ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 р.  Справа № 2а/0470/511/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дєєва М.В.  

при секретаріКалиті І.В.

за участю:

представника позивача

представника відповідача Землянухіної Н.С.

Пупченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" про  стягнення заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до  Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» про стягнення заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4832 грн. 26 коп.

          Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 за  жовтень 2010 року в сумі 4832 грн. 26 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначивши при цьому, що нормативний акт, яким затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах було прийнято лише 11.03.1994 року, тому на думку представника відповідача, є безпідставним зарахування позивачем часу роботи у відповідача працівників, які мають стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, після введення Закону України "Про пенсійне забезпечення" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.94 року №162. Відповідач посилається також на Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого на відповідача не покладається обов’язку відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2. Представником відповідача також зазначено, що позивачем при здійснені розрахунку фактичних витрат на виплату пенсій не використав механізму, встановленого законодавством про оподаткування, вважає, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є правовими актами індивідуальної дії, які встановлюють обов’язки відповідача по сплаті збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, і тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню,  з таких підстав.

Судом встановлено, що у ВАТ "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" працювали громадяни: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., що підтверджується довідками, які уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, видані відповідачем цим особам, яка працювали на підприємстві, та у 2010 році отримували пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до                пп. "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополі здійснені витрати на виплату і доставку пенсій зазначеним особам на суму 4832 грн. 26 коп., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.11.1991 № 1788-ХІ визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 № 1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме - норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"—"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за №64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у встановлених відсоткових розмірах.

Розмір сум на відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця, до 25-го числа, вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зі змінами та доповненнями).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Тому, належним позивачем у справі є Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі, оскільки відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Абзацом 5 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядок відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто діяв зазначений вище порядок відшкодування.

З огляду на викладені норми законодавчих актів Відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100 % розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.92 р.) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.92 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.

Особі, яка до і після 01.01.92 р. працювали на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, (списки № 1 та № 2) затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.94 року, яка була чинна до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.03.2003 року "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

На підставі п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при розрахунку стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які діяли на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або по професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

При цьому, відповідно до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.56 р.

Особи, яким виплачену пільгову пенсію працювали у відповідача до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" та у період, коли цей Закон вже набрав чинності, тому органами пенсійного Фонду пенсія призначена відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Суд не бере до уваги твердження відповідача, що позивач неправомірно пред’являє до відповідача витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за період до 11.03.1994 року, оскільки нормативно правовий акт, яким затверджено Списки, прийнято лише 11.03.1994 року у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року.

Слід зазначити, що предметом розгляду цієї справи є відшкодування витрат щодо виплати призначеної пенсії та правомірність такого відшкодування, а не правомірність призначення пенсії.   

Сума витрат на виплату та доставку пенсії зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за жовтень  2010 року у розмірі 4832 грн. 26 коп., відповідачем не сплачена.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

 Керуючись ст. ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в                               м. Нікополі Дніпропетровської області – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4832 грн. 26 коп. (чотири тисячі вісімсот тридцять дві гривні двадцять шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.      

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені  ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений  22.04.2011 року.

Суддя                       

М.В. Дєєв