№2-1032/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2007 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судці Дегтярчук М.О., при секретарі Заводяній О.Ю., розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Лозівської міської ради Харківської області, третя особа - комунальне підприємство "Архітектурне бюро м. Лозова", про визнання права власності на самочинно побудовані споруди, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду 04 травня 2007 року з позовом до відповідача про визнання права власності на самочинно збудовані споруди, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 08 серпня 2000 року їй належить домоволодіння, розташоване за адресою:АДРЕСА_1. Після придбання вказаного домоволодіння позивачка самовільно без належного дозволу збудувала господарський сарай та цегляний тамбур. Згідно висновку КП "Архітектурне бюро міста Лозова" про можливість реєстрації самочинно збудованих тамбура та господарського сараю від 12 квітня 2007 року місце будівництва вказаних об'єктів та розташування їх на земельній ділянці задовольняє будівельним вимогам і є можливість для їх реєстрації. В зв'язку з викладеним позивачка звернулась до суду і просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Представник відповідача - Територіальної громади Лозівської міської ради Харківської області, проти задоволення позову не заперечував.

Представник третьої особи - комунального підприємства "Архітектурне бюро міста Лозова", проти задоволення позову ОСОБА_1 також не заперечував.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, представника третьої особи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння, розташованого за адресою:АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку від 08 серпня 2000 року, зареєстрованого у Лозівському бюро технічної інвентаризації 11 серпня 2001 року у реєстрову книгу за № 4017. Після придбання вказаного домоволодіння позивачка самовільно без належного дозволу збудувала господарський сарай та цегляний тамбур. Згідно висновку КП "Архітектурне бюро міста Лозова" про можливість реєстрації самочинно збудованих тамбура та господарського сараю від 12 квітня 2007 року місце будівництва вказаних об'єктів та розташування їх на земельній ділянці задовольняє будівельним вимогам і є можливість для їх реєстрації.

  2

Згідно зі ст. 376 ЦК України на вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо не порушує права інших осіб.

Таким чином, визнання представником відповідача пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 130, 174, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на самочинно побудовані споруди домоволодіння, розташованого за адресою:АДРЕСА_1, без акта вводу в експлуатацію.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.