Справа № 1-209/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                                             19 квітня  2011 року

          Луцький міськрайонний суд Волинської області

          під головуванням          судді Клока О.М.,

          за участю:                    секретаря Мартинюк О.С.,

                                        прокурора Даніліна С.В.,

                                        захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в с.Холонів, Горохівського району Волинської області, проживає в АДРЕСА_1, громадянка України, з середньою освітою, одружена, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працює, інвалід ІІ групи, раніше судима:

23.07.2010 року за ст.190 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень;

29.11.2010 року за ст.ст.185 ч.2, 71 до 1 (одного) року позбавлення волі і штрафу в розмірі 510 гривень;

          у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В

          Підсудна ОСОБА_2 17 листопада 2010 року близько 13.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в АДРЕСА_2, повторно, керуючись корисливими мотивом та  метою, відкрито викрала з жіночої сумочки гаманець в якому знаходились гроші в сумі 78 гривень, чим завдала потерпілій ОСОБА_3, 1934 року народження, матеріальних збитків на вказану суму.

          Допитана з приводу пред’явленого обвинувачення підсудна ОСОБА_2 вину у вчиненому визнала повністю, та показала, що дійсно за вказаних обставин місця і часу відкрито викрала з жіночої сумочки гаманець з грошима. Стан алкогольного сп’яніння та суму завданих збитків не заперечує. Підтвердила свої показання, які давала під час проведення відтворення обстановки та обставин події з її участю (а.с.26-27) та під час проведення очної ставки з потерпілою (а.с.24). У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

          У відповідності до амбулаторної, судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_2 в період скоєння інкримінованих їй дій виявляла, як і виявляє в даний час ознаки органічного розладу особистості змішаного генезу (епілептичного, алкогольного), однак за своїм психічним станом могла і може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто є осудною. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.49-50).

Згідно  висновку наркологічної експертизи, ОСОБА_2 страждає хронічним алкоголізмом ІІ ст., протиалкогольне лікування може отримувати в закладах охорони здоров’я (а.с.45).

          Аналізуючи сукупність наведених доказів суд  приходить до висновку про винуватість ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, і кваліфікує дії підсудної за ст.186 ч.2 КК України.

          Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, особу винної та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          До обставин, які пом’якшують покарання підсудної, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

          Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_2, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 негативно характеризується за місцем свого проживання (а.с.65), раніше вчиняла корисливі злочини, перебуваючи на підписці про невиїзд в іншій кримінальній справі, знову вчинила тяжкий  злочин проти власності, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудної лише в умовах ізоляції її від суспільства.

З огляду на те, що ОСОБА_2 хворіє (а.с.62-63), являється інвалідом ІІ групи (а.с.66) має на утриманні 3 неповнолітніх дітей (а.с.64), а потерпіла при призначенні покарання покладається на розсуд суду, суд призначає мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 186 КК України, а остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст.81 КПК України.

          Судові витрати за проведення експертизи, суд стягує з ОСОБА_2 в доход держави.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В

          Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 29 листопада 2010 року, більш суворим призначеним за даним вироком, остаточно до відбуття ОСОБА_2 визначити 4(чотири) роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_2 рахувати з 17 листопада 2010 року, тобто з моменту її затримання.

          Речові докази –гаманець, посвідчення ветерана праці та гроші в сумі 58 гривень, залишити за належністю потерпілій ОСОБА_3 (а.с.29-30).

          Судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи в сумі 390 (триста дев’яносто) гривень 20 коп. стягнути з ОСОБА_2 в доход держави (а.с.51-52).

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити попередній –взяття під варту.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а ОСОБА_2 –в той же строк з моменту отримання копії вироку, через Луцький міськрайонний суд.

Головуючий :