ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                              Справа №2-а-806/11

07 квітня 2011 року                                                                                 смт. Любешів

Суддя  Любешівського  районного  суду  Волинської  області  Гладіч Н.І.,    розглянувши  в   порядку  скороченого  провадження  справу  за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України  в Любешівському  районі  про визнання дій відповідача неправомірними,  зобов'язання його провести нарахування і виплату додаткової пенсії в розмірах, передбачених ст.  51 Закону України “Про статус   і   соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської катастрофи”, -

встановив :

У поданій до суду  15   березня   2011 року позовній заяві позивач  зазначає, що він є  потерпілим  3-ї  категорії  від Чорнобильської катастрофи  та працюючим пенсіонером.

У зв'язку з цим, відповідно до ч.2 ст.51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону), відповідачем йому  повинна  виплачуватись   додаткова пенсія у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідачем  на порушення вимог зазначеної  статті  Закону згадана доплата виплачуються в розмірі, визначеною постановою  Кабінету Міністрів України “Про питання соціального захисту окремих категорій громадян”, що є значно меншими.

Зважаючи на пріоритетність законів над підзаконним нормативними актами при виплаті зазначеної  доплат підлягає  застосуванню норма передбачена  Законом, а  не згаданою  постановою .

Просить суд постановити рішення, яким  визнати дії відповідача щодо невиплати   додаткової пенсії, за шкоду заподіяну  здоров’ю у розмірах,  визначених ст. 51 Закону  неправомірними, зобов'язати його провести перерахунок та виплату такої додаткової пенсії  у розмірі  25 процентів мінімальної пенсії за віком  в межах  шестимісячного строку  позовної  давності.  

Відповідачем  04 квітня   2011   року подано до суду письмове заперечення в якому він позов не визнав та зазначив, що при виплаті  Позивачу  додаткової пенсії, передбачених ст. 51   Закону,  він  діяв в  межах повноважень, наданих   йому   законами   України,   підзаконними    нормативно-правовими  актами,  здійснював  нарахування  такої   виплати  відповідно  до   Закону   з   врахуванням   вимог   постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530,  якою  встановлено розрахункова величина для обчислення розміру додаткової  пенсії, за  шкоду  заподіяну  здоров’ю.

Згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи третьої категорії виплачується у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до згаданого Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Крім цього, управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України та не наділено правом приймати законодавчі акти загальнодержавного значення.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд,   дослідивши  подані докази позивачем, вважає позов підставним і таким, що підлягає до   задоволення

Судом встановлено, що  ОСОБА_1  постійно проживає в смт. Любешів Волинської області, є працюючою пенсіонером та потерпілим від Чорнобильської катастрофи третьої категорії.

Дані обставини стверджено паспортом, пенсійним посвідченням, посвідченням громадянина, який  потерпів   від Чорнобильської катастрофи категорії 3.

Згідно ст.51  Закону  України  „ Про  статус  і  соціальний  захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”особам, віднесеним до категорії 3, щомісячно призначається додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вказана додаткова пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю  зазнала змін, що відбулись відповідно до п.п.9, п.п.13 п.28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому вказані статті залишились чинними в первинній редакції.

Відповідач згідно його довідки, поданого письмового заперечення та відмови виплачував позивачу додаткову пенсію в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачці розмірів  додаткової пенсії  застосуванню підлягає ст. 51 Закону України  „ Про  статус і соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”, а не згадана постанова, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування  мінімального розміру пенсії за  віком для  обчислення  інших  пенсій,  доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи з наведеного, суд  приходить  до висновку, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок позивачу  додаткової пенсії, за шкоду заподіяну  здоров’ю,  відповідно до вимог  ст. 51 Закону і застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ч.3 ст. 4 Закону України “Про прожитковий мінімум”  і цей перерахунок має бути здійснений за період в межах строку позовної давності тобто з   15 вересня   2010  року по  день розгляду справи  в  суді  з врахуванням виплачених йому  сум.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов'язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в  Любешівському  районі.

Не мають правового значення і твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом розмірів пенсій як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується па спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Дії відповідача щодо невиплати позивачці підвищення додаткової пенсії у вказаних розмірах є неправомірними.

Керуючись ст.ст.  11, 17,  158. 160. 162.  183-2, 256 КАС України, ст. 51 Закону  України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд, -

постановив:

Позов задовольнити   повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у  Любешівському  районі  Волинської області щодо невиплати  ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії 3,  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком  відповідно  ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському  районі  Волинської області провести нарахування та виплату  ОСОБА_1,   як  особі, яка віднесена до категорії 3 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч.2 ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період  з  15 вересня  2010 року  по   07 квітня  2011 року  із врахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”та виплачених сум.

Звернути постанову  до негайного  виконання.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

Суддя :                               / підпис/                                        Н.І.Гладіч  

З  оригіналом  вірно.

Суддя  Любешівського  

          районного  суду                                                                        Н.І.Гладіч