1-46/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2007 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судці:            Білосевич Г.С.

при секретарі:                                   Шкодюк І.С.

за участю прокурора:                       Сеник Н.В.

захисника                                          ОСОБА_2.

законного представника неповнолітнього підсуднього ОСОБА_3.

представника служби у справах неповнолітніх Злочевської A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці кримінальну справу про

обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя

с.Великі Вікнини, Збаражського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з

неповною середньою освітою, учня 1-го курсу Кременецького ПТУ-6, не судимого, тимчасового

проживаючого в гуртожитку Кременецького ПТУ-6,

за ч.1 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2006 року біля 2-ї години ночі, неповнолітній ОСОБА_1. повертаючись разом з ОСОБА_4 з дискотеки в с.Катеринівка Кременецького району вихопив в останього мобільний телефон марки „Самсунг С 230" вартістю 590 гривень та втік з ним в с.Підгайці Шумського району, де проживає його баба. 18 грудня 2006 року ОСОБА_1. в м.Кременець продав вказаний телефон ОСОБА_5. за 100 гривень, а вилучені гроші потратив на свої потреби. Своїми діями ОСОБА_1. заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 640 гривень.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1. свою вину визнав повністю, розкаявся у скоєному, та пояснив, що на даний час відшкодував завдану шкоду.

Суд, вислухавши пояснення підсуднього, дослідивши матеріали кримінальної справи, вважає, що крім визнання підсуднім своєї вини у вчиненні злочину його вина доводиться іншими доказами, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, однак не досліджувались в судовому засіданні, оскільки в учасників процесу немає сумнівів у добровільності та істинності позиції тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що дії підсуднього ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України за ознакою відкритого викрадення чужого майна.

Призначаючи покарання підсудньому, суд враховує тяжкість вчиненого злочину та вважає що ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

При призначенні покарання суд також враховує особу підсуднього, його вік-є неповнолітній, вину свою визнав повністю, збитки відшкодував, по місцю проживання характеризується позитивно і приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому на підставі ст. 105 КК України ОСОБА_1 слід звільнити від призначеного покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру-обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього строком на 1 рік.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню.

Керуючись ст.ст.324,332, 333,334, 335 КПК України, ст.ст. 100,105 КК України, суд -

2

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України та призначити за даною статтею покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.105 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру: з обмеженням дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього строком на 1 рік.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу залишити попередньою-підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення, а для засуджених, які знаходяться під вартою на протязі п'ятнадцяти діб з моменту отримання вироку до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький районний суд.