Підстав  для висновку  про неправильне застосування судом  першої інстанції  норм матеріального чи процесуального права          , які  призвели , чи могли призвести  до неправильного вирішення справи не  встановлено , а тому  апеляційна скарга підлягає відхиленню , а рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст..ст. 303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.

Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного  суду набирає  законної сили  з моменту її проголошення , однак  може бути  оскаржена  шляхом подачі  касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили  .

Судді