НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня    2011 року                справа № 1- 126/11        м. Нововолинськ

Нововолинський   міський   суд   Волинської   області  під головуванням

судді           -                                   Федонюк С.Ю.,

при секретарі -                      Навроцькій М.Р.,

за участю прокурора  -       Свириденко З.В.,

захисника -                           ОСОБА_1,

потерпілого -                        ОСОБА_2 ,

законного представника-    ОСОБА_5.,

представника ССД -            ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі  суду   в місті            Нововолинську кримінальну справу про обвинувачення    ОСОБА_4 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця   м.Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, учня Нововолинського ВПУ №1,не одруженого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,    

у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2 ст.186  КК України,

встановив :

          Неповнолітній підсудний  ОСОБА_4  18 лютого 2011 року  приблизно о 00 год.,  перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись біля магазину «Смак», що в м.Нововолинську по вул.. Грушевського, з корисливою метою ,застосовуючи насильство, яке не є небезпечним  для життя  та здоров»я потерпілого, що виразилось у нанесенні  удару рукою в обличчя  ОСОБА_2 , відкрито викрав у потерпілого належні йому гроші в сумі 3 гривні та пластикову банківську картку «Приватбанку», з якої зняв гроші в сумі 400 гривень, завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 403 гривні.     

          Допитаний в судовому засіданні з приводу інкримінованого йому злочину підсудний  ОСОБА_4 свою винуватість  у вчиненні даного злочину визнав повністю і показав, що вночі  на 19 лютого  2011 року  біля   магазину «Смак»в м.Нововолинську зустрів потерпілого. Висловив вимогу до ОСОБА_2 віддати йому гроші, але той відмовився. Тоді він вдарив долонею руки потерпілого по обличчю  і відкрито викрав у потерпілого з кишень його речі , а саме  гроші в сумі 3 гривні та банківську картку, з якої зняв  у банкоматі 400 гривень, а картку потім віддав потерпілому. Викрадені  гроші через декілька днів ним  були повернуті потерпілому.    До вчиненого відноситься вкрай негативно, змінив свою поведінку і  ставлення до життя.  Просить його суворо не карати, врахувати його  неповнолітній  вік, те, що виховувався у  віруючій сім»ї, яка має вплив на його перевиховання,  навчається в училищі  робітничої професії, злочин вчинив вперше,щиро розкаявся і повністю відшкодував збитки.

          Потерпілий ОСОБА_2, допитаний в судовому засіданні, повністю підтвердив показання підсудного і пояснив, що ввечері 18 лютого 2011 року, приїхавши з нічної зміни автобусом, ішов додому. Зустрів підсудного, з яким раніше не був знайомим. ОСОБА_4 звернувся до нього із вимогою віддати гроші, але він сказав,що в нього їх немає. Тоді підсудний заставив вивернути кишені і вдарив його в обличчя  рукою і відкрито викрав у нього 3 гривні і пластикову картку «Приватбанку», з якої в банкоматі зняв 400 грн., які забрав собі, а картку повернув йому. Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив також, що ОСОБА_4 повністю відшкодував на досудовому слідстві завдані йому збитки, просив вибачення і він йому вибачив. Просив суд суворо не карати підсудного, претензій до нього не має.

          Крім визнавальних показань підсудного,які повністю підтвердив потерпілий, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена в суді іншими доказами у справі, зокрема виписками з особового рахунку ОСОБА_2 в  «Приватбанку»(а.с.9-10), з яких вбачається,що 18 .02.2011 року о 00.год.05 хв. з рахунку потерпілого було знято 400 грн. в банкоматі  на мікрорайоні Шахтарському,38.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість     ОСОБА_4  у вчиненні злочину, що   йому інкримінується, доведена повністю, а  його умисні дії суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як   відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане  з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого.   

            Обставинами, що пом’якшують покарання    ОСОБА_4 , суд визнає  вчинення злочину неповнолітнім, його щире каяття  у вчиненому злочині, активне сприяння у розкритті злочину, повне відшкодування завданих потерпілому  збитків .

Обтяжуючою покарання  обставиною  суд в діях підсудного   визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп»яніння.

          При призначенні покарання підсудному   ОСОБА_4  суд враховує, що   вчинений ним злочин  відноситься до категорії   тяжких ,  дані   про особу підсудного, який  вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.31), характеризується за місцем навчання позитивно (а.с.29). за місцем проживання   посередньо (а.с.27), не   перебуває на обліку в  нарколога  та психіатра (а.с.25 ),  навчається в професійно-технічному училищі, здобуваючи робітничу професію (а.с.28), має постійне місце проживання, виховувався у повній сім»ї (а.с.26), а також суд  бере до уваги   його  неповнолітній вік, пом”якшуючі покарання  обставини, відсутність претензій з боку потерпілого ,  тому суд  вважає за  необхідне призначити підсудному покарання у вигляді  позбавлення волі із застосуванням  до нього ст.ст.104 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та поклавши на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

          Керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд,-

засудив :

             ОСОБА_4  визнати винним у  вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст. 186  КК України,  і призначити йому покарання   у  виді   позбавлення  волі на  строк   чотири  роки .

На підставі ст.ст.104, 76 КК України  звільнити   ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року   не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,навчання  та роботи.  

Початок перебігу іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий